Справа № 359/1523/25
Провадження № 1-в/359/105/2025
14 березня 2025 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
представника виправної колонії ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією у режимі відеоконференції, клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про звільнення від покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, у зв'язку із усуненням караності вчиненого ним діяння, відповідно до положень Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024,
До Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_5 , про звільнення його від покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, у зв'язку із усуненням караності вчиненого ним діяння, відповідно до положень Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024, в обґрунтування якого зазначив, що він засуджений за злочини проти власності (крадіжка та шахрайство), а тому він має право на звільнення оскільки 09.08.2024 набрав чинності Закон № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів». Цим законом внесені зміни до ст. 51 КУпАП, згідно з якими викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається дрібним, якщо його вартість на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На підставі ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Враховуючи вищевикладене, засуджений просив суд вирішити питання про приведення вироків суду у відповідність до вимог закону.
Засуджений у судовому засіданні підтримав клопотання, просив суд задовольнити.
Прокурор та представник виправної колонії не заперечували щодо задоволення клопотання у зв'язку із зміною в законодавстві.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання та особову справу засудженого, приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч. ч. 2 і 3 ст. 74 КК України.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення, зокрема, питань, передбачених п. 13 ч. 1 ст. 537 цього Кодексу.
09.08.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року, відповідно до якого ч. 2 статті 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна» викладена в наступній редакції: «Дія, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
Пунктом 5 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено що, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року. Згідно із підпуктом 169.1.1. пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Таким чином, набрання чинності Законом України № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року призвело до зміни важливого диференціюючого критерію, яким є максимальний розмір дрібного викрадення. Після ухвалення цього закону частина діянь, які вважалися кримінально-караними «перейшли» у адміністративні правопорушення. Фактично відбулась зміна меж караності шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22 серпня 2024 року (справа № 567/507/23, провадження № 51-7110 км 23), Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 року (справа № 278/1566/21, провадження № 51-2555кмо24).
Встановлено, що ОСОБА_5 відбуває покарання у виді позбавлення волі у державній установі «Бориспільська виправна колонії №119».
ОСОБА_5 засуджений 29.07.2022 вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області за ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі.
14.05.2024 вироком Київського апеляційного суду вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29.07.2022 скасований та призначено ОСОБА_5 нове покарання, за ч. 1 ст. 121 КК України у виді 5 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 1 року позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_5 остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом частково приєднання невідбутої частини покарання за вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.04.2018, ОСОБА_5 остаточно призначене покарання у виді 6 років позбавлення волі.
Як вбачається із вироку Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29.07.2022, який скасований вироком Київського апеляційного суду від 14.05.2024, ОСОБА_5 серед іншого, засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка) 17.04.2019 на загальну суму 364 гривень 20 копійок, та вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, незаконне заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) 17.04.2019 на загальну суму 4451 гривень 83 копійок.
ОСОБА_5 засуджений 13.04.2018 вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області за ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.
Як вбачається із вироку Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.04.2018, ОСОБА_5 засуджений за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка) 07.01.2018 на загальну суму 4629 гривень 09 копійок, та 10.01.2018 на загальну суму 9004 гривень 23 копійок.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено в розмірі 1762 гривень. Таким чином, відповідно до статті 51 КУпАП, крадіжка чужого майна вважається дрібною, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що станом на 2018 рік становив - 1762 гривень.
Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено в розмірі 1921 гривень. Таким чином, відповідно до статті 51 КУпАП, крадіжка чужого майна вважається дрібною, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що станом на 2019 рік становив - 1921 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Враховуючи, що у вчиненому засудженим діянні крадіжка майна яке відбулося 17.04.2019 на загальну суму 364 гривень 20 копійок, вартість викраденого майна була меншою двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день вчинення крадіжки, тобто вчинене ним діяння передбачене вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29.07.2022, який скасований вироком Київського апеляційного суду від 14.05.2024, відповідно до вимог Закону України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року, не є кримінально-караним на цей час, суд дійшов висновку про необхідність звільнити засудженого від призначеного покарання за ч. 2 ст. 185 КК України, у виді 2 років позбавлення волі, призначеного вироком Київського апеляційного суду від 14.05.2024, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України.
Разом із цим, ОСОБА_5 засуджений вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29.07.2022, який скасований вироком Київського апеляційного суду від 14.05.2024, за злочини передбачені ч.1 ст.121,ч.2 ст.185, ч. 2 ст. 190 КК України, за діяння вчиненні 17.04.2019 на загальну суму 4451 гривень 83 копійок, та вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.04.2018, за злочини передбачені ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, за діяння вчиненні 07.01.2018 на загальну суму 4629 гривень 09 копійок, та 10.01.2018 на загальну суму 9004 гривень 23 копійок, тобто розмір майна яким заволодів засуджений був більшим двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день вчинення шахрайства, крадіжок та вважається таким, що є кримінально-караним діянням.
Водночас, ОСОБА_5 засуджений вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29.07.2022, який скасований вироком Київського апеляційного суду від 14.05.2024 за злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України, у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечне в момент заподіяння, тобто засуджений відбуває міру покарання у місцях позбавлення волі за злочин, що є кримінально-караним діянням.
Вирок набрав законної сили. Засуджений міру кримінального покарання відбуває у місцях позбавлення волі з 08.02.2022 за злочини, передбачені ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 190 КК України, що є кримінально караним діянням.
Тому, приймаючи до уваги, що судом було звільнено ОСОБА_5 від призначеного покарання за ч. 2 ст. 185 КК України вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29.07.2022, який скасований вироком Київського апеляційного суду від 14.05.2024, суд вважає необхідним привести вирок Київського апеляційного суду від 14.05.2024, у відповідність до вимог КК України, виключивши посилання на призначення покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі.
З огляду на викладене, за вироком Київського апеляційного суду від 14.05.2024, ОСОБА_5 вважається таким, що засуджений за ч. 1 ст. 121 КК України у виді 5 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 1 року позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_5 остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом частково приєднання невідбутої частини покарання за вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.04.2018, ОСОБА_5 остаточно призначене покарання у виді 6 років позбавлення волі.
На підставі викладеного, керуючись: ст.ст. 4-6 КК України, ст. 537, 539 КПК України, суд
Клопотання задовольнити частково.
Звільнити засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29.07.2022, який скасований вироком Київського апеляційного суду від 14.05.2024, та призначено покарання за ч. 2 ст. 185 КК України, у виді 2 років позбавлення волі, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, у зв'язку із усуненням караності вчиненого ним діяння, відповідно до положень Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024.
Вирок Київського апеляційного суду від 14.05.2024 привести у відповідність до вимог Кримінального кодексу України та вважати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим за ч. 1 ст. 121 КК України у виді 5 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 1 року позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_5 остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом частково приєднання невідбутої частини покарання за вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.04.2018 ОСОБА_5 остаточно призначене покарання у виді 6 років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту його затримання з 08.02.2022.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.
Ухвала суду набирає законної сили після завершення строку апеляційного оскарження, а в разі подання апеляційної скарги, - після завершення апеляційного розгляду такої скарги.
Копію ухвали вручити учасникам провадження.
Суддя ОСОБА_1