Справа № 715/3961/24
Провадження № 1-кп/715/67/25
21.03.2025 селище Глибока
Глибоцький районний суд Чернівецької області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3
захисник ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_5
розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження № 12024262020003353 по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українець, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимий, за ч. 2 ст. 332 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, у зв'язку з чим почали діяти обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, діючи умисно, вчинив злочин, пов'язаний із незаконним переправленням осіб через державний кордон України.
Так, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на сприяння незаконного переправлення осіб через державний кордон України, ОСОБА_5 вступив у злочинну змову з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, які разом із ним добре орієнтуються на місцевості в прикордонній зоні Чернівецького району, Чернівецької області, в тому числі і в місцях лінії розмежування державного кордону України та Республіки Румунія.
З цією метою, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 14 травня 2024 року особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, підшукала осіб з числа громадян України, яким достеменно було відомо про вищевказані тимчасові обмеження щодо виїзду чоловіків віком від 18 до 60 років з України та які бажали незаконно перетнути державний кордон України, а саме: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_4 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_5 .
При цьому, особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, завчасно обумовила із зазначеними особами порядок незаконного переправлення через державний кордон України поза пунктом пропуску.
В подальшому ОСОБА_5 спільно особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, які діяли відповідно до попередньо узгодженого плану, а також у відповідності до визначеного часу та місця незаконного переправлення осіб через державний кордон України, використовуючи невстановлені транспортні засоби біля 12 год. 14 травня 2024 року, перевезли зазначених вище осіб в с. Корчівці Чернівецького району Чернівецької області.
Прибувши в зазначений населений пункт ОСОБА_5 спільно з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, які діяли відповідно до попередньо узгодженого плану злочинних дій, провели інструктаж особам, яких мали на меті незаконно переправити через державний кордону України та в подальшому ОСОБА_5 пішки провів даних осіб до лінії розмежування державного кордону України та Республіки Румунія, а саме до прикордонного знаку № 798, що знаходиться в адміністративних межах с. Корчівці Чернівецького району Чернівецької області.
Цього ж дня, тобто 14 травня 2024 року біля 18 год. 40 хв. громадяни ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , рухаючись у супроводі ОСОБА_5 , були виявленні прикордонним нарядом та в ході їх спроби затримання працівниками прикордонного наряду, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 вдалися до втечи до Республіки Румунії подолавши загороджувальну сітку, чим незаконно перетнули державний кордон України та Республіки Румунії, а ОСОБА_5 , який провів вказаних осіб до державного кордону та сприяв їхньому незаконному перетині поза пунктом пропуску був затриманий прикордонним нарядом відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » НОМЕР_1 прикордонної о загону на відстані трьох метрів лінії розмежування державного кордону України та Республіки Румунії.
В судовому засіданні ОСОБА_5 свою винуватість у вчинені інкримінованого йому злочині визнав, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. При цьому вказав, що 14.05.2024 року його брат ОСОБА_10 дав йому свій мотоцикл покататися, він зламався. Вказав, що ОСОБА_11 сказав, що мотоцикл коштує 4000 євро. При цьому зазначив, що останній вимагав у нього повернення коштів в рахунок боргу. Тому він погодився в рахунок вказаного боргу провести людей до кордону через ліс. Вказав, що вони йшли 3-4 години в с. Корчівці були затримані.
За згодою учасників судового процесу, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались. Обвинувачений правильно розуміє фактичні обставини справи, що підтверджується його показаннями, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає, а тому суд, згідно вимог ч. 3 ст.349 КПК України, обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та оголошенням матеріалів кримінальної справи, які характеризують обвинуваченого.
Проведення судом першої інстанції скороченого судового розгляду на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України не виключає обов'язку суду надати правильну кваліфікацію дій обвинуваченого (ВС/ККС у справі № 371/834/17 від 02 квітня 2019 р.)
Встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ст. 332 КК України, зокрема, сприяння у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, вчинений щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб. Дії останнього органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 332 КК України.
Разом з тим, в ході судового розгляду встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 діяв з корисливих мотивів, зокрема, як він сам вказував у своїх показах, що він погодився на сприяння у незаконному переправленні осіб через державний кордон в рахунок його боргу перед ОСОБА_10 в сумі 4000 євро. Тобто його мотив у вчиненні інкримінованого йому злочині був корисливий. А тому в його діях, на думку суду, є склад злочину, передбачений ч. 3 ст. 332 КК України. Однак, злочин, передбачений ч. 3 ст. 332 КК України є більш тяжким злочином, ніж передбачений ч. 2 ст. 332 КК України, тому суд не може перекваліфікувати дії останнього.
Так, у своїй постанові ККС (ВС/ККС у справі № 243/1573/17 від 13.01.2021) зазначив, що положеннями ч. 3 ст. 337 КПК України передбачено, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст. 332 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який належить до тяжких злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації, обставини вчинення злочину, в тому числі, що четверо осіб призовного віку в період дії військового стану за його сприяння незаконно перетнули кордон України, особу винного, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, психічними розладами не страждає, має позитивну характеристику за місцем проживання, його молодий вік.
Обставиною, яка згідно вимог ст. 66 КК України пом'якшує обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, судом визнається: визнання вини, активне сприяння у розкритті злочину, в тому числі, що дав викривальні покази на інших співучасників злочину, в наслідок чого були зареєстровані відповідні кримінальні провадження.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відсутні.
Вказані обставини, в тому числі ступінь фактичної тяжкості вчиненого злочину та обставини його скоєння, його роль у вчиненому злочині, поведінка обвинуваченого після вчинення злочину, наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання, із врахуванням даних про особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, психічними розладами не страждає, має позитивну характеристику за місцем проживання, його молодий вік, спосіб життя, у сукупності істотно знижують ступінь тяжкості скоєного.
Суд вважає, що такі обставини є достатньою підставою для застосування вимог ч. 1 ст. 69 КК України і призначення покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 2 ст. 332 КК України.
Згідно вимог ч. 2 ст. 69 КК України на підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов'язкове.
Беручи до уваги вищевикладене, а також положення ч. 2 ст. 69 КК України, суд вважає за можливе не призначати обвинуваченому ОСОБА_5 обов'язкове додаткове покарання, яке передбачене в санкції ч. 2 ст. 332 КК України, зокрема: позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Отже, ОСОБА_5 слід призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки без позбавлення права займатися діяльністю, яке належить відбувати реально, є доцільним та виправданим в аспекті визначеної законом мети покарання і не тільки щодо виправлення та перевиховання обвинуваченого, а й щодо превенції вчинення злочинів.
Крім того, суд зазначає, що ОСОБА_5 вчинив даний злочин у важкий для держави та суспільства в цілому час, а саме в період введення на території України воєнного стану внаслідок протидії збройній агресії російської федерації та переправляв за межі України осіб призовного віку, які можливо потенційно могли б стати на захист країни, що в сукупності з викладеним вище свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого, при цьому сам має право на відстрочку від призову за мобілізацією.
На думку суду застосувати щодо обвинуваченого приписи ст. 75 КК не буде відповідати меті призначення покарання за вчинене ними діяння, оскільки, як вже зазначалося судом, за сприяння ОСОБА_5 четверо осіб призового віку перетнули кордон України, на даний час останній перебуває у Рівненському СІЗО, так як відносно нього обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою у справі за обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 322 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 371, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання засудженого для доставлення в установу відбування покарання на виконання вироку, що набрав законної сили.
На вирок суду може бути подано апеляцію до Чернівецького апеляційного суд через Глибоцький районний суд Чернівецької області протягом 30-ти діб з дня його проголошення всіма учасниками процесу.
Суддя: