Справа № 373/705/25
про повернення позовної заяви
21 березня 2025 року Суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду
Київської області Залеська А.О.,
розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
встановив:
Представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» - Кудіна А.В. звернулася до суду з вказаною позовною заявою та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість загальний розмір якої становить 50455,80 грн та, яка складається з наступного:
1) Заборгованість за Договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №79498589 від 14.03.2024 в загальному розмірі 38000,00 грн, з яких: 9500,00 грн - основна сума боргу; 28500,00 грн - несплачені відсотки;
2) Заборгованість за Договором позики (з фіксованою процентною ставкою) №2264157 від 05.04.2024 в загальному розмірі 12455,80 грн, з яких: 3500,00 грн - основна сума боргу; 2522,80 грн - несплачені відсотки; 6433,00 грн - пеня.
Також просить стягнути судові витрати у виді судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Вирішуючи питання відкриття провадження у справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Проте, у позовній заяві представником позивача об'єднано вимоги про стягнення заборгованості за різними договорами позики, укладеними на різних істотних умовах.
Так, Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №79498589 від 14.03.2024, укладений між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , якому надається кредит в розмірі 9500,00 грн строком на 30 днів з 14.03.2024 по 12.04.2024 з процентною ставкою (базовою) - 2,5%.
Договір позики (з фіксованою процентною ставкою) №2264157 від 05.04.2024, укладений між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , якому надається кредит в розмірі 3500,00 грн строком на 30 днів з 05.04.2024 по 05.05.2024 з процентною ставкою 2,5% та з пенею в розмірі 2,70% в день.
Позивач стверджує, що набув право вимоги за вищевказаними договорами на підставі Договору факторингу від 14.06.2021 за згідно Акту прийому-передачі Реєстру Боржників №30 від 19.08.2024, в тому числі і до боржника ОСОБА_1 за Договором позики №79498589 на загальну суму 38000,00 грн (9500,00 грн + 28500,00 грн), а також за Актом прийому-передачі Реєстру Боржників №29 від 19.08.2024 в тому числі і до ОСОБА_1 за Договором позики №2264157 на загальну суму 12455,80 грн (3500,00 грн + 2522,80 грн + 6433,00 грн).
Суд зауважує, що кожен договір кредиту (позики) є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цивільних прав і обов'язків на умовах визначених договором. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, відповідні дії чи бездіяльність утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою.
Отже, вимоги про стягнення заборгованості у розмірі, що визначений позивачем за кожним окремим договором позики є самостійними вимогами, які не пов'язані ні підставами виникнення, ні поданими доказам, та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших. Сумісний розгляд заявлених у даній справі позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню взаємних прав і обов'язків сторін договорів позики та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки під час розгляду справи суд повинен буде надавати оцінку умовам кожного з укладених договорів, встановлювати обставини дотримання, виконання/невиконання сторонами умов цих договорів, мети та обставин їх укладення, правильність заявлених до стягнення сум.
Крім того, до позовної заяви не додано розрахунку заборгованості за кожним договором позики на день відступлення права вимоги, який був би складений первісним кредитором, а також не надано доказів, що позика взагалі надавалась відповідачу, тобто що договори позики були укладеними у розумінні абз.2 ч.1 ст.1046 ЦК України.
Частиною шостою статті 188 ЦПК України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.
Згідно з ч. 6 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі роз'єднання судом позовних вимог судовий збір не повертається і перерахунок не здійснюється. Після роз'єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується.
Оскільки при поданні позову з вимогами, що стосуються двох різних договорів з приводу позики, а отже і різних правовідносин, позивачем було порушено правила об'єднання позовних вимог та, відповідно, сплачено судовий збір у мінімальному розмірі, передбаченому законом, від загальної суми стягнення за двома окремими договорами, то після роз'єднання судом позовних вимог одна з позовних вимог залишиться не оплачена судовим збором. Тож, у цьому випадку застосування положень ч. 6 ст. 188 ЦПК України і роз'єднання позовних вимог не сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства та призведе до безпідставного зменшення належного до сплати судового збору.
Порушення правил об'єднання позовних вимог ЦПК України не визначає, як одну із підстав для залишення позовної заяви без руху, оскільки виправити такий недолік позивач може лише шляхом подання окремих позовів, кожен з яких повинен бути оплачений судовим збором.
Порушення правил об'єднання позовних вимог є самостійною підставою повернення позовної заяви (п.2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України).
Враховуючи, що ЦПК України не визначає порушення правил об'єднання позовних вимог як підстави для залишення позовної заяви без руху та встановлення позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви на підставі п.2 ч.4 ст. 185 ЦПК України.
Обґрунтованість такої позиції підтвердив й Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 910/7186/19 (постанова від 16 жовтня 2020 року). Хоч відповідна справа віднесена до господарської юрисдикції, суд вважає за можливе та доцільне взяти висновані в ній позиції в даній цивільній справі, зважаючи на ідентичність норм процесуального законодавства (ГПК та ЦПК), зокрема, в частині вирішення питань повернення заяв, об'єднання та роз'єднання позовних вимог, залишення позову без розгляду тощо.
На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.4 ст. 185, ст. 188 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, - повернути особі, яка її подала.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її винесення.
Суддя А.О. Залеська