Справа №: 398/1414/25
провадження №: 1-кп/398/318/25
Іменем України
"20" березня 2025 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 ,
провівши у залі суду у м.Олександрія підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024121060001742 від 15.11.2024 року стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с-ще Олександрівка Кропивницького району Кіровоградської області, громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Знам'янка Кіровоградської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.113 Кримінального кодексу України,
У провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області перебувають матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.113 Кримінального кодексу України.
Ухвалою суду від 18.03.2025 у вказаному провадженні було призначено підготовче судове засідання.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити справу до судового розгляду та заявив клопотання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання обґрунтовані тим, що ризики, які були встановлені під час обрання їм запобіжного заходу наразі не відпали та продовжують існувати. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування було встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що обвинувачені можуть переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуються. Так, обвинувачені умисно вчинили диверсію в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану. На даний час триває відкрита збройна агресія російської федерації наслідком якої є тимчасова окупація частини території України, десятки тисяч загиблих, руйнування військової та цивільної інфраструктури, екологічна катастрофа та екоцид на значних територіях України, у т.ч. природоохоронного та природно-заповідного фонду, тяжкі економічні збитки.Враховуючи викладене, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків, просить продовжити застосування до них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому, просить врахувати, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам.
Обвинувачена ОСОБА_6 не заперечувала щодо призначення справи до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, при цьому просила суд застосувати до неї менш суворий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 , підтримала позицію своєї підзахисної.
Обвинувачений ОСОБА_7 також не заперечував щодо призначення справи до судового розгляду у відкритому судовому засіданні та просив змінити йому запобіжний захід на менш суворий - у вигляді домашнього арешту.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_9 заперечив відносно задоволення клопотання прокурора, просив задовольнити його частково та застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час.
Вирішуючи клопотання щодо продовження строку дії запобіжного заходу суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Стаття 194 КПК України передбачає, що під час розгляду клопотання суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри/обвинувачення у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганням спробам, зокрема: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до практики ЄСПЛ, суворість передбаченого покарання, врахування тяжкості злочину, ступеню суспільної небезпечності особи та інтересів суспільства є суттєвими елементами при прогнозуванні та оцінці ймовірної майбутньої поведінки особи.
Наявність обґрунтованої підозри (наразі обвинувачення), підтверджується фактом направлення обвинувального акту до суду, що може свідчити про те, що сторона обвинувачення зібрала достатньо доказів для того, щоб доводити винуватість особи перед безстороннім судом.
Ухвалами слідчого судді Ленінського районного суду м.Кіровограда від 28.11.2024 року обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. У подальшому ухвалами слідчого судді Ленінського районного суду м.Кіровограда від 22.01.2025 року продовжено застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 22.03.2025 включно.
Як встановлено судом, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна. Усвідомлюючи ступінь тяжкості інкримінованого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кримінального правопорушення та суворість можливого покарання, існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що вони можуть переховуватись від суду, зокрема виїхати до тимчасово окупованих територій України. Існування даного ризику додатково підвищується військовою агресією РФ проти України, та дією на всій території України воєнного стану.
Щодо ризиків того, що обвинувачені можуть знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, суд враховує, що обвинувачені імовірно вчинили диверсію, за попередньою змовою групою осіб, з дотриманням вимог конспірації протягом тривалого часу, з метою приховання протиправної діяльності від правоохоронних органів, а тому ризик вказаних дій є досить імовірним.
Також, колегія суддів враховує, що обвинувачені не працевлаштовані, офіційного джерела доходу не мають, осіб які б відносились до членів їх сім'ї та могли б їх матеріально забезпечувати, судом не встановлено, враховуючи що виконання інкримінованих їм дій здійснювалось за грошову виногороду, існує ризик передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме вчинення ними іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, у вчиненні якого вони обвинувачується.
Наведені обставини об'єктивно свідчать про достатність підстав вважати про продовження існування раніше встановлених ризиків.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду та інші обставини, на які Європейський суд з прав людини посилався у своїх рішеннях (рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, рішення «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 року).
Згідно правової позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року по справі «Харченко проти України» (п. 80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Разом з тим, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, суд зазначає, що відповідно до положень ч.6 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою)
Рішенням Конституційного Суду України від 19.06.2024 №7-р(ІІ)/2024, частину шосту статті 176 КПК України визнано такою, що відповідає Конституції України (є конституційною).
З огляду на викладене суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу стосовно обвинувачених з тримання під вартою на домашній арешт, відтак у задоволенні відповідного клопотання сторін захисту слід відмовити.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
За таких обставин суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді утримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
Перевіряючи правильність визначення підсудності при направленні обвинувального акту до суду, колегією суддів встановлено наступне.
Так, у відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про направлення обвинувального акту до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження даному суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 КК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.
Обвинуваченим інкримінується вчинення диверсії з метою ослаблення держави, підпалу, спрямованого на пошкодження об'єкта, який має важливе народногосподарське та оборонне значення, в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.28 ч.2 ст.113 КК України.
З обвинувального акту вбачається, що останнє за часом кримінальне правопорушення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчинено за адресою: АДРЕСА_4 , що відноситься до територіальної підсудності Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області.
Порушення правил територіальної підсудності тягне за собою обов'язкове скасування відповідного судового рішення.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_9 зазначив, що вказане кримінальне провадження відноситься до територіальної підсудності Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області.
Інші учасники кримінального провадження залишили вирішення даного питання на розсуд суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.
Згідно ч. 2 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
За таких обставин, з метою дотримання принципу територіальної підсудності, обвинувальний акт підлягає направленню до Кропивницького апеляційного суду для визначення підсудності.
Керуючись 32,34,177,178,179,183,194, 314-316,334 КПК України суд,
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , задовольнити.
Продовжити обвинуваченим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обраний щодо них запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Кропивницький слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, тобто з 20.03.2025 року до 18.05.2025 року включно.
У задоволені клопотання захисників обвинувачених про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту - відмовити.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024121060001742 від 15.11.2024 року стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.113 Кримінального кодексу України, направити до Кропивницького апеляційного суду для визначення підсудності кримінального провадження.
Вручити копію цієї ухвали прокурору, обвинуваченим, захисникам негайно після її оголошення.
Копію ухвали направити до Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 діб з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 20.03.2025 року о 16 год 30 хв.
Головуючий суддя ОСОБА_1 ,
Судді ОСОБА_3 ,
ОСОБА_2