Справа№ 953/2344/25
н/п 1-кп/953/683/25
"21" березня 2025 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова обвинувальний акт, направлений з Київської окружної прокуратури м. Харкова, по кримінальному провадженню № 12025226130000086 від 15.02.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, уродженця м. Харкова, який має середню освіту, розлучений, не працює, в силу ст. 89 КК України не судимий, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
ОСОБА_3 , знаходячись в приміщенні квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи з прямим умислом, направленим на спричинення шкоди здоров'ю, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, в ході сварки зі своєю матір'ю, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на які відповідно до ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», поширюється сфера дії законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, перебуваючи у положенні стоячи обличчям до потерпілої, яка в цей момент стояла напроти свого сина, наніс один удар кулаком лівої руки в ділянку перенісся ОСОБА_4 та один удар кулаком правої руки в ділянку щоки з лівої сторони обличчя потерпілої.
В результаті протиправних дій з боку ОСОБА_3 , у потерпілої ОСОБА_4 мають місце наступні тілесні ушкодження: синці на обличчі та садно на обличчі, які викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів і за цією ознакою відповідно до п.п. 2.3.2.«Б», 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Отже, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення- проступок, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
В обвинувальному акті міститься клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_5 про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорював встановлені обставини та надав згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності, на підставі чого прокурор надіслав до суду обвинувальний акт, в якому міститься клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Згідно заяви ОСОБА_3 про визнання ним своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 , обвинувачений визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, погодився на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Згідно заяви потерпілої ОСОБА_4 , їй роз'яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин, а також те, що до ч. 2 ст. 302 КПК України, у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені у результаті досудового розслідування обставини.
З огляду на позицію обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , прокурора ОСОБА_5 , потерпілої - ОСОБА_4 , враховуючи положення ст.ст. 381-382 КПК України, суд приходить до висновку про наявність законодавчо визначених підстав для розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Відповідно до частини 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.
Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, які є належними, допустимими, не оспорюються учасниками судового провадження та є достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку повністю доведена та його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харкова, громадянин України, має середню освіту, не працює, розлучений, в силу ст. 89 КК України не судимий, є осудною особою, на обліку лікаря психіатра та нарколога не перебуває (а.с. 77-78, 87, 89).
Згідно інформації про особу, наданої Ст. ДОП СДОП ВП ХРУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 , ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає тривалий час, за час проживання зарекомендував себе з нейтрального боку, спиртними напоями зловживає, сварки з сусідами не влаштовує, раніше не судимий. Офіційно не працевлаштований та постійних заробітків не має, за місцем мешкання постійно вчиняє сварки з мамою на побутовому грунті (а.с. 90).
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, яке полягає у повному визнанні своєї вини обвинуваченим, осуді своїх дій, наявності відчуття жалю за скоєне, розуміння наслідків своїх дій.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, вчинення злочину щодо особи похилого віку та вчинення злочину, щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, а саме: принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, його конкретні обставини та наслідки, особу винного, наявність обставини, яка пом'якшує покарання, наявність обставин, які обтяжують покарання.
Санкція ч. 1 ст. 125 КК України передбачає покарання у виді штрафу або громадських робіт, або виправних робіт.
Враховуючи викладене, дані про особу обвинуваченого, який, як встановлено вище, не працює, в силу ст. 89 КК України не судимий, обставину, що пом'якшує покарання, обставини, що обтяжують покарання, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 125 КК України, у вигляді громадських робіт, в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України. Призначене покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 57 КК України, покарання у виді виправних робіт відбувається за місцем роботи засудженого, а тому суд вважає неможливим призначення ОСОБА_3 покарання у виді виправних робіт, оскільки як зазначено вище останній не працює.
Більш того, суд вважає неможливим призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу, оскільки, на думку суду, таке покарання не буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин.
Речовий доказ - компакт диск «DVD-R 16X, 4.7 GB 120 min», який зберігається в матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, окрім підстав, передбачених ч. 1 ст. 394 КПК України.
Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя - ОСОБА_1