вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" березня 2025 р. Справа№ 910/10417/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Барсук М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Кропивної Л.В.
при секретарі: Овчинніковій Я.Д.
за участю представників сторін:
від позивача: Наливайко С.П.;
від відповідача: Подольський А.А.;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець"
на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 (повний текст складено 09.12.2024)
у справі №910/10417/24 (суддя Сташків Р.Б.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗИН-ЕНЕРГО"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення сум в розмірі 7 712 335,79 грн, -
Короткий зміст позовних вимог
На розгляді Господарського суду міста Києва перебував позов про стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗИН-ЕНЕРГО" (далі - позивач) заборгованості у сумі 6 861 564,70 грн, 247 384,36 грн 3% річних, 603 386,73 грн інфляційних втрат за договором №1010/01 від 20.11.2019, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань оплатити вчасно поставлену йому електроенергію.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 закрито провадження у справі № 910/10417/24 у частині стягнення 561 338,20 грн суми основної заборгованості.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 у справі №910/10417/24 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗИН-ЕНЕРГО" 6 300 226 грн 50 коп. боргу, 247 384 грн 36 коп. 3% річних, 603 386 грн 73 коп. інфляційних втрат, 107 264 грн 96 коп. судового збору.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що сума основного боргу відповідача у розмірі 6 300 226,50 грн, за поставлену йому позивачем електричну енергію відповідно до Договору за актами купівлі-продажу електроенергії за спірні періоди підтверджена належними та допустимими доказами, та станом на день ухвалення цього рішення матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем цієї суми боргу.
Також суд першої інстанції погодився із здійсненим розрахунком 3 % річних та інфляційних втрат.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство "Гарантований покупець" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 у справі №910/10417/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "УЗИН-ЕНЕРГО" в задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає наступне:
- станом на 30.08.2024 заборгованість НЕК «Укренерго» перед Гарантованим покупцем за надану у спірному розрахунковому періоді (вересень 2022 року - грудень 2023 року) послугу становить 5 810 308 940,34 грн;
- наявність заборгованості НЕК «Укренерго» перед Гарантованим покупцем щодо наданої у розрахунковому місяці послуги виключає виникнення зобов'язання Гарантованого покупця з оплати вартості відпущеної продавцями за «зеленим» тарифом електричної енергії попереднього розрахункового місяця в частині, пропорційній до розміру заборгованості НЕК «Укренерго» перед Гарантованим покупцем за послугу у такому місяці;
- розрахунок платежів та порядок їх здійснення між гарантованим покупцем та продавцями за «зеленим» тарифом, визначено главою 11 Порядку № 641, а не главою 10, як зазначено судом в оскаржуваному рішенні, в результаті чого було надмірно стягнуто заявлені позивачем три проценти річних та інфляційні втрати за періоди вересень - грудень 2022 року, лютий - липень, вересень - жовтень 2023 року;
- суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відсутність у Відповідача підстав для зменшення розміру розрахунку на суму заборгованості позивача по небалансам у розмірі 1 131 488,36 грн.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/10417/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Кропивна Л.В.
Ухвалою суду від 13.01.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 у справі №910/10417/24 залишено без руху та надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання доказів сплати судового збору в сумі 128 717, 95 грн.
Ухвалою суду від 28.01.2025 відкрито апеляційне провадження апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 та призначено справу до розгляду на 11.03.2025.
Позиції учасників справи
11.02.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив залишити в силі.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Між Державним підприємством "Гарантований покупець" (далі - Гарантований покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УЗИН-ЕНЕРГО" (далі - продавець за "зеленим" тарифом, позивач) було укладено Договір №1010/01 від 20.11.2019 (далі - Договір) та додаткові угоди № 1476/01/20 від 01.06.2020 та №1477/01/20 від 01.06.2020 за умовами яких продавець за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року № 641 (далі - Постанова №641).
Купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється за умови членства продавця за "зеленим" тарифом у балансуючій групі гарантованого покупця (п. 2.2 Договору).
Згідно з п. 2.3 Договору продавець "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за "зеленим" тарифом за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.
Відповідно до п. 2.4 Договору продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за "зеленим" тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за "зеленим" тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті.
Пунктом 2.5 Договору визначено, що вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом.
Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами (п. 3.1 Договору).
Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ (п. 3.2 Договору).
Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку (п. 3.3 Договору).
На виконання умов договору позивачем відпущено, а гарантованим покупцем прийнято електричну енергію у жовтні 2021 року, лютому-грудні 2022 року, лютому-липні 2023 року, вересні-жовтні 2023 року відповідачем було придбано у позивача електричну енергію на загальну суму 19 822 963,92 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами купівлі-продажу електроенергії та актами коригування до актів купівлі-продажу електроенергії, за яку здійснено оплату в сумі 12 961 399,21 грн.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначав про порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором у частині повної та своєчасної остаточної оплати виробленої електроенергії, у зв'язку з чим просив стягнути з відповідача 6 861 564,70 грн. основної заборгованості 247 384,36 грн 3% річних, 603 386,73 грн інфляційних втрат
Під час розгляду справи відповідач здійснив оплату боргу у сумі 561 338,20 грн, у зв'язку з чим суд першої інстанції ухвалою від 02.12.2024 закрив провадження у справі у цій частині.
Задовольняючи решту позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що сума основного боргу відповідача у розмірі 6 300 226,50 грн, за поставлену йому позивачем електричну енергію відповідно до Договору за актами купівлі-продажу електроенергії за спірні періоди підтверджена належними та допустимими доказами, та станом на день ухвалення цього рішення матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем цієї суми боргу.
Також суд першої інстанції погодився із здійсненим розрахунком 3 % річних та інфляційних втрат.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно зі ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
За змістом частин другої та третьої ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов'язаний купувати у суб'єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, всю відпущену електричну енергію, вироблену на включених до складу балансуючої групи гарантованого покупця об'єктах електроенергетики або чергах їх будівництва (пускових комплексах) з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу, обсяг якої не перевищує обсяг електричної енергії, який може бути відпущений відповідним об'єктом електроенергетики або чергою його будівництва (пусковим комплексом) у кожному розрахунковому періоді (годині), згідно із встановленою потужністю електрогенеруючого обладнання, зазначеною в ліцензії на виробництво електричної енергії. При цьому в кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об'єкті електроенергетики або черзі його будівництва (пусковому комплексі) з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об'єкта згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.
Гарантований покупець зобов'язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками активних споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими активними споживачами.
Купівля-продаж такої електричної енергії за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено "зелений" тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом затверджується Регулятором.
Договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії "зеленого" тарифу.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору позивачем згенеровано та відпущено, а гарантованим покупцем прийнято електричну енергію у жовтні 2021 року, лютому-грудні 2022 року, лютому-липні 2023 року, вересні-жовтні 2023 року відповідачем було придбано у позивача електричну енергію на загальну суму 19 822 963,92 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами купівлі-продажу електроенергії та актами коригування до актів купівлі-продажу електроенергії.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порядок і строки розрахунків за договорами купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом регулюються Порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641.
Відповідно до п. 10.1 Порядку (в редакції до 26.01.2024) до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
Відповідно до п. 10.2 Порядку з урахуванням положень глав 7 та 8 цього Порядку гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.
У п. 10.3 Порядку вказано, що після отримання від гарантованого покупця на електронну адресу акта купівлі-продажу продавець надає у триденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу гарантованому покупцю два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони. Гарантований покупець у п'ятиденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу підписує їх зі своєї сторони та надсилає продавцю один примірник поштою.
У п. 10.4 Порядку зазначено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 07.04.2023 у справі № 910/15867/21, Верховний Суд у постанові від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23 вказав, що з огляду на положення статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", статті 530 Цивільного кодексу України, пункту 10.4 Порядку № 641, умови спірного договору, грошове зобов'язання відповідача за розрахунком вартості придбаної у позивача електричної енергії за заявлені у позові періоди мало бути виконано після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів із дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
Національною комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) відповідними постановами було затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» впродовж 2022-2023 років, зокрема:
Постановою від 31.05.2022 №557 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» у січні 2022 року (Постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 01.06.2022).
Постановою від 09.09.2022 №1117 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» у січні - травні, липні, жовтні 2021 року та у лютому - червні 2022 року (Постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 12.09.2022). Постановою від 20.09.2022 № 1190 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» у липні 2022 року (Постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 21.09.2022).
Постановою від 14.03.2023 № 473 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» у серпні 2022 року (Постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 15.03.2023).
Постановою від 15.05.2024 № 946 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» у вересні-листопаді 2022 року та у жовтні 2023 року (Постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 16.05.2024).
Постановою від 08.05.2024 № 896 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» у грудні 2022 року, у березні - червні 2023 року та у листопаді та грудні 2023 року (Постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 10.05.2024).
Постановою від 30.04.2024 № 858 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» у січні, лютому та липні - вересні 2023 року (Постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 01.05.2024).
Водночас, колегія суддів враховує, що постановою НКРЕКП № 178 від 24.01.2024 Порядок № 641 був викладений у новій редакції.
Зокрема, згідно з пунктом 11.4 Порядку № 641 Гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за "зеленим" тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
Відповідно до приписів ст. 5 ЦК України якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Тобто, під час розгляду справи має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишався чинним на момент виникнення та припинення спірних правовідносин.
Оскільки постанови НКРЕКП №557, 1117, 473 затверджені до 26.01.2024, а тому розрахунки за електричну енергію, відпущену у жовтні 2021, лютому - серпні 2022, мали здійснюватись у порядку та строки, встановлені п. 10.4 Порядку № 641.
Водночас, так як постанови НКРЕКП №№ 858, 896 та 946 затверджені після 26 січня 2024 року, тобто, після набрання чинності змін до Порядку № 641, то розрахунки за електричну енергію, відпущену у вересні-грудні 2022 року, лютому-липні 2023 року та вересні-жовтні 2023 року, мали здійснюватись у порядку та в строки, встановлені саме пунктом 11.4 Порядку № 641 в редакції, чинній з 26 січня 2024 року.
Суд першої інстанції правомірно відхилив посилання відповідача на накази Міністерства енергетики України № 140 та № 206, якими встановлено розмір розрахунків за поставлену електроенергію, з наступних підстав.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23, надаючи правову оцінку змісту вказаних Наказів дійшов до висновку, що:
- накази № 140 і № 206 ніяким чином не обмежують право виробника електричної енергії за "зеленим" тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами договором, а також не змінюють терміни виникнення та виконання грошових зобов'язань гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно із положенням Порядку № 641.
- накази не звільняють ДП "Гарантований покупець" від обов'язку щодо здійснення повного розрахунку за отриманий товар. Відтак, вказані вище накази не є підставою для гарантованого покупця не виконувати грошове зобов'язання, передбачене умовами договору.
У вказаній вище постанові об'єднана палата зазначила, що висновки господарських судів попередніх інстанцій в частині наявності у відповідача обов'язку з повного виконання грошового зобов'язання - оплати у розмірі 100 % вартості за поставлену електричну енергію за "зеленим" тарифом у період дії воєнного стану та Наказів № 140 та № 206 є обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи та приписам Наказів № 140 та № 206.
Стосовно посилань відповідача на те, що станом на станом на 06.09.2024 позивач має перед відповідачем заборгованість за послугу з відшкодування частки вартості небалансу електричної енергії балансуючої групи гарантованого покупця в сумі 1 131 488,36 грн., що є підставою для зменшення суми заборгованості, колегія суддів зазначає наступне.
Так, постановою НКРЕКП від 03.04.2024 № 652, абзац третій підпункту 13 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» викладено у такій редакції: «Гарантований покупець має право зменшити рівень розрахунків із продавцем за «зеленим» тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення».
Водночас, дані положення не звільняють відповідача від обов'язку здійснити повну оплату придбаної електричної енергії за відповідними договорами.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази внесення змін до спірного договору в частині встановлення порядку проведення відповідних розрахунків за період 2022-2023 років, тоді як саме вищевказаним договором регулюються господарсько-правові відносини його учасників.
Колегія суддів враховує посилання відповідача на пункт 5 постанови НКРЕКП від 24 січня 2024 року № 178 "Про внесення змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", якою на відповідача покладено обов'язок забезпечити виконання положень глави 16 Порядку № 641 у частині врегулювання відносин щодо відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення, які виникли в період з 8 вересня 2022 року по 26 січня 2024 року.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача з вимогами погасити заборгованість за актами приймання передачі послуги з відшкодування вартості небалансу електричної енергії балансуючої групи на вказану вище суму.
Колегія суддів звертає увагу відповідача на те, що норма абзацу 3 підпункту 13 пункту 1 Постанови № 332, якою відповідачу надано право зменшити рівень розрахунків із продавцем електричної енергії за "зеленим" тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення, може бути застосована у позапроцесуальному порядку, зокрема, шляхом укладення відповідного правочину, в результаті якого відбулося б зарахування зустрічних однорідних вимог й у позивача відпали б підстави позову у відповідній частині.
Так само, у разі наявності у позивача заборгованості перед відповідачем, останнє не було позбавлено права й можливості заявити відповідні вимоги в межах цієї справи шляхом пред'явлення зустрічного позову. Однак, таким процесуальним правом відповідач не скористався.
А тому, є вірними висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для зменшення або зміни розміру заявлених у цій справі позовних вимог у частині спірної суми основного боргу.
Доводи відповідача, що зобов'язання Гарантованого покупця перед позивачем згідно алгоритму розрахунків, який встановлений п. 11.4. Порядку № 461, за спірні розрахункові періоди не виникли, оскільки на даний момент відповідач недоотримує кошти від НЕК «Укренерго» в якості оплати послуги, колегія суддів відхиляє з наступних підстав.
Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Колегія суддів відзначає, що правовідносини, які виникають за договором купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом, та правовідносини, які виникають за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, незважаючи на їхню пов'язаність, є самостійним зобов'язаннями, з самостійними предметами та суб'єктами.
Ні Договір, ні Порядок № 641 не містять умов та правил, які визначали б стан виконання гарантованим покупцем обов'язків за Договором в залежності від виконання приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» обов'язків за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.
Крім того, як умовами Договору, які погоджені сторонами в добровільному порядку та є обов'язковими для виконання, так і положеннями чинного законодавства не передбачено можливість зміни строку виконання відповідачем зобов'язань по оплаті товару через зміну обставин, зокрема через те, що відповідач не має можливості забезпечити повну оплату електричної енергії за «зеленим» тарифом, оскільки даний момент відповідач недоотримує кошти від НЕК «Укренерго» в якості оплати послуги.
Колегія суддів зауважує на тому, положення чинного законодавства (ст. 617 ЦК України, ст. 218 ГК України) визначають підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, проте не надають боржнику право у випадку наявності відповідних підстав відстрочити виконання зобов'язання з оплати поставленого товару, а відтак при визначенні строку оплати слід виходити саме з погоджених сторонами у Договорі умов.
А тому колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про підтвердження позивачем належними та допустимими доказами наявність у відповідача обов'язку з оплати заборгованості 6 861 564,70 грн.
Колегія суддів також враховує, що під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем було сплачено 561 338,20 грн заборгованості, у зв'язку з чим суд першої інстанції ухвалою від 02.12.2024 закрив провадження у справі у зв'язку з добровільною сплатою відповідачем зазначеної суми.
А тому, оскільки сума основного боргу відповідача за поставлену електроенергію (з урахуванням часткових проплат під час розгляду даної справи) складає 6 300 226,50 грн, вона підтверджена належними доказами, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача даної суми заборгованості.
Окрім заборгованості, позивач просив стягнути з відповідача 3 % річних та інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов'язання за спірним договором.
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов'язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, погодився із ним та вказав на його обґрунтованість.
Водночас, у здійснених позивачем та перевірених судом першої інстанції розрахунках невірно визначено початкову дату періоду прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором.
Як вже було зазначено вище, з 26.01.2024 набрала чинності нова редакція Порядку № 641, п. 11.4. якої передбачав, що підприємство забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за "зеленим" тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
Відповідно до приписів ст. 5 ЦК України якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Тобто, під час розгляду справи має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишався чинним на момент виникнення та припинення спірних правовідносин, чого помилково не врахував суд першої інстанції.
Оскільки, як вже було зазначено вище, постанови НКРЕКП №№ 858, 896 та 946 затверджені після 26 січня 2024 року, тобто, після набрання чинності змін до Порядку № 641, то розрахунки за електричну енергію, відпущену у вересні-грудні 2022 року, лютому-липні 2023 року та вересні-жовтні 2023 року, мали здійснюватись у порядку та в строки, встановлені саме пунктом 11.4 Порядку № 641 в редакції, чинній з 26 січня 2024 року.
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до приписів частини 5 статті 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону в місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Отже, з урахуванням затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої відповідачу, останній зобов'язаний був провести із позивачем остаточний розрахунок за куплену електричну енергію: за лютий, липень та вересень 2023 року - до 8 травня 2024 року включно; за грудень 2022 року, березень-червень 2023 року - до 17 травня 2024 року включно; за вересень-листопад 2022 року, жовтень 2023 року - до 23 травня 2024 року включно.
Відтак, нарахування заявлених до стягнення позивачем компенсаційних виплат за актами купівлі-продажу електроенергії за лютий, липень та вересень 2023 року повинно здійснюватися з 9 травня 2024 року, а не з 7 травня 2024 року, як визначив позивач у своєму розрахунку; за актами купівлі-продажу електроенергії за грудень 2022 року, березень-червень 2023 року - з 18 травня 2024 року, а не з 16 травня 2024 року; за актами купівлі-продажу електроенергії за вересень-листопад 2022 року, жовтень 2023 року - з 24 травня 2024 року, а не з 22 травня 2024 року.
У даному вище контексті колегія суддів враховує, що під час розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат за актом купівлі електричної енергії у грудні 2022 позивач починає здійснювати нарахування з 16.05.2022, тоді як згідно вищенаведених обставин прострочення зобов'язання з оплати поставленої у грудні 2022 електричної енергії у відповідача почалось з 18.05.2024.
Крім того, здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат, колегія суддів встановила, що позивачем не було враховано висновки Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладені у постановах від 26.06.2020 у справі №905/21/19, від 23.09.2021 у справі №924/2/21, в яких зазначено, що при визначені величини приросту індексу споживчих цін розрахунок такого індексу має заокруглюватися до десяткового числа після коми, оскільки саме так визначаються місячні та річні індекси споживчих цін Державним комітетом статистики України.
Зокрема, у здійснених позивачем розрахунках за актами купівлі електричної енергії в жовтні 2021 (період нарахування березень-червень 2024), в серпні (період нарахування з квітня 2023 по червень 2024), лютий 2023 (період нарахування травень-червень 2024), липень 2023 (період нарахування травень-червень 2024), жовтень 2023 (період нарахування травень-червень 2024) не було здійснено заокруглення сукупного індексу інфляції до десяткового числа після коми, що суперечить наведеним вище висновкам Верховного Суду.
А тому, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, не виходячи за межі позовних вимог, з урахуванням вірного початку їх нарахування та враховуючи методики розрахунку, наведені у вказаних вище постановах Верховного Суду, колегія суддів дійшла до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 244 279,50 грн 3 % річних, 594 130,91 грн інфляційних втрат.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до приписів ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Оскільки у даному випадку судом першої інстанції при здійснені розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних невірно визначено дату початку періоду нарахування та не у повному обсязі були враховані правові висновки Верховного Суду щодо відповідних нарахувань, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна Державного підприємства "Гарантований покупець" підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 у справі № 910/10417/24 - зміні в частині сум нарахованих інфляційних втрат та 3 % річних.
Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі
Відповідно пп 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивач подав позовну заяву у даній справі в електронній формі, а тому розміром судового збору за подачу позовної вимоги майнового характеру є 92 548,03 грн. (7 712 335,79 грн : 100 х 1,5 х 0,8).
Оскільки суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованими позовні вимоги у сумі 6 300 226,50 грн боргу, 244 279,50 грн 3 % річних, 594 130,91 грн інфляційних втрат, а тому на відповідача підлягає покладенню 85 663,64 грн судового збору за подачу позову.
Крім того, у зв'язку із частковим задоволенням апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець", на позивача підлягає покладенню судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 222,50 грн.
Колегія суддів наголошує, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 у справі № 910/10417/24 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 у справі № 910/10417/24 змінити в частині здійснених розрахунків 3 % річних, інфляційних втрат та розподілу сум судового збору, виклавши резолютивну частину рішення у наступній редакції:
«Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗИН-ЕНЕРГО" (09161, Київська область, Білоцерківський район, м. Узин, вул. Московська, 193-А; ідентифікаційний код 40528848) 6 300 226,50 грн боргу, 244 279,50 грн 3 % річних, 594 130,91 грн інфляційних втрат та 85 663,64 грн судового збору за подачу позову.
В іншій частині позовних вимог відмовити.»
3. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 у справі № 910/10417/24 залишити без змін.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗИН-ЕНЕРГО" (09161, Київська область, Білоцерківський район, м. Узин, вул. Московська, 193-А; ідентифікаційний код 40528848) на користь Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27; ідентифікаційний код 43068454) 222,50 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.
5. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.
6. Матеріали справи № 910/10417/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повна постанова складена 20.03.2025
Головуючий суддя М.А. Барсук
Судді Є.Ю. Пономаренко
Л.В. Кропивна