Справа № 405/3275/17
1-кп/405/164/17
20.03.2025 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
з участю прокурора: ОСОБА_3
потерпілих: ОСОБА_4 ,
представника потерпілих: ОСОБА_5 ,
захисників: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
законного представника обвинуваченого: ОСОБА_9 ,
обвинуваченого: ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017120020003660 від 28.03.2017 року, відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та н/л ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.3,12, ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.3 ст.289, ч.1 ст.304, ч.1 ст.263 КК України,
Згідно ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28.01.2025 обвинуваченому ОСОБА_10 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 28.03.2025.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначивши, що ризики застосування запобіжного заходу - тримання під вартою не зменшились, обвинувачений перебуваючи на волі може вплинути на ОСОБА_11 . Окрім того, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушень, останній може ухилитися від суду з метою уникнення відповідальності.
Захисник ОСОБА_7 заперечила щодо задоволення клопотання, вказала, що не наведено нових ризиків. Тривалий час обвинувачений перебуває під вартою, при цьому відсутні об'єктивна дані, що перебуваючи під іншим запобіжним заходом, не буде забезпечено належну поведінку.
Заслухавши доводи прокурора, враховуючи думку учасників кримінального провадження, суд прийшов до висновку про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_10 під вартою, виходячи із наступного.
У відповідності до положень ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, вчиняти інші кримінальні правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_10 судом враховані обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого. Також, судом взято до уваги практику Європейського суду з прав людини.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Так, ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.3, 12, ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.3 ст.289, ч.1 ст.304, ч.1 ст.263 КК України, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів; покарання, передбачене п.6,12 ч.2 ст.115 КК України визначено як позбавлення волі від 10 до 15 років, або довічне позбавлення волі з конфіскацією усього майна. Окрім того, по кримінальному провадженню не допитано свідка.
Наведене свідчить про наявність ризиків, встановлених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які вказують на можливість обвинуваченим у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст. 5 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу повинна бути санкція за злочин вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція передбачена за злочин поставлений обвинуваченому в вину тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що тримання обвинуваченого ОСОБА_10 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини.
Окрім того, судом враховано можливість обвинуваченого зникнути з постійного місця проживання, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Також, суд ураховує, що у разі наявності ризиків, ЄСПЛ допускає можливість застосування до особи виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою.
Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в подальшому триманні обвинуваченого під вартою, а тому суд приходить до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_10 строком на 60 днів, так як більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків та завдань кримінального провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст.177, 178, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_10 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів до 18 травня 2025 року, включно.
Копію ухвали направити до Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор».
Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення і подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
Суддя
Ленінського районного суду
м. Кіровограда ОСОБА_12