Справа № 385/97/25
Провадження № 2/385/45/25
21.03.2025 року м. Гайворон
Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Венгрина М. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом заступника керівника Голованівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Гайворонської міської ради Кіровоградської області, третя особа без самостійних вимог: Комунальне некомерційне підприємство «Центральна міська лікарня» Гайворонської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення,
прокурор в інтересах держави в особі Гайворонської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача кошти на користь держави на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 в сумі 17140,65 грн, які перерахувати в дохід місцевого бюджету Гайворонської міської ради Кіровоградської області.
стислий виклад позиції сторін
вироком Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 31.10.2024 в кримінальній справі № 385/1479/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та визначено покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Вироком встановлено, що в результаті протиправних дій ОСОБА_1 потерпіла ОСОБА_2 з 21.06.2024 по 17.07.2024 перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП “Гайворонська міська лікарня» Гайворонської міської ради та на її лікування витрачено кошти в сумі 17140,65 грн. Кошти на лікування потерпілого в добровільному порядку медичному закладу не відшкодовано, а тому позивач просить стягнути з відповідача на користь медичного закладу зазначену вище суму.
Відповідач ОСОБА_1 у запропоновані судом строк та порядку відзив на позовну заяву не подав, хоча в силу положень п. 4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України вважається таким, що 21.02.2025 отримав копію ухвали судді про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у цивільній справі від 27.01.2025. Відповідно, відповідач ОСОБА_1 свою позицію у цій справі із обґрунтуванням її необхідними доказами не навів.
Інших передбачених ЦПК України заяв по суті справи від її сторін та третьої особи до Гайворонського районного суду Кіровоградської області не надходило.
заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі
Ухвалою судді від 27.01.2025 відкрито провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали, заяви та клопотання учасників справи
Оскільки відповідачем у вищевказаній позовній заяві зазначена фізична особа, яка не має статусу підприємця, то суддею, у відповідності до положень ч. 8 ст. 187 ЦПК України, з метою визначення підсудності, було вжито заходів для отримання інформації з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи - відповідача ОСОБА_1 .
Ухвалою судді від 27.01.2025, після отримання у встановленому порядку інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1 , вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд цивільної справи визначено провести у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та інших учасників справи, без проведення судового засідання протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття у ній провадження.
Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.
Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У свою чергу, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентовані статтями 77-80 ЦПК України.
Згідно частин 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Згідно з ч. 2, 3 та 8 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідно до п. 3 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 року № 545, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 868 (868-2012-п) від 19.09.2012, у разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб.
Ч. 1 ст. 1206 ЦК України передбачає, що особа, яка вчинила злочин зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.
Відповідно ч. 3 ст. 1206 ЦК України, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Відповідно до Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету у їх використанні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 року № 545, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 868 (868-2012-п) від 19.09.2012, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.
Відповідно до вищевказаного Порядку, сума витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться, виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилося лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.
Як вбачається з п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України від 07.07.1995 № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв'язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікуванні.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої постановлено ухвалу, лише в питаннях, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 07.07.1995 №11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин та узагальнена оцінка доводів та аргументів за результатами розгляду цієї справи
Судом встановлено, що вироком Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 31.10.2024 в кримінальній справі № 385/1479/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та в спричинені потерпілій ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. Вирок набрав законної сили 13.12.2024 (а.с. 17-22).
Відповідно до довідки, наданої Комунальним некомерційним підприємством «Центральна міська лікарня» Гайворонської міської ради з додатками, за вих. № 555 від 07.01.2025, ОСОБА_2 знаходилась на стаціонарному лікуванні з 21.06.2024 по 17.07.2024 (27 ліжко/днів). Вартість одного ліжко/дня за червень - 539,78 грн. лікування проходило 10 днів 539,78*10=5397,80 грн. вартість одного ліжко/дня за липень - 558,54 грн. лікування проходило 17 днів 558,54*17=9495,18 та вартість лікарських препаратів складає 2247,67 грн. А тому загальні витрати лікарні складають - 17140,65 грн. (а.с. 11-16).
Враховуючи, що між злочинними діями відповідача ОСОБА_1 , та спричиненням тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_2 , та перебуванням потерпілої на стаціонарному лікуванні існує причинний зв'язок, суд прийшов до висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати витрати понесені закладом охорони здоров'я на лікування потерпілої від цього злочину.
Відповідачем добровільно не відшкодовано понесені витрати закладом охорони здоров'я на лікування.
Як передбачено “Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх виконання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування.
Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні.
Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я.
Оскільки розрахунок витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_2 у сумі 17140,65 грн. проведено у відповідності до Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх виконання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 868 (868-2012-п) від 19.09.2012, такі витрати слід стягнути з відповідача.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки витрати підтверджуються наявними доказами.
Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути 3028 грн 00 коп судового збору.
Керуючись статтями 4-5, 10, 12-13, 77-81, 89-90, 95, 133, 141, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268, 274-275, 279 ЦПК України, суд, -
позов заступника керівника Голованівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Гайворонської міської ради Кіровоградської області (місцезнаходження: пл. Героїв Майдану, 5, м. Гайворон, Кіровоградська область, 26300, ЄДРПОУ 04055297), третя особа без самостійних вимог: Комунальне некомерційне підприємство «Центральна міська лікарня» Гайворонської міської ради (місцезнаходження: вул. Київська, 7, м. Гайворон, Кіровоградська область, 26300, код ЄДРПОУ 38817151) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету Гайворонської міської ради Кіровоградської області 17140 (сімнадцять тисяч сто сорок) грн 65 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст судового рішення складено 21.03.2025.
Суддя: М. В. ВЕНГРИН
Дата документу 21.03.2025