Справа № 362/4390/23
Провадження № 2/362/200/25
17 березня 2025 року
Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Марчука О.Л.,
при секретарі - Неділько А.С.,
за участю позивачки - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Кукареки К.С.,
відповідачки - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - адвоката Заверухи Р.В.,
представника відповідача - адвоката Хоменка В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 у місті Василькові Обухівського району Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Смоліна Ірина Володимирівна про визнання права на спадкування,
Позивачка звернулася до суду з позовом в обґрунтування вимог якого зазначила, що вона протягом тривалого часу з 2019 року по 2022 рік опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу своєму діду ОСОБА_4 , який через тяжку хворобу був у безпорадному стані.
Посилаючись на вказані обставини, на підставі статті 1259 ЦК України, позивачка просила визнати за нею право спадкування за померлим дідом разом із спадкоємцями першої черги за законом (дочками померлого) (т.с. 1, а.с. 88 - 95).
Позивачка та її представник в судовому засіданні підтримали вимоги позову та просили їх задовольнити з викладених у позові підстав.
Позивачка в судовому засіданні пояснила, що коли почалося повномасштабне вторгнення ОСОБА_5 переїхала до ОСОБА_6 і Савицької і разом всі проживали, були гарні стосунки. Пояснила суду, що все життя жила біля баби і діда по сусідству, допомагала їм з раннього віку, порала худобу і городи разом з ними. Дідусь пишався онукою і любив її чоловіка, він пишався, що ОСОБА_7 стала лікарем і взагалі має освіту. Коли вона вийшла заміж, то вони разом з чоловіком допомагали бабусі і дідусю, маючи маленьку дитину. Дідуся постійно обстежували і лікували, бо він мав хронічні захворювання, до 2017 року вона їх лікувала вдома, ставила крапельниці і робила уколи; оскільки у дідуся ще були проблеми з хребтом, то ставила йому знеболюючі. Дідусь неодноразово був у неї у відділенні де також проходив лікування, яким вона займалася, а також її чоловік возив на обстеження її бабусю і дідуся.
В 2019 році у діда розвинулась гостра блокада серця, яка потребувала встановлення кардіостимулятора, діда поклали до терапевтичного відділення, де йому намагалися завести серце ліками. В цей період був поширений COVID; вона знайшла діду хорошого хірурга і разом зі своїм чоловіком почали шукати кардіостимулятор. Коли вони повідомили про це ОСОБА_5 , остання відповіла, що дід своє пожив, нехай вмирає, йому вже 88 років. Не вбачаючи на те, що було встановлення кардіостимулятора, дід мав обмеження фізичні, тому вона допомагала діду на городах; ОСОБА_5 це не потрібно було, вона тільки приїжджала за овочами і м'ясом. Дідусь не дуже любив тітку і її чоловіка бо він росянин. Також бабуся лікувалася у неї, возили її на МРТ разом зі своїм чоловіком коли в неї був інсульт, а ОСОБА_5 була тільки два рази. Дідуся возили до лікарні «Амосова» разом вона і її чоловік. Дідусь неодноразово пропонував їй переїхати до них і хотів переписати все своє майно на неї. Дід і баба постійно приходили на всі свята до її родини.
ОСОБА_5 поступила не чесно по відношенню до неї, побили її матір, чоловіка і її, а вона внесла багато сил відносно її діда і баби, тому має право на спадкування.
Після смерті діда, ОСОБА_5 змінила всі замки в будинку і у хвіртці, тому вона не має можливості приходити до бабусі. Бабуся часто плутає ліки і вона потребує контролю, але тітка не допускає її та ОСОБА_6 до бабусі, а якщо і впускає, то тільки за її участі відбувається спілкування, вона контролює про що вони говорять.
Бабуся не була чистоплотною, але важко працювала, в них було багато городів і вона завжди приходила прибирати до них, а коли в неї трапився інсульт, то ОСОБА_6 заїжджала до бабуся кожного дня о 8 ранку і в 5 вечора, а вона перебувала в декреті і ходила до бабуся постійно. Коли в дідуся встановили онкологію вона була вагітною, але постійно доглядала за дідом і ходила при цьому на роботу. Народила дитину вона ІНФОРМАЦІЯ_1 , а 30 вересня 2020 року вже була в дідуся і має спільні фото з ними.
Також позивачка пояснила, що тітка можливо і приймала участь в лікуванні діда, але в постановці кардіостимулятора точно не приймала. Відносно допомоги зазначила, що вона на рівні з ОСОБА_6 допомагала діду і бабі, а ОСОБА_5 не допомагала взагалі. До 2022 року з бабою і дідом ніхто не проживав, в березні 2022 року тітка поселила там свого сина і його співмешканку, хоч дід і був проти.
У бабусі трапився інсульт 28.04.2021 року, вона могла тільки сидіти, але з допомогою, в неї було порушення координації, вона тільки лежала і сиділа, не могла повернути голову. Побутові функції в цей час здійснював дідусь ОСОБА_8 , який її годував і давав ліки та вона і ОСОБА_6 , які її мили і прибирали. Дідусь почав хворіти в 2017 році, вона лікувала його вдома. Дід майже до останнього ходив, тільки останні два дні перед смертю йому допомагав пересуватися ОСОБА_9 , його онук. Дід і баба отримували пенсії, пільги як діти війни, бабуся підробляла на базарі. Гроші дід не брав ні в кого, тільки продукти. Продукти купували ОСОБА_6 і вона. Комунальні послуги платив дідусь сам. До магазину їх купувати одяг возили ОСОБА_6 і вона, а коли дідусь і бабуся стали обмежені, то ОСОБА_6 сама купувала одяг їм, також речі віддав її батько. Дід мав автомобіль, який ремонтували чоловік та її батько. Дід їздив за кермом до 2017 року, тому його возили її чоловік, ОСОБА_6 або вона самостійно.
Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні визнала позов, підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з підстав викладених у позові.
Також пояснила суду, що позивачка належним чином відносилась до свого діда ОСОБА_10 та допомагала. Завдячуючи їй йому надали повністю медичне обслуговування, ОСОБА_7 радила до яких лікарів звертатися, а також зі своїм чоловіком возила діда до лікарні. Також вона надала кардіостимулятор для діда. Вона особисто і ОСОБА_5 не могли дати належного догляду, оскільки вони не медики, тому позивачка говорила до кого звертатися. Позивачка постійно допомагала діду і бабі на городах і в господарстві, тому вона має право на спадкування. ОСОБА_8 і баба виростили позивачку, дуже її любили, дихали нею і гордилися, що вона стала медиком, також вони їй дуже довіряли.
Також зазначила, що хотіли все вирішити мирним шляхом, але ОСОБА_5 їх обманула і побила.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні заперечили вимоги позову та просили відмовити у їх задоволенні з тих підстав, що позивачкою не доведено обставин матеріального забезпечення померлого ОСОБА_4 протягом тривалого часу.
Також, пояснила суду, що позивачка як лікар консультувала, але лікування оплачували ОСОБА_6 і вона з картки ОСОБА_11 тому ніякої участі у фінансових зобов'язаннях позивачка не брала. Пояснила, що вона постійно просила позивачку подивитися до діда і провідати його. Дід до останнього ходив і міг працювати по господарству чи на городі. Стосовно кардіостимулятора, то їздили всі разом, а саме позивачка, ОСОБА_6 і вона. Коли діда поклали до лікарні і мали зробити гастроскопію, то возила його туди вона, а також оплачувала там рахунки і їй прийшло повідомлення, що в нього четверта стадія раку, а позивачка його не лікувала бо їй не було коли. Пояснила суду, що в неї є розрахунки, лікування все проходило з картки батьків, а за кардіостимулятор вона половину суми віддала; хоча діду і не треба був кардіостимулятор, бо в нього прогресував рак і в нього дуже пекло в грудях, а позивачка і ОСОБА_6 казали йому, щоб менше пив алкоголь. У позивачки не було грошей, вона була в декретній відпустці. ОСОБА_12 була у її сестри - ОСОБА_13 , всі разом ходили до аптеки і розраховувалися тією карткою. Дід до останнього ходив, йому ніхто не допомагав, ще він всім допомагав. У ОСОБА_11 була операція 25 травня 2020 року, а в Петра Шапрана трішки пізніше, але в ОСОБА_14 не відбулася операція бо в неї стався інсульт, а батько сказав, що операцію робити не буде і тому відмовилися від операції. У вересні всі разом викопали картоплю, а дід і баба її перебирали і склали, ніякої допомоги від позивачки не було. Позивачка 26 серпня 2020 року народила тому не ходила до діда і була в нього тільки два рази і третій раз на похороні. Позивачка завжди казала, щоб ОСОБА_6 і вона опікувалися своїми батьками, а вона буде опікуватися своїми. ОСОБА_8 в травні був у лікарні, ОСОБА_6 і вона разом купували ліки і разом їздили доглядати його, а не позивачка. В лікарні « ОСОБА_15 » позивачка доглядала свою свекруху, і до діда заходила декілька разів, він там пролежав добу; участі позивачка не приймала, надала консультацію і все.
Третя особа в судове засідання не прибула, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності (т.с. 2, а.с. 1).
Допитана під час розгляду справи в якості свідка ОСОБА_16 повідомила суду, що ОСОБА_17 онука ОСОБА_10 часто ходила до діда і баби з продуктами, провідувала їх. Коли дід захворів, ОСОБА_17 доглядала його. ОСОБА_7 ставила крапельниці діду. Свідок дружила із ОСОБА_18 , з ОСОБА_14 працювали разом, а ОСОБА_6 і ОСОБА_5 знає з народження. ОСОБА_18 тримали худобу, по господарству їм допомагала ОСОБА_17 і ОСОБА_6 . Після інсульту бабуся ОСОБА_14 не могла доглядати свого чоловіка ОСОБА_10 , допомагали ОСОБА_6 і ОСОБА_17 . ОСОБА_19 о 8 ранку і ввечері після роботи заїжджала до батьків. ОСОБА_20 ОСОБА_5 вона не бачила у ОСОБА_18 . На початку війни ОСОБА_21 ОСОБА_5 перейшла жити до ОСОБА_6 , а онук переїхав до діда і баби, дід не хотів щоб вони в нього жили, але вони окупували і по сьогодні там залишилися. Після смерті ОСОБА_22 вона до них приходила три рази, ОСОБА_23 і її невістка ОСОБА_24 слухали про, що вони говорили з ОСОБА_14 і контролювали. ОСОБА_25 постійно в них зачинена, один раз вони її вигнали. Роковини смерті по батьку відбувала ОСОБА_23 , бо вона там жила, ОСОБА_6 не було, бо ОСОБА_23 закриває хвіртку, щоб вони навіть воду не брали. ОСОБА_26 постійно брала на город ОСОБА_27 з собою працювати.
Свідок ОСОБА_28 пояснила, що ОСОБА_14 і ОСОБА_29 часто ходили до ОСОБА_30 на обіди, вечері. Коли почали ОСОБА_18 хворіти, то вже ОСОБА_19 почала до них ходити з продуктами, допомагати. ОСОБА_14 показувала сліди від уколів, які їй робила ОСОБА_31 , бо у ОСОБА_14 було хворе серце. Коли ОСОБА_22 захворів, ОСОБА_31 доставила його до лікарні і доглядала. Наразі ОСОБА_32 і ОСОБА_19 не мають доступу до хати і не можуть бачити бабусю ОСОБА_14 . ОСОБА_8 був хворий в нього був рак, він лежачий був за декілька тижнів до смерті. ОСОБА_22 жив вдвох із ОСОБА_14 , кожного дня до них приходили діти ( ОСОБА_17 і ОСОБА_6 ), які носили повні сумки продуктів. Коли ОСОБА_33 ОСОБА_6 прийшла до матері, то їх там побили ОСОБА_5 .
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_34 пояснила суду, що ОСОБА_17 - це онука ОСОБА_10 , вона його лікувала, доглядала і опікувалась, навіть коли була вагітною. Коли ОСОБА_31 була дитиною, то вона також ходила до них і допомагала разом зі своєю мамою, вони прибирали, з худобою допомагали. ОСОБА_31 з чоловіком і онуками ходили до них, а також ОСОБА_19 . ОСОБА_31 як лікар надавала медичну допомогу і діду і бабі. З початком війни дідом опікувалась тільки ОСОБА_19 ; ОСОБА_23 переїхала до ОСОБА_35 з дітьми, але не до діда. ОСОБА_33 і ОСОБА_31 на рівні допомагали діду і бабі. ОСОБА_5 проживала в своїй квартирі в центрі міста, а потім вона попросила, щоб її син зі своєї співмешканкою пожили в діда, дід цього не хотів, в них навіть холодильники були різні. Коли дід помер, тоді туди перебралась ОСОБА_21 . Останній раз вона бачила ОСОБА_22 перед овим 2022 роком, дід не показував що в нього щось болить. Після того як йому діагностували рак, він перестав ходити, це за два тижні до смерті приблизно. ОСОБА_9 і ОСОБА_24 переїхали до діда ще до встановлення його діагнозу, до війни дід і баба проживали вдвох.
Свідок ОСОБА_36 пояснив суду, що він лікував діда два рази, перший раз сталося проблема з роботою серця, воно билося повільно; ОСОБА_7 опікувалась дідом, їй лікар доносив стан діда і наслідки лікування. Встановлення кардіостимулятора це складно. Крім ОСОБА_7 він впізнав у залі суду матір ОСОБА_7 , яка також цікавилась лікуванням діда. ОСОБА_37 діагностували рак, він говорив, в межах ліжка рухався, він пролежав не довго. Лікар обмінювався інформацією щодо лікування тільки з ОСОБА_7 . Після встановлення кардіостимулятора діду було краще.
Допитана в якості свідка ОСОБА_38 повідомила суду про те, що з 2013 року вона спостерігала найкращі відносини між ОСОБА_7 і дідом, обов?язково на всіх святах були дідусь і бабуся, їх вшановували. ОСОБА_31 часто розповідала, що заїжджали до них, готувала, допомагала на городі. Також чоловік ОСОБА_7 розповідав, що постійно возив діда, куди йому треба було. Дідусь звертався за допомогою до ОСОБА_7 завжди. В інститут ОСОБА_39 і її чоловік привезли діда, вони перші приходили на допомогу, дід з вдячністю і теплотою говорив про ОСОБА_40 , пишався нею, що вона лікар і був їй вдячний.
Свідок ОСОБА_41 повідомила суду про те, що ОСОБА_22 це батько ОСОБА_42 й ОСОБА_30 . Він знав ОСОБА_22 з дитинства; ОСОБА_18 все життя тяжко працювали, без роботи не могли, працювали з 5 ранку. Перед війною 2022 року їм казали нащо ті городи, але вони до останнього дня працювали на городі. На городах вони були тільки вдвох, ОСОБА_22 і ОСОБА_14 , їм ніхто не допомагав. Про своє самопочуття ОСОБА_22 не говорив, він постійно був в русі. Він часто ходив до ОСОБА_30 , а потім від неї до магазину ходив. Він розповідав, що за онука ОСОБА_43 гроші в магазині віддавав, йому за нього соромно, тому грошей ОСОБА_22 не потребував. Біля дому ОСОБА_22 часто бачила ОСОБА_44 і онука ОСОБА_9 , ОСОБА_27 і ОСОБА_45 ніколи не бачила. В хаті ОСОБА_22 вона бувала десь в 2018-2019 роках, приходила до них купувати яйця, її візити до них були тільки щодо купівлі яєць.
Допитана під час розгляду справи свідок ОСОБА_46 пояснила, що тітка ОСОБА_47 приїжджала до діда після роботи два рази в тиждень. Вона зі своїм чоловіком переїхали до діда з бабою 11.03.2022 року, туди їх запросив дід ОСОБА_22 , бо вони жили на орендованій квартирі. З ОСОБА_48 в них не було конфліктів. Останній рік дід був в хорошому стані, займався господарством. Діагностували йому в жовтні рак, в нього боліло постійно, він пив таблетки, в нього пекло. Вони з ним проживали, опіки йому не треба було, він сам себе обходив, по господарстві робили все вона зі своїм чоловіком. Матеріальне забезпечення ніхто не надавав, в нього була пенсія і квартиранти. Гроші квартирантів віддавалися діду спочатку, а потім ОСОБА_49 бо дід казав, щоб ними розпоряджалася вона. В нього не було безпорадного стану, він до останнього відвідував базар і магазини. В травні він був на лікуванні 5 днів, що саме лікували невідомо. ОСОБА_50 тримав кролів і курей, потім їх не продавали, а вживали. ОСОБА_7 до жовтня не приходила можливо тільки 2-3 рази. ОСОБА_5 возила аналізи діда, купувала ліки, а свідок колола уколи і ночами з ними сиділа. ОСОБА_6 приїжджала на 15 хвилин після роботи. Їй не відомо від діда такого, щоб він хотів переписати все на ОСОБА_17 . Конфлікти між ОСОБА_6 і ОСОБА_5 почалися після того як змінилися замки, баба розповіла, що ОСОБА_6 прийшли до баби і змушувала її переписати три кімнати і тягала її по кімнаті. Пояснила, що колола морфій, ОСОБА_17 набирала уколи заїжджала на десять хвилин, можливо в день і ОСОБА_17 колола також. Також уколи набирала тітка ОСОБА_6 . Бабуся подала заяву на ОСОБА_51 в поліцію. Тітка ОСОБА_47 приходила 1-2 рази на тиждень на 15-20 хвилин, а ОСОБА_17 не приходила. Уколи набирала ОСОБА_32 і ОСОБА_47 . Ліки купували ОСОБА_47 і ОСОБА_52 .
ОСОБА_53 допитаний як свідок повідомив про те, що він проживає в орендованому будинку власником якого був ОСОБА_8 . З ОСОБА_22 познайомили колеги в 2017 році, і з 2017 став квартирантом в його будинку, платив спочатку 1 500 -2 000, ці кошти отримував ОСОБА_50 . ОСОБА_8 прокидався о 5 ранку, тримав курей, свиней, кролів та сам всім займався. Зараз платить 4 000; ОСОБА_22 сказав віддавати ці кошти онуку ОСОБА_9 і ОСОБА_54 , бо вони йому все купували. З початком війни вони були вдвох, приїжджала ОСОБА_23 і ОСОБА_19 . Потім ОСОБА_9 і ОСОБА_55 там проживали. ОСОБА_22 був самодостатньою людиною. Щодо його хвороб невідомо, він просто сказав що його кладуть в лікарню. ОСОБА_9 , ОСОБА_21 і ОСОБА_55 готували і допомагали по господарству. Останні тижні він лежав, останні дні за ним доглядали ОСОБА_21 , ОСОБА_55 і ОСОБА_9 .
Пояснення ОСОБА_56 який був допитаний як свідок, суд не приймає до уваги та не враховує їх, оскільки останній як слухач перебував у залі судових засідань до надання ним показань суду в якості свідка.
Зазначені обставини суперечать нормам частини першої статті 219 та частини другої статті 230 ЦПК України.
Таким чином, оскільки свідок ОСОБА_57 , який ще не дав показань та перебував у залі судового засідання під час розгляду справи, слід вважати, що йому особисто й безпосередньо були відомі обставини справи та зміст усних пояснень сторін по справі.
Вислухавши вступне слово учасників процесу, пояснення свідків та дослідивши письмові докази по справі в повному обсязі, суд встановив наступні обставини.
Із витребуваних і досліджених судом під час розгляду справи в судовому засіданні матеріалів спадкової справи № 40/2022 до майна померлого ОСОБА_4 судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 та його спадкоємцями також є його дружина ОСОБА_58 та їх діти ОСОБА_3 і ОСОБА_2 (т.с. 2, а.с. 2 - 151).
Позивачка є онукою померлого ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 12 квітня 1991 року, свідоцтвом про укладення шлюбу № НОМЕР_2 від 01 вересня 1984 року та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 20 липня 2013 року (т.с. 1, а.с. 16, 17, 18).
В судовому засіданні сторони та їх представники не оспорили і підтвердили дані обставини, а тому на підставі частини першої статті 82 ЦПК України, дані обставині які визнано учасниками справи, не підлягають доказуванню, оскільки суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Отже, відповідно до положень цивільного законодавства, позивачка належить до п'ятої черги спадкоємців померлого ОСОБА_4 за законом.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивачка посилається на частину другу статті 1259 ЦК України, відповідно до якої фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Тобто, за приписами наведеної норми цивільного закону, для вирішення у даній справі можливості й підстав одержати позивачці право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги, суду необхідно встановити чи дійсно позивачка протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала та надавала іншу допомогу ОСОБА_4 й чи перебував останній через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Зокрема, вирішуючи справу по суті спору, суд виходить з наступного.
Насамперед, на підставі висновку експерта № 436/24 від 27.09.2024 року, судом встановлено, що ОСОБА_4 через тяжку хворобу в період часу з 27 жовтня по 01 листопада 2019 року та в подальшому з травня 2022 року до настання смерті знаходився у безпорадному стані (т.с. 3, а.с. 104 - 112).
Воднораз, суд звертає увагу, що у вказаному висновку експерта № 436/24 від 27.09.2024 року, відображено відомості про те, що в період часу із січня 2018 року до початку жовтня 2019 року, а також в період часу з травня 2021 року по травень 2022 року, стан хворого ОСОБА_4 не можна вважати безпорадним (т.с. 3, а.с. 104 - 112).
Отже, з 2018 року по день смерті ОСОБА_4 , з усього періоду часу на який позивачка вказує про опіку і допомогу своєму діду, останній перебував в безпорадному стані лише п'ять повних місяців які передували дню смерті ОСОБА_4 та шість днів у 2019 році.
Натомість, інші часові терміни із життя ОСОБА_4 , не визначено експертом як такі коли він перебував у безпорадному стані.
Як наслідок, строк в житті ОСОБА_4 тривалістю менше ніж шість місяців (менше половини календарного року), не можна вважати тривалим.
У зв'язку із цим, в контексті вимог частини другої статті 1259 ЦК України, суд приходить до висновку, що у даному випадку відсутні підстави стверджувати, що позивачка протягом тривалого часу здійснювала опіку та надавала іншу допомогу своєму померлому діду, який через тяжку хворобу в сукупності менше ніж шість місяців (менше половини календарного року) був у безпорадному стані.
При цьому, із пояснень допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_28 , ОСОБА_34 , ОСОБА_59 і ОСОБА_60 , судом встановлено, що позивачка дійсно приділяла своєму дідусю ОСОБА_4 багато уваги і турботи та надавала іншу допомогу останньому в медичному догляді та в організації його лікування.
Проте, такі дії позивачки суд вважає дуже хорошими, теплими і тісними особистими взаємовідносинами онуки і дідуся, які (відносини) притаманні родичам, а тому суд не оцінює такі дії позивачки як опіку над своїм дідусем, оскільки в досліджуваний період часу з 2018 року по день смерті останній (окрім шести місяців безпорадного стану) не потребував сторонньої опіки та вільно спілкувався як зі своїми дітьми і дружиною, так й з іншими членами суспільства.
Крім того, під час розгляду справи судом не встановлено обставин матеріального забезпечення позивачкою свого померлого діда.
Зокрема, до позову не додано та під час розгляду справи стороною позивача не надано будь-яких належних, достатніх, прямих, достовірних, об'єктивних і беззаперечних доказів того, що позивачка протягом тривалого часу здійснювала матеріальне забезпечення свого дідуся, наприклад, у спосіб надання грошових коштів і/або фінансового утримання та здійснення саме матеріальних затрат і витрат на забезпечення життєдіяльності ОСОБА_10 в той період часу коли він був у безпорадному стані.
При цьому, на переконання суду, в розумінні вимог статей 76 - 82, 89 ЦПК України, показання свідків не є належними доказами підтвердження обставин матеріального забезпечення особи, оскільки такі обставини фінансових і матеріальних витрат мають бути підтверджені лише відповідними письмовими доказами.
Однак, в матеріалах справи відсутні письмові докази про здійснення позивачкою витрат на придбання кардіостимулятора для дідуся, медичних препаратів на його лікування та оплату хірургічних операцій і супутніх медичних процедур.
Як наслідок, в супереч вимогам статей 76 - 84 ЦПК України, позивачкою не підтверджено факт матеріального забезпечення свого дідуся протягом тривалого часу.
Отже, під час розгляду справи позивачем, не виконано, передбаченого статтею 81 ЦПК України обов'язку довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що згідно із статтями 12, 13 і 76 - 84 ЦПК України, відповідно до яких на засадах змагальності сторін кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає цивільні справи не інакше як на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі та суд не наділений функцією доказування, - позивач не довів ту обставину, на яку він посилається як на підставу своїх вимог, а саме: обставину матеріального забезпечення свого дідуся протягом тривалого часу.
Таким чином, під час розгляду справи судом не встановлено існування передбачених статтею 1259 ЦК України усіх в сукупності підстав для одержання позивачкою права на спадкування разом із спадкоємцями першої черги, оскільки позивачкою не доведено перед судом того факту, що вона протягом тривалого часу матеріально забезпечувала спадкодавця, в періоди часу коли він через тяжку хворобу був у безпорадному стані.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов є безпідставним і необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Одночасно, на підставі пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України, у зв'язку із відмовою в позові, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, слід покласти на позивачку.
На підставі викладеного, керуючись статтею 1259 ЦК України, статтями 1 - 13, 19, 23, 27, 34, 48, 76 - 83, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263 - 265, 273 ЦПК України,
Відмовити в задоволенні цивльного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Смоліна Ірина Володимирівна про визнання права на спадкування.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Дата складення повного судового рішення - 21 березня 2025 року.