Справа № 373/2544/24
Номер провадження 2/373/177/25
21 березня 2025 року м. Переяслав
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
під головуванням судді Свояка Д.В.,
за участі секретарки судових засідань Киришун Ю.В,
розглянув у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженоювідповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:
Представниця позивача - Летун Т.В. звернулась до суду з вимогами: стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за договором позики №7061366 в розмірі 32054,84 грн; стягнути з відповідачки понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою 29.10.2023 був укладений кредитний договір №7061366 в електронному форматі за умовами якого відповідачці надаються кредитні кошти в розмірі 9000,00 грн у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки НОМЕР_1 , які надані відповідачкою.
27.02.2024 ТОВ «Мілоан» передало право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», договір факторингу №27022024.
Відповідачка не виконала свої зобов'язання за вказаними договорами. Після відступлення права грошової вимоги не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позову, зазначає, що позивач не має права здійснювати факторингові операції та відповідно не може бути позивачем у цій справі. Крім того, відповідачку не було проінформовано про зміну кредитора. Також, не зрозуміло яким чином нараховувались відсотки за користування кредитом.
При цьому представник позивача зазначив, що стороною відповідачки визнаються обставини того, що відповідачкою укладався з ТОВ «Мілоан» кредитний договір №7061366 та відповідачці були передані кредитні кошти в розмірі 9000,00 грн на виконання цього договору.
Представник позивача у відповіді на відзив зазначив, що обставини на які посилається представник позивача, як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, необґрунтовані та безпідставні.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі:
Ухвалою суду від 19.11.2024 відкрито провадження в даній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 13.12.2025 у справі призначено судове засідання.
15.01.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву.
16.01.2025 до суду надійшла відповідь на відзив.
16.01.2025 до суду надійшло клопотання представника позивача про витребування доказів.
Ухвалою суду від 21.01.2025 клопотання про витребування доказів задоволено частково.
Судом встановлено наступні обставини:
29.10.2023 між відповідачкою та ТОВ «Мілоан» укладено договір про споживчий кредит № 7061366, умовами якого передбачено надання кредиту у розмірі 9000,00 грн, строк кредиту 105 днів, відсоткова ставка за 15 днів пільгового кредиту становить 0,95%, відсоткова ставка за 90 днів поточного періоду становить 3,50 %.
У п.п. 6.2 договору вказано, що позичальник використовує одноразовий ідентифікатор для підписання цього кредитного договору.
Наприкінці тексту договору після слів: «Підпис споживача» у дужках є запис: «електронний підпис одноразовим ідентифікатором», але сам ідентифікатор не вказаний.
Хоча, у лівому верхньому куті першої сторінки доданого договору №7061366 від 29.10.2023 міститься друкований текст, що виконаний іншим шрифтом ніж сам договір, виходить за межі документу та частково не проглядається через це, який можна відтворити як відмітку про підписання 29.10.2023 відповідачкою цього договору одноразовим ідентифікатором 699695.
При цьому додані до позову графік платежів за договором про споживчий кредит №7061366 від 29.10.2023, заявка на отримання кредиту №7061366 від 29.10.2023 та додаткові контактні дані позичальника для взаємодії за кредитним договором не містять будь-яких відміток про використання одноразового ідентифікатора відповідачкою та засвідчені будь-яким чином з її боку.
У п.2.1 договору зазначено, що кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням картки НОМЕР_1 .
До позову додана платіжне доручення №113876068 від 29.10.2023.
Стороною відповідачки визнано обставини того, що нею укладався з ТОВ «Мілоан» кредитний договір №7061366 та їй були передані кредитні кошти в розмірі 9000,00 грн на виконання цього договору.
Як вбачається з копії договору факторингу №27022024 від 27.02.2024, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Мілоан», останнє передає (відступає) за плату належні йому права вимоги до боржників, що вказані у реєстрі боржників.
Крім цього, до вказаного договору додано копії акту прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу, витягу з реєстру боржників до договору факторингу та платіжної інструкції №20914 від 01.03.2024 з відміткою банку про її виконання тією ж датою.
У матеріалах справах відсутні повідомлення про відступлення права грошової вимоги за кредитними договорами та будь-яке підтвердження про направлення відповідачці таких повідомлень.
Норми права, застосовані судом:
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За нормами ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до норм ст. 526, 530, 610, ч.1 ст.612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У ч. 1 ст. 513 ЦК України зазначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 78 ЦПК України визначено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Стаття 80 ЦПК України визначає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Як передбачено ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінка аргументів сторін, доказів.
З огляду на вищенаведені приписи цивільного законодавства (ст.1046, 1054 ЦК України), кредитний договір є укладеним з моменту передання грошей.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Крім того, цією ж статтею передбачено, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати визначені у цій статті обов'язкові реквізити.
Позивачем не надано доказів передання відповідачці коштів за кредитними договорами.
Крім того, з боку позивача не обґрунтовано, яким чином доводить обставини, що підлягають доказуванню у цій справі, інформація, яка була витребувана судом за клопотанням представника позивача.
Разом з тим, відповідачкою визнано обставини того, що нею укладався з ТОВ «Мілоан» кредитний договір №7061366 та їй були передані кредитні кошти в розмірі 9000,00 грн на виконання цього договору.
Суд не погоджується із твердженням представника відповідачки, що позивач не мав права на здійснення факторингової операції, оскільки це не передбачено статутом товариства.
До позовної заяви представник позивача додав копію свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», копію Розпорядження Національної комісії що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №691 від 23.03.2017 про видачу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на надання послуг з факторингу.
Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» є фінансовою установою, яка надає фінансові послуги з факторингу і внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку.
Зважаючи на зазначене, право вимоги за кредитним договором № 7061366 від 29.10.2023, укладеним між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою було правомірно відступлене позивачу.
Судом встановлено, що уклавши кредитний договір №7061366, відповідачка прийняла умови надання всіх послуг, зокрема, строк кредитування, плату за кредит, порядок погашення кредиту, відповідальність.
Однак, відповідачкою не було дотримано умов договору та не погашено вчасно заборгованість, розмір якої обрахований розрахунком заборгованості та відповідає умовам договору.
За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, як передбачено ст.4 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про споживчий кредит №7061366 від 29.10.2023 в розмірі 32054 (тридцять дві тисячі пятдесят чотири) гривні 84 копійки, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 8370 (вісім тисяч триста сімдесят) гривень 00 копійок; заборгованість за відсотками у розмірі 23054 (двадцять три тисячі п'ятдесят чотири) гривні 84 копійок; заборгованість за одноразовою комісією - 630 (шістсот тридцять) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повні найменування сторін та інших учасників справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вул.Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032;
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: Д. В. Свояк