Справа № 727/8945/17
Провадження № 1-кс/727/888/25
21 березня 2025 року м. Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Чернівців заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про відвід судді Шевченківського районного суду м. Чернівців ОСОБА_7 від розгляду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 14 березня 2017 року за №12017260020000345 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України,
20 березня 2025 року до суду від захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 , надійшла заява про відвід судді, в якій заявник просить відвести суддю Шевченківського районного суду м. Чернівців ОСОБА_7 від розгляду справи № 727/8945/17 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України у кримінальному провадженні №12017260020000345 від 14 березня 2017 року та передати матеріали даної справи іншому судді Шевченківського районного суду м. Чернівців для забезпечення об'єктивного, неупередженого та справедливого розгляду.
У заяві про відвід заявник зазначає, що підставами для відводу судді Шевченківського районного суду м. Чернівці ОСОБА_7 є те, що остання чинила тиск на захисника, тиск на свідка, необґрунтовано відмовила у допиті ключових свідків, що такі дії судді створюють обґрунтований сумнів у її неупередженості, що свідчить про порушення фундаментальних процесуальних прав обвинуваченого ОСОБА_4 , гарантоване Конституцією України право на захист, принципи змагальності сторін та справедливого судового розгляду. Зокрема, заявник зазначає таке.
Суддя ОСОБА_7 перед початком судового засідання 11.03.2025 (в залі судового засідання у приміщенні Шевченківського районного суду міста Чернівців) у присутності обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_6 , прокурора ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_8 здійснила тиск на захисника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 з метою, щоб останній відмовився від виклику та допиту свідків у даному кримінальному провадженні, клопотання про виклик яких вже було задоволено судом раніше.
Далі адвокат ОСОБА_5 посилається на те, що під час судового засідання 11.03.2025 суддя ОСОБА_7 чинила тиск на свідка ОСОБА_8 , який брав участь у слідчих діях в рамках кримінального провадження №12017260020000345 від 14.03.2017, як понятий.
Також адвокат ОСОБА_5 вказує, що під час судового засідання 11.03.2025 суддя ОСОБА_7 відмовила у задоволенні клопотання сторони захисту про виклик та допит свідків, чиї показання мають виключне значення для встановлення істини та неупередженого з'ясування всіх обставин справи.
В судовому засіданні заявник адвокат ОСОБА_5 підтримав свою заяву про відвід судді ОСОБА_7 та всі наведені в ній мотиви для відводу. Також усно пояснив, що суддя в позасудовому порядку та в судовому процесі проявляє упереджене ставлення до обвинуваченого та сторони захисту, відмовляє у задоволенні клопотань сторони захисту. Зокрема, відмовила у задоволенні клопотання про допит свідків, які є ключовими для спростування обвинувачення та допиті слідчого на необхідності проведення якого вказав Верховний Суд при перегляді даної справи в касаційному порядку з метою з'ясування обставин вчинених слідчих дій. Вважає, що головуюча суддя ОСОБА_7 демонструє упереджене ставлення до сторони захисту та здійснює тиск на сторону захисту як в процесі так і в позасудовому спілкуванні.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав заяву захисника ОСОБА_5 та зазначив, що дана справа перебуває в судах вже 8 років, він намагається довести свою невинуватість, але суддя ОСОБА_7 безпідставно відмовляє у задоволенні клопотань захисту в допитів свідків, які є ключовими у даній справі. Вважає, що таке ставлення демонструє упередженість з боку судді.
Захисник ОСОБА_6 підтримав заяву захисника ОСОБА_5 та просив її задовольнити. Зазначив, що за час розгляду справи суддею у нього склалось враження, що головуюча зробила для себе висновки наперед з приводу винуватості його підзахисного. Це прослідковується як в позапроцесуальних коментарях судді та і в ході слухання справи.
Прокурор просив суд в задоволенні заяви про відвід відмовити, мотивуючи тим, що така поведінка сторони захисту є зловживанням процесуальними правами. Суд діє в рамках процесуального закону. Доводи захисника зводяться до незгоди з рішеннями суду, які не є підставою для відводу. У суду є тільки один інтерес - розглянути справу в розумні строки у відповідності до закону.
Вислухавши думку заявника адвоката ОСОБА_5 , прокурора, обвинуваченого та захисника ОСОБА_6 , дослідивши матеріали даного провадження, мотиви, викладені у заяві про відвід, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини 5 статті 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до частини 1 статті 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 Цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Тобто, перелік обставин, що виключають участь судді у кримінальному провадженні, визначений статтею 75 КПК України. Зокрема, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Водночас, відповідно до частини 1 статті 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Зі змісту поданої заявником заяви не вбачається жодної з підстав, передбачених статтею 75 КПК України, яка б виключала участь судді у кримінальному провадженні. Також суд не вбачає підстав, передбачених частиною 1 статті 76 КПК України.
У своїй заяві адвокат ОСОБА_5 не навів аргументованих доводів на користь того, що дійсно викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді ОСОБА_7 .
Щодо доводів адвоката ОСОБА_5 про тиск на нього та свідка ОСОБА_8 , то суд доходить висновку, що дані твердження не знайшли свого підтвердження в ході розгляду заяви про відвід судді та розцінюються судом, як суб'єктивна думка захисника щодо об'єктивності судді ОСОБА_7 та бажанням чинити тиск в судовому засіданні на суд з метою затягування судового розгляду та прийняттям судом рішень.
Так, з дослідженого запису судового засідання Шевченківського районного суду м. Чернівців від 11.03.2025 не вбачається, що суддя ОСОБА_7 під час допиту свідка ОСОБА_8 здійснювала втручання у процес надання свідком показань, як про це зазначає заявник. Суддею не чинився тиск на свідка та остання не намагалась переконати свідка у тому, що на нього не чинився тиск та його примусили бути понятим.
Щодо тиску на адвоката ОСОБА_5 до початку судового засідання, то суд критично ставиться до таких тверджень заявника, оскільки захисник, як учасник судового процесу, наділений певними правами та обов'язками, які він може реалізовувати під час судового розгляду в рамках закону.
Відповідно до статті 129 Конституції України, однією із засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до статті 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Отже, у разі незгоди сторони з процесуальними рішеннями судді діючим законодавством гарантується право апеляційного оскарження судових рішень.
Доводи адвоката ОСОБА_5 щодо відмови у допиті свідків суд розцінює як незгодою сторони з процесуальними рішеннями судді, що не може бути підставою для відводу, а є підставою для звернення з апеляційного скаргою до відповідного суду.
Відвід судді - є процесуальним інститутом, спрямованим на усунення слідчого судді, судді або присяжного від участі у кримінальному провадженні за умови існування обставин, що виключають їх участь у ньому.
Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» в контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Дослідивши питання безсторонності суддів з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), рішення від 28.11.2002, зазначив, що по-перше, йдеться про суб'єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці.
Зокрема, суд не повинен суб'єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне.
По-друге, слід застосувати об'єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву (див., серед інших рішення у справах: «Білуха проти України» від 09.11.2006 року п.п.49,54; «Бочан проти України» від 03.05.2007 року, п.66; «Агрокомплекс» проти України» від 06.10.2011 року, п.136; «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 року, п.п.103,107).
Крім того слід зазначити, що згідно із практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності і неупередженості суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу, в ході об'єктивної перевірки, має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Таким чиномособиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими.
При цьому не можуть бути підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджені належними й допустимими доказами.
Тобто, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути обґрунтованими та доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів та доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо відвід не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Суд звертає увагу на те, що діючи в рамках дозволеної поведінки - права на відвід суддів, учасники процесу повинні використовувати це право з метою, що не протирічить цілям правосуддя а саме: не затягувати процес та не перешкоджати його здійсненню, а добросовісно користуватися процесуальними правами.
На підставі викладеного суд вважає за необхідне у задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про відвід судді Шевченківського районного суду м. Чернівців ОСОБА_7 відмовити.
Керуючись статтями 75, 76, 80, 81, 372, 392 КПК України, суд,
У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про відвід судді Шевченківського районного суду м. Чернівців ОСОБА_7 від розгляду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 14 березня 2017 року за №12017260020000345 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1