Справа № 375/218/24
Провадження № 2-о/375/16/24
26 грудня 2024 року селище Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області у складі головуючого судді Штифорук О.В., за участю секретаря судового засідання Юрченко Л.В., заявника ОСОБА_1 , представника заявника Кокойко М.І., заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , представника заінтересованої особи ОСОБА_4 ОСОБА_5 , розглянувши в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту перебування на утриманні трьох дітей віком до 18 років, -
12.02.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту перебування на утриманні трьох дітей віком до 18 років.
Свої вимоги мотивує тим, що 03.12.2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рокитнянського районного управління юстиції між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 був зареєстрований шлюб.
Від спільного подружнього життя в них народилася донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Рокитнянського районного суду від 13.11.2015 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було розірвано.
ОСОБА_1 після розірвання шлюбу з ОСОБА_2 сплачував аліменти на утримання своєї доньки - ОСОБА_8 відповідно до рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 28.05.2015.
Разом з тим, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 28 лютого 2020 року було укладено договір про припинення права на аліменти на дитину у зв?язку з набуттям дитиною права власності на нерухоме майно. Після вчинення даного правочину, ОСОБА_1 продовжив матеріально допомагати своїй дочці ОСОБА_7 та фактично не припинив своєї участі у вихованні доньки.
Крім того, 17.11.2016 року Рокитнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області було укладено шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 про що видано свідоцтво серії НОМЕР_1 .
В даному шлюбі у ОСОБА_1 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народилась дитина - ОСОБА_11 .
Крім цього, ОСОБА_4 має сина від попереднього шлюбу - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який постійно проживає разом зі ОСОБА_10 та ОСОБА_1 .
Біологічний батько ОСОБА_12 , тобто колишній чоловік ОСОБА_10 жодним чином не цікавиться життям свого сина. Між батьком та сином відсутнє будь-яке спілкування, батько не цікавиться життям, здоров?ям, інтересами сина, а також останній не приймає жодної фінансової участі у вихованні сина, чим фактично ухилився від виконання своїх батьківських обов?язків.
24.10.2023 № 22780, відповідно до якої, станом на 30.09.2023 заборгованість ОСОБА_3 по сплаті аліментів на користь ОСОБА_13 на утримання ОСОБА_12 складає 232 393 грн. 63 коп. У зв?язку з несплатою ОСОБА_3 аліментів на утримання свого сина, останнього було внесено до Єдиного реєстру боржників.
Таким чином, неповнолітній син ОСОБА_4 від першого шлюбу - ОСОБА_12 повністю перебуває на утриманні ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_4 на даний час не працює, власного доходу немає, у зв?язку з перебуванням у декретній відпустці по догляду за ОСОБА_11 .
ОСОБА_10 разом з дітьми ОСОБА_12 та ОСОБА_11 зв?язку з військовою агресією з боку Російської Федерації та потенційною ракетною небезпекою по всій території України вирішили переїхати до Німеччини на тимчасовий прихисток. Всі фінансові витрати сім?ї ОСОБА_1 взяв на себе шляхом передання дружині своєї зарплатної карти, якою остання розпоряджається за кордоном.
Таким чином, у ОСОБА_1 перебуває на утриманні троє дітей віком до 18 років, а саме: малолітня ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - його спільна дитина з ОСОБА_4 , неповнолітня ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - його донька від колишньої дружини ОСОБА_2 та неповнолітній ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - син його дружини ОСОБА_4 від першого шлюбу.
У зв?язку з оголошенням воєнного стану та загальної мобілізації ОСОБА_1 був призваний до лав Збройних Сил України по мобілізації 19.03.2022.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України від 08.05.2022старшого сержанта по мобілізації ОСОБА_1 , зараховано наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 05.08.2022 року № 32-РС у розпорядження військової частини НОМЕР_2 , призначено на посаду старшого радіотелефоніста 1 самохідної артилерійської батареї 2 самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи, ВОС-420842.
Факт перебування на утриманні трьох дітей до 18 років має для ОСОБА_1 юридичне значення, оскільки породжує виникнення прав та обов?язків в останнього, визначених Законом України «Про військовий обов?язок і військову службу».
Тобто, встановлення вказаного факту необхідне ОСОБА_1 для подальшого вирішення питання щодо звільнення з військової служби.
Ухвалою суду від 19.02.2024 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник, адвокат Кокойко М.І. заяву підтримали та просили задовольнити.
Зантересована особа ОСОБА_3 заяву не визнає. Від дитини не відмовляється. Пояснив, що дійсно син ОСОБА_15 , 2009 року народження, проживає разом з його колишньою дружиною та її чоловіком - заявником у справі. Він намагається спілкуватися з дитиною, підтримувати родинний зв'язок. Він потрапив у скрутне становище, після хірургічного втручання у нього відсутня кість руки, тривалий час лікувався, втратив роботу. За можливістю сплачує аліменти, які перераховує як засобами поштового зв'язку (переказами Укрпошти), так і перелдавав гроші на руки матері дити третій особі у справі ОСОБА_4 . На теперішній час є інвалідом, має мінімальний дохід. Намагається зменшити борг по аліментах.
Зантересована особа ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5 заяву підтримали та просили задовольнити. Підтвердили, що ОСОБА_1 дійсно забезпечив першу доньку житлом та продовжує допомагати фінансово.
Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_6 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду повідомлявся належним чином.
Заслухавши пояснення заявника та його представника, Кокойко М.І. , заінтересовиних осіб по справі, дослідивши та оцінивши докази у справі в сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд за правилом ч.1 ст. 13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечення, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Згідно з частиною другою статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні із 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався.
Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Пунктом 3 ч. 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Судом встановлено, що 03.12.2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рокитнянського районного управління юстиції між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 був зареєстрований шлюб.
Від спільного подружнього життя в них народилася донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 24.01.2014 виданого відділом державної рестрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рокитнянського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 9.
Із копії рішення Рокитнянського районного суду від 13.11.2015 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рокитнянського районного управління юстиції, актовий запис №117 було розірвано.
Із копії виконавчого листа Рокитнянського районного суду від 25.08.2015 року суд вирішив із ОСОБА_1 стягувати аліменти на користь доньки ОСОБА_7 в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів відповідача щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
Із договору про припинення права на аліменти на дитину від 28.02.2020 року зареєстрованого в реєстрі за № 255 ОСОБА_1 передав у власність дочки ОСОБА_7 належну йому на праві особистої приватної власності квартиру, яку ОСОБА_2 прийняла для ОСОБА_7 та зобов?язалась самостійно утримувати ОСОБА_7 .
Згідно з повідомлення від заступника начальника центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) від 19.10.2023 № 22695 дані стосовно ОСОБА_1 , як боржника станом на 19.10.2023 у відділі відсутні.
Згідно постанови про закінчення виконавчаго провадження серії ВП НОМЕР_6 від 27.10.2017 року припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.
Згідно постанови про закінчення виконавчаго провадження серії ВП НОМЕР_7 від 28.02.2020 року припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.
17.11.2016 року Рокитнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області було укладено шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 про що видано свідоцтво серії НОМЕР_1 .
В даному шлюбі у ОСОБА_1 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народилась дитина - ОСОБА_11 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 27.08.2022 року виданого Рокитнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №165.
Крім цього, ОСОБА_4 має сина від попереднього шлюбу - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який постійно проживає разом зі ОСОБА_10 та ОСОБА_1 .
Згідно з довідки-розрахунку про стан заборгованості по аліментах від 24.10.2023 № 22780 ОСОБА_3 станом на 30.09.2023 року має заборгованість у розмірі 232 393,63 грн.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України від 08.05.2022 старшого сержанта по мобілізації ОСОБА_1 , наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 05.08.2022 року № 32-РС зараховано у розпорядження військової частини НОМЕР_2 , призначено на посаду старшого радіотелефоніста 1 самохідної артилерійської батареї 2 самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи, ВОС-420842.
Відповідно до акту обстеження від 14.11.2023 року квартирі АДРЕСА_1 , проживає ОСОБА_7 , яку утримує ОСОБА_1 .
Згідно довідки виданої викконкомом Рокитнянської селищної ради від 14.11.2023 №1292 ОСОБА_1 має слідуючий склад сім'ї: дружина- ОСОБА_4 , дочка- ОСОБА_11 , син дружини від першого шлюбу- ОСОБА_12 .
Згідно довідки виданої викконкомом Рокитнянської селищної ради від 14.11.2023 № 177 ОСОБА_1 зі своєю сім'єю проживають за адресою: АДРЕСА_2 .
Так, правовідносини щодо утримання дітей, є предметом регулювання Сімейного кодексу України.
Статтею 51 Конституції України гарантовано, а ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Тобто, закон покладає на батьків обов'язок щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття.
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому, обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним. Батьки зобов'язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, або чи розірвано їх шлюб.
Обов'язок по утриманню зберігається також і у випадку позбавлення батьківських прав батьків (ч.2 ст. 166 СК України).
Так, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Зокрема, мати (батько) має право звернутися до суду з позовом про позбавлення другого з батьків батьківських прав через ухиляння його від виконання своїх обов'язків з виховання дитини.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 станом на 30.09.2023 року має заборгованість у розмірі 232 393,63 грн. Проте у суді чоловік пояснив, що від сина не відмовляється.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що у батьків дитини зберігається обов'язок утримання своєї дитини з моменту її народження до досягнення нею повноліття, при чому такий обов'язок не залежить від наявності зареєстрованого шлюбу між батьками, факту позбавлення батьківських прав, визнання батьків недієздатними, тощо, а припиняється лише фактом смерті батьків.
Відповідно до ст. 268 СК України мачуха, вітчим зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.
Отже вітчим має обов'язок утримувати своїх падчерку та пасинків, у випадку прямо передбаченому законом, лише за сукупності наступних обставин: такі діти не мають матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер, або ж ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання; вітчим може надавати матеріальну допомогу.
В даному випадку, заявник ОСОБА_1 є вітчимом дитини, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Вітчим- це чоловік (нерідний батько) рідної матері дитини, з яким мати й дитина постійно проживають однією сім'єю.
Вітчим має особливий правовий статус, що істотно відрізняється від статусу батька, усиновлювача, опікуна та піклувальника, характеризується мінімально необхідним набором прав та обов'язків щодо пасинка, падчерки.
Як було зазначено вище, сімейне законодавство передбачає права та обов'язки щодо утримання вітчимом падчерки, пасинка (ст. 268 СК України).
Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_12 має рідного батька - ОСОБА_3 .
Батько дитини не позбавлений батьківських прав, не звільнений від обов'язку надання коштів на утримання дитини.
У своїй заяві ОСОБА_1 зазначив, що з моменту реєстрації ним шлюбу із ОСОБА_4 , син ОСОБА_12 проживає разом з ним, він його прийняв як свою дитину і надає йому належне утримання та турботу.
Законом не заборонено ОСОБА_1 добровільно утримувати неповнолітнього сина своєї дружини від першого шлюбу, дбати про його всебічний розвиток, забезпечувати повсякденні побутові потреби, навчання, піклуватися про її духовний та фізичний стан, проте таке право заявника не породжує юридичного значення за наслідками встановлення факту, про який просить ОСОБА_1 .
Жодних обставин існування перешкод у вирішенні ним питання щодо виховання дітей, лікування чи навчання дітей без встановлення цього факту - заявником суду не зазначено і доказів такого до заяви не додано.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви.
Керуючись статтями 2, 81, 89, 263 - 265, 293, 294, 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у задоволені заяви про встановлення факту перебування трьох дітей віком до 18 років на утриманні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Повний текст рішення буде складений у строк не більше як десять днів з дня закінчення розгляду справи.
Головуюча суддя О.В.Штифорук