Справа №: 398/5414/24
провадження №: 2/398/590/25
Іменем України
"21" березня 2025 р. м.Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Петренко С.Ю., за участю секретаря судового засідання Семенової Є.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» і уклав 16.04.2021 року договір позики № 1342466 шляхом підписання такого електронним підписом одноразовим ідентифікатором BrR6s0CzWX, отримавши грошові кошти у розмірі 8500,00грн. і погодивши строк кредитування на 15 днів та сплату процентів за користування позикою у розмірі 1,99% на день. Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, у зв'язку з чим утворилася заборгованість. Окрім того, на підставі договору факторингу № 2610 від 26.10.2021 року, укладеного між ТзОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» і ТзОВ «ФК «Управління Активами», а також згідно з реєстром прав вимоги № 1 до вказаного договору, позивач набув право вимоги до відповідача за договором позики № 1342466 від 16.04.2021 року. Враховуючи наведене, просить позовні вимоги задовольнити, та стягнути судові витрати з відповідача.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24.10.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представником позивача подано клопотання про витребування у АТ КБ «Приватбанк» інформації, що містить банківську таємницю.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29.01.2025 року у задоволенні клопотання про витребування доказів відмовлено.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, просив суд розглядати справу за відсутності позивача.
Відповідач та його представник у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, до початку судового засідання від представника відповідача надійшла заява про розгляд справ за його відсутності. Окрім того, у вказаній заяві представник відповідача, адвокат Мунтян В.І. просить в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що банком не надано доказів того, що відкрив рахунок на ім'я відповідача та перерахував на нього грошові кошти. Відсутні також докази передачі на підставі договору факторингу від 26.10.2021 року право вимоги відносно ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд дійшов наступних висновків.
Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору (ст. 638 ЦК України).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України.
Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Договір укладений дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-комунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт пропозиції) та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Без власного волевиявлення та надання відповідних даних, необхідних для укладення договору позики, проходження ідентифікації договір позики з відповідачем не був би укладений.
Як вбачається з довідки про ідентифікацію, відповідачу ОСОБА_1 надано одноразовий ідентифікатор BrR6s0CzWX.
Судом встановлено, що 16.04.2021 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» договір позики № 1342466 шляхом підписання такого, електронним підписом у виді одноразового ідентифікатору BrR6s0CzWX, внаслідок чого отримав грошові кошти у розмірі 8500,00 грн. строком на 15 днів, а саме до 01.05.2021 року, зі сплатою фіксованої процентної ставки у розмірі 1,99 % в день.
Крім цього, сторони узгодили в укладеному договорі істотні умови, зокрема суму позики, строк її надання та повернення, сплату відповідних відсотків за невиконання зобов'язань, а тому суд не бере до уваги покликання про відсутність в договорі позики № 1342466 від 16.04.2021 року ознак кредитного договору.
Встановлено, що кредитодавець повністю виконав свої зобов'язання за договором позики № 1342466 від 16.04.2021 року, вбачається, що 16.04.2021 року зараховано переказ на карту № НОМЕР_1 кошти у розмірі 8500,00 грн.(а.с.17-18).
Як роз'яснив Верховний Суд у постанові від 25.05.2021 року у справі №554/4300/16-ц, належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Верховний Суд підкреслив, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Такого змісту норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, яка передбачає, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, надані позивачем виписки за рахунком відповідача підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру.
26.10.2021 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «ФК «Управління Активами» укладено договір факторингу № 2610, відповідно до умов якого первісний кредитор ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» передає (відступає) новому кредитору ТОВ «ФК «Управління Активами» свої права вимоги за кредитними договорами, останнє з яких сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти.
З реєстру прав вимог № 2 до договору факторингу №2610 від 26.10.2021 року, вбачається, що ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» відступило на користь ТОВ «ФК «Управління Активами» право вимоги до відповідача за договором позики № 1342466 від 16.04.2021 року.(а.с.20-21)
А тому посилання представника позивача про відсутність доказів передачі на підставі договору факторингу від 26.10.2021 року право вимоги відносно ОСОБА_1 не заслуговують на увагу.
У відповідності до розрахунку, складеного ТОВ «ФК «Управління Активами», заборгованість відповідача становить 11037,25 грн. та складається з 8500,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 2537,25 грн. заборгованості за відсотками. При цьому, проценти нараховані за формулою сума залишку за тілом позики х 1,99 % х 15 дні (строк позики).
Дослідивши вказаний розрахунок, суд приходить до висновку, що такий проведено у відповідності до умов договору позики № 1342466 від 16.04.2021 року, а сума заборгованості в такому розрахована вірно.
З огляду на вказане, покликання представника відповідача не знайшли свого підтвердження в матеріалах цивільної справи, оскільки такі є лише припущеннями та не підтверджені належними та допустимими доказами.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватись, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що відповідач отримав грошові кошти у позику, користувалась такими, однак свого обов'язку щодо їх повернення не виконала, грошові кошти не повернула і не сплатила відсотки за користування такими.
Частинами 1, 3 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання не виконані з вини відповідача.
За ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за договором позики визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Зі змісту ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ним Кодексом.
У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, суд приходить до висновку, що аргументи, якими представник позивача мотивував позовні вимоги, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому такі слід задовольнити.
Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача стягуються витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (адреса: 08205, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Соборна, будинок 98А, прим. 70) заборгованість за кредитним договором №1342466 від 16.04.2021року, у розмірі 11037,25 грн. (одинадцять тисяч тридцять сім гривень 25 копійок), яка складається з: заборгованості за кредитом 8500,00 грн.; заборгованість за відсотками 2537,25 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (адреса: 08205, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Соборна, будинок 98А, прим. 70) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривнi 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 21.03.2025 р.
Суддя С.Ю.ПЕТРЕНКО