"20" березня 2025 р. Справа № 363/1046/25
20.03.2025 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Шубочкіна Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Представник позивача ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою суду від 05.03.2025 року вказану позовну заяву було залишено без руху та надано строк для виправлення недоліків, зазначених в ухвалі суду. Позивачу роз'яснено, що в разі невиконання вимог, вказаних в ухвалі про залишення заяви без руху, заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
19.03.2025 року від представника позивача надійшла заява про продовження строку для усунення недоліків та відкриття провадження. В обгрунтування посилається на те, що позивач є іноземним громадянином та проживає у Республіці Франція, тому зв'язок з нею утруднений, у тому числі й у питаннях передачі оригіналів документів. Вказує, що якість копій документів, як доказів, які надаються сторонами, може бути вирішена під час підготовчого розгляду справи, коли кожна сторона надає, а суд розглядає надані докази. Виходячи з викладеного, та враховуючи, що позивач є іноземцем та проживає за кордоном, для отримання певних документів просить додатковий час.
Дослідивши матеріли справи та вказане клопотання, суддя зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як визначено ч. 3 ст. 127 ЦПК України, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Тобто зазначена процесуальна норма права визначає право, а не обов'язок суду продовжити встановлений судом процесуальний строк. Продовження процесуального строку, встановленого судом або законом, можливе за певних умов: наявність поданого клопотання сторони або ініціативи суду; дійсних об'єктивних обставин, які унеможливлюють вчинення учасником справи процесуальних дій до закінчення встановленого процесуального строку, належно обґрунтованих та підтверджених доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Водночас наявність лише клопотання учасника справи без належного обґрунтування та підтвердження доказами обставин, що унеможливлюють вчинення ним процесуальних дій до закінчення встановленого процесуального строку, не є безумовною підставою для задоволення такого клопотання та продовження строку.
При цьому, представник позивача ні чим не обґрунтовує зазначені ним обставини з посиланням на докази, які б свідчили про поважність причини для продовження процесуального строку на усунення недоліків, а саме останнім не додано жодних належних підтверджень перебування позивача закордоном.
Обов'язок щодо збирання та подання до суду доказів покладений на позивача ще на стадії підготовки позовної заяви.
Оскільки зазначені в ухвалі суду від 05.03.2025 про залишення позовної заяви без руху недоліки у визначений строк не усунуті, то дану позовну заяву із додатками, відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, слід вважати неподаною та повернути позивачу.
Керуючись ст. 127,175, 185 ЦПК України, суддя, -
У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бут Д.Л. про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - повернути.
Повернення заяви не перешкоджає повторно звернутися до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Т.В. Шубочкіна