Справа № 526/301/25
Провадження № 6/526/8/2025
20 березня 2025 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі
головуючої судді Максименко Л.В.
секретаря судового засідання Павленко Т. І.
захисника Гусаренка О. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гадяч заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Пирятинський відділ державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,
04 лютого 2025 року ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Гусаренко О.М., звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування заяви зазначає, що вироком Гадяцького районного суду від 12.07.2017 в справі №538/2211/15-к його визнано винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України та на підставі ст. 71 КК України остаточно призначено покарання у вигляді 4 років 6 міс. позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. Строк покарання рахувати з моменту його фактичного затримання тобто з 27.10.2015. На підставі цього вироку 17.08.2017 Гадяцьким районним судом було видано виконавчий лист щодо конфіскації усього належного йому майна на користь держави. 04.09.2017 державним виконавцем Чорнухинського РВДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Грушко О. М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №54612384 щодо примусового виконання вказаного виконавчого листа. 14.11.2017 держвиконавцем Чорнухинського РВДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Грушко О. М. було винесено постанову на підставі п.2 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» про повернення виконавчого документу стягувачу. У постанові вказано, що виконавчий лист може бути повторно пред'явлено до виконання в строк до 14.11.2020. На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.06.2023 йому належить на праві власності земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,8378 га, кадастровий номер 5323284600:00:011:0031, яку він має намір продати. Проте, згідно відомостей з Єдиного реєстру боржників на даний час відомості про нього як боржника в межах вказаного виконавчого провадження не виключені. З цього приводу він звернувся до Пирятинського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі, де йому рекомендували для вирішення цього питання звернутись до суду. Ухвалою Гадяцького районного суду від 03.12.2024 його звільнили від відбування додаткового покарання у вигляді конфіскації всього належного йому майна, призначеного вироком Гадяцького районного суду від 12.07.2017. У частині виключення відомостей про нього як боржника з Єдиного реєстру боржників відмовили з тих підстав, що вирішення цього питання не відноситься до повноважень суду. 18.12.2024 він звернувся до Пирятинського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі із заявою про виключення відомостей його як боржника з Єдиного реєстру боржників, де йому рекомендували для вирішення цього питання звернутись до суду із заявою про скасування виконавчого документа. З цих підстав просив суд визнати виконавчий лист №538/2211/15-к, виданий Гадяцьким районним судом Полтавської області 17.08.2017 про конфіскацію всього належного майна на користь держави у ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню.
В судовому засіданні захисник Гусаренко О.М. підтримав заяву та просив її задовольнити.
Представник Пирятинського відділу ДВС у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з'явився, направив заяву про розгляд справи без його участі.
Судом встановлено, що вироком Гадяцького районного суду від 12.07.2017 в справі №538/2211/15-к ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України та на підставі ст.71 КК України призначено остаточне покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. Строк покарання рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 27.10.2015.
На виконання вироку Гадяцького районного суду від 17.08.2017 Гадяцьким районним судом було видано виконавчий лист у справі №538/2211/15-к щодо конфіскації усього належного ОСОБА_1 майна на користь держави.
04.09.2017 державним виконавцем Чорнухинського РВДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Грушко О. М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №54612384 щодо примусового виконання вказаного виконавчого листа.
14.11.2017 державним виконавцем Чорнухинського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Грушко О. М. було винесено постанову на підставі п.2 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» про повернення виконавчого документу стягувачу через відсутність майна у боржника.
ОСОБА_1 , як підставу для визнати виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, посилається на ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.369 ЦПК України і звернувся до суду за захистом своїх прав в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до норм КПК, зокрема ст.59 КК України, конфіскація майна є додатковим покаранням до основного за вчинений злочин.
Таким чином, питання про конфіскацію майна за вироком суду вирішується у порядку, встановленому КПК України та КВК України.
Статтею 537 КПК України урегульовані питання, які вирішуються під час виконання вироків.
Положеннями ст.539 КПК України визначено порядок вирішення судом питань, які виникають під час виконання вироку.
Згідно з ч.1 ст.52 КК України додатковим покараннями є, зокрема, конфіскація майна, яке полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.
Статтею 48 КВК України передбачено, що суд, який постановив вирок, що передбачає як додаткове покарання конфіскацію майна, після набрання ним законної сили надсилає виконавчий лист, копію опису майна і копію вироку для виконання Державній виконавчій службі, про що сповіщає відповідну фінансову установу. У разі відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опису майна не проводилося. Виконання покарання у виді конфіскації майна здійснюється Державною виконавчою службою за місцезнаходженням майна відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Конфіскації підлягає майно, що є у власності засудженого. Спори, пов'язані з конфіскацією майна, вирішуються в порядку, встановленому законом (ч. 1, 3 ст. 49 КВК України).
Спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій на час виконання вироку в частині конфіскації майна, є Закон України «Про виконавче провадження».
Як роз'яснено в п.4 Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.1990 року «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних із виконанням вироків» у порядку, передбаченому КПК, суди вправі вирішувати такі питання, які виникають при виконанні вироків внаслідок їх недоліків: в тому числі про скасування заходів по забезпеченню цивільного позову чи можливої конфіскації майна, якщо при винесенні виправдовувального вироку чи відмову у позові або незастосуванні конфіскації вироком ці заходи не скасовані.
З висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 461/233/17-ц (провадження № 14-326цс18) вбачається, що у разі, якщо право власності особи порушене у кримінальному провадженні, така особа, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому КПК України; зняття арешту з майна, накладеного в рамках кримінального провадження, розглядається у встановленому кримінальним процесуальним законодавством порядку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч.1 ст. 19 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Адвокат Гусаренко О.М. звернувся до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
21 грудня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 824/2/22, провадження № 61-11769ав23 (ЄДРСРУ № 115860052) дослідив питання щодо підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з частинами першою, другою статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.
Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов'язку боржника з передбачених законом підстав.
Однак жодна з цих підстав не може бути застосована до визначеного законом порядку конфіскації майна, яка є додатковою мірою покарання, а виконавчий лист щодо конфіскації майна ОСОБА_1 не знаходиться на виконанні у ДВС.
Враховуючи, що питання про конфіскацію майна за вироком суду вирішується у порядку, встановленому КПК України та КВК України, заява ОСОБА_1 у справі №538/2211/15-к про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За наведених обставин провадження по справі слід закрити.
Враховуючи викладене, керуючись п.1 ч.1ст. 255 ЦПК України, суд
Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Пирятинський відділ державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - закрити.
Роз'яснити позивачу право на звернення до суду в порядку кримінального або адміністративного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Головуюча: Л. В. Максименко