21.03.2025
м. Лозова Харківської області
Суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області
Харабадзе К.Ш.,
Справа № 629/1792/25
Номер провадження 2/629/708/25
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Веллфін»
розглянувши цивільну справу про визнання недійсним договору позики
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що у листопаді 2024 року, позивач дізналась, що на її ім'я 17.04.2019 року було укладено договір про споживчий кредит №829149 в електронній формі з ТОВ «Веллфін», як позикодавцем, відповідно до якого товариство строком на 30 днів надало у позику позичальнику грошові кошти в сумі 2500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язувався повернути позику та сплатити проценти за користування нею. Позивач звернулася з письмовим запитом до ТОВ "Веллфін" про надання інформації щодо укладеного договору та повідомила про те, що особисто не укладала з ними вказаний договір споживчого кредиту. У своїй відповіді ТОВ "Веллфін" надали договір споживчого кредиту і більше ніякої інформації, щодо укладання цього договору, відповідачем надано не було. З приводу шахрайських дій відносно позивача, а саме оформлення на її ім'я договору позики, вона звернулась до відділу поліції, за даним фактом було порушено кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024226110000460 від 21.11.2024 року за ч.1 ст.182 Кримінального кодексу України. Разом з цим не має жодних доказів того, що між ТОВ «Веллфін» та ОСОБА_1 виникли договірні правовідносини та було укладено договір позики грошових коштів. Разом з цим не має жодних доказів того, що між ТОВ «Веллфін» та ОСОБА_1 виникли договірні правовідносини та було укладено договір позики грошових коштів. Відсутні докази того, що саме ОСОБА_1 було застосовано будь-яким способом ідентифікатор (СМС повідомлення), зокрема, відсутні докази отримання позивачем будь-яким чином цього одноразового ідентифікатора, а також відсутні докази реєстрації позивача у інформаційно-телекомунікаційній системі відповідача. немає жодних доказів, що з боку позивача була вчинена будь-яка дія, направлена на укладення даного договору та на отримання коштів на умовах позики, тобто не доведено вільне волевиявлення учасника правочину, що відповідає його внутрішній волі, як не доведено і отримання коштів за договором позики, а тому прохаємо суд визнати договір позики від 17.04.2019 року недійсним.
Крім того, представник позивача просить звільнити позивача від сплати судового збору, посилаючись на важкий фінансовий стан позивача, відсутність доходу, та наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Дослідивши матеріали клопотання, суд доходить до такого.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Як роз'яснено у цій постанові, судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
При здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Отже, дана дія є правом суду і застосовується у виключних випадках за наявності лише вагомих для цього підстав.
Розмір судового збору визначається відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 2.2 ч. 2 ст. 4 Закону України « Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн).
Закон України «Про судовий збір» у ст. 8 передбачає підстави для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Представник позивача в наданому клопотанні просить звільнити позивача від сплати судового збору, посилаючись та не те, що у позивача відсутній дохід, вона має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Суд поважає обраний позивачем спосіб життя, разом з тим, не убачає у даній справі виключного випадку для звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки позивач є особою працездатного віку, даних, що за станом здоров'я позивач не може працювати в справі немає. Позивачем не надано доказів того, що її майновий стан не дає можливості сплатити 1211 гривень 60 копійок судового збору та є непомірно великим.
У зв'язку з чим, суддя відмовляє в задоволенні клопотання про звільнення від справи судового збору.
За таких обставин, позивачем при подачі позовної заяви повинно бути сплачено судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок, за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК Харків обл/МТГ Лозова/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат), рахунок отримувача: UA138999980313161206000020573, код класифікації доходів бюджету: 22030101. Призначення платежу необхідно обов'язково вказувати : «Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Лозівський міськрайонний суд Харківської області».
Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» про визнання недійсним договору позики, - залишити без руху.
Надати позивачу для усунення недоліків строк - 5 (п'ять) днів з дня отримання даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог, вказаних в ухвалі про залишення заяви без руху, заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Карина ХАРАБАДЗЕ