Справа № 953/954/22
н/п 1-кс/953/1818/25
"13" березня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
потерпілої - ОСОБА_3 ,
представника - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові скаргу ОСОБА_3 , подану представником адвокатом ОСОБА_4 на рішення слідчого СУ ГУНП в Харківської області майора поліції ОСОБА_5 по кримінальному провадженню № 12020220000000959 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
встановив:
06.03.2025р. до слідчого судді через електронний суд надійшла скарга ОСОБА_3 , подана представником адвокатом ОСОБА_4 , на постанову слідчого СУ ГУНП в Харківської області майора поліції ОСОБА_5 по кримінальному провадженню № 12020220000000959 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України., від 30.12.2024р. про закриття кримінального провадження.
В обґрунтування скарги зазначає, що ОСОБА_3 є потерпілою по кримінальному провадженню № 12020220000000959 . 30.12.2024р. слідчим СУ ГУНП в Харківської області майором поліції ОСОБА_5 ухвалена постанова про закриття кримінального провадження. Про вказану постанову їй стало відомо 25.02.2025р. під час ознайомлення її представника із матеріалами кримінального провадження.
Постанова про закриття кримінального провадження прийнята за відсутності проведення усіх необхідних слідчих та процесуальних дій, наслідок чого підлягає скасуванню.
В судовому засіданні ОСОБА_3 та її представник скаргу підтримали.
Слідчий у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, надав до суду заяву в які заперечував проти задоволення скарги. Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення потерпілого приходить до наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України, потерпілий під час досудового провадження має право оскаржити рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
За ч.1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Потерпілим зазначено, що про оскаржувану постанову вона дізналась 25.02.2025р. Слідчому судді не надано доказів про дату отримання потерпілою постанови про закриття кримінального провадження.
Враховуючи пояснення потерпілої та відсутності будь-яких письмових даних про дату отримання оскаржуваної постанови, наявність запису на наданій копії постанови про ознайомлення із матеріалами кримінального провадження 25.02.205р.. слідчий суддя висуває, що дана скарга подана у строк передбачений ч.1 ст. 303 КПК України.
Постановою слідчого від 30.12.2024р. закрито кримінального провадження № 12020220000000959 від 30.07.2020 у звязку з відсутністю в діянні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 складу кримінального правопорушення , передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
З наданих матеріалів кримінального провадження № 12020220000000959 від 30.07.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України вбачається, що СУ ГУНП в Харківській області проводилося досудове розслідування за фактом ДТП, яка мала місце 29 липня 2020 близько 11 години 40 хвилин на проїжджій частині по вул. Гвардійців-Широнінців у м. Харкові, біля будинку № 63, що сталася за участі автомобіля «HONDA CIVIC», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_7 з велосипедом «Турист» під керуванням ОСОБА_6 , який внаслідок ДТП отримав тілесні ушкодження, внаслідок чого був доставлений до лікарні, де ІНФОРМАЦІЯ_3 помер.
Зокрема в постанові зазначено, що внаслідок проведених експертиз №СЕ-19/І2І-21/26374-ІТ від 09,12.2021, №С?- 19/121 -21/26384-1Т від 09.12.2021, №СЕ-І9/12І-2І/26385-ІТ від 10.12.2021 та У^СЕ-19/121-21 /26386-ІТ від 10.12.2021 у даній дорожній обстановці водій автомобіля «HONDA CIVIC» ОСОБА_7 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху. У даній дорожній обстановці велосипедист ОСОБА_6 повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.2 Правил дорожнього руху. Відповіти на запитання про те, чи мав водій ОСОБА_7 технічну можливість уникнути ДТП, не виявляється можливим. У даній дорожній обстановці технічна можливість запобігання даної ДТП для велосипедиста ОСОБА_6 визначалася шляхом виконання ним вимог п. 10.2 Правил дорожнього руху, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. Відповісти на питання, чи є в діях водія ОСОБА_7 невідповідності вимогам Правил дорожнього руху, які перебували, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з ДТП, не виявляється можливим. У даній дорожній обстановці в діях велосипедиста ОСОБА_6 вбачаються невідповідності вимогам п. 10.2 Правил дорожнього руху, які, з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв'язку з даною ДТП.
Аналогічні висновки експерта ННЦ «ІСЕ ім. Бокаріуса» №4562/7518 від 12.05.2022.
Аналогічні висновки експерта Одеського НДІСЕ №24-3572 від 24.07.2024.
Також, слідчим зазначено, що для участі у слідчому експерименті викликалися свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , проте вони не з'явились , на теперішній час встановити останніх не виявилось можливим.
Враховуючи, що в ході розслідування встановлено, що в діях ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відсутні ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, слідчий закрив кримінальне провадження..
Згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа "Ассенов та інші проти Болгарії"). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справах "Танрікулу проти Туреччини" та "Ґюль проти Туреччини").
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається, зокрема, в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 4 ст. 284 КПК України про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Таким чином, закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силі наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.
З метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, прийняттю слідчим рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, для з'ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження.
Змістом досудового розслідування є діяльність слідчого, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об'єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
Основним засобам збирання доказів, а отже - основним засобом всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань, є проведення слідчих дій.
Відповідно до ч. 1-2 та 6 ст. 223 КПК України слідчими (розшуковими) є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для їх проведення є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Доказуванню у кримінальному провадженні згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Процесуальними джерелами доказів відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України є показання, речові докази, документи та висновки експертів.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Отже, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливо лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Як вбачається із наданих потерпілою матеріалів кримінального провадження, відповісти на питання чи є в водіях ОСОБА_11 невідповідності вимогам ПДРУ , які перебували, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з ДТП, експерти не змогли за відсутності необхідних для проведення експертиз даних.
Зокрема, відсутності даних про відстань від місця зіткнення автомобіля «HONDA CIVIC» в момент коли водій ОСОБА_7 міг об'єктивно виявити велосипедиста; швидкості автомобіля «HONDA CIVIC» в момент, коли водій міг об'єктивно виявити велосипедиста; місце виїзду велосипедиста на проїжджу частину відносно місця зіткнення; відстань подолання велосипедистом з моменту виїзду на проїжджу частину до моменту зіткнення; розташування велосипедиста відносно проїжджої частини в момент зіткнення.
Однак, слідчим не вжиті усі заходи про надання необхідних матеріалів для проведення експертизи та отримання відповіді про наявність або відсутність в діях водія автомобілю ОСОБА_7 порушень правих дорожнього руху, які перебувають в причинному зв'язку із ДТП, зокрема не проведені відповідні слідчі експерименти за участю свідків.
Отже, слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування проведено з порушенням вимог Закону, без повного, об'єктивного дослідження доказів справи та з'ясування всіх обставин справи, тому слідчий суддя прийшов до переконання, що наявні підстави для скасування оскаржуваної постанови.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 110, 242, 300, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Скаргу задовольнити.
Скасувати постанову слідчого СУ ГУНП в Харківської області майора поліції ОСОБА_5 від 30.12.2024р. про закриття кримінального провадження № 12020220000000959 від 30.07.2020р.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1