Справа № 352/141/25
Провадження № 2/352/331/25
21 березня 2025 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі судді Гриньків Д.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за заявою-договором,-
І. Короткий зміст позовних вимог.
20.01.2025 року представник позивача звернулася до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за заявою - договором.
Позовні вимоги обґрунтованій тим, що відповідач та позивач 19.06.2023 року уклали кредитний договір №3567253-507, на підставі якого ОСОБА_1 отримав у кредит грошові кошти в сумі 26 725 грн (25000 грн - тіло кредиту та 1725 грн - комісія за надання кредиту) шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача. Однак відповідач своїх зобов'язань за договором не виконує, у зв'язку із чим, за ним станом на 25.11.2024 року перед позивачем утворилась заборгованість за кредитом у загальній сумі 59 920,17 грн, з яких 26 725 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2,63 грн - заборгованість за відсотками, 33 192,54 грн - заборгованість за комісією, яку і просить стягнути позивач та судові витрати.
ІІ.Стислий виклад позиції учасників справи.
Представник позивача у позовній заяві зазначив про розгляд справи у спрощеному провадженні без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачу ОСОБА_1 була надіслана ухвала про відкриття провадження у справі, днем вручення якої відповідно до п.4 ч.6 ст.272 ЦПК України є 16.02.2025 року. Правом на подання відзиву не скористався.
ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 22.01.2025 року провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
ІV. Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що 19.06.2023 року сторонами - АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було підписано заяву-договір про надання споживчого кредиту №3567253-507, у відповідності до умов якого відповідач отримав споживчий кредит шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок позичальника у загальній сумі 26725, що складається з 25 000 грн - суми кредиту та 1 725 - одноразової комісії за надання кредиту, строком на 24 місяці, де розмір процентної ставки - 0,01% річних, розмір комісії за обслуговування кредиту- 6,9%. При цьому сторони домовились, що сума комісії за надання кредиту сплачується позичальником до банку за рахунок суми кредитних коштів визначених заявою-договором (п.1.13 Договору) (а.с.5-7).
Процентна ставка фіксована та застосовується на весь термін кредиту. Проценти нараховуються щоденно на суму залишку заборгованості за кредитом на кінець кожного дня та сплачуються позичальником щомісяця в складі ануїтетних платежів (п. 1.2.9.1. Договору).
Комісія за обслуговування кредиту 6,9%, фіксована, що складає 1 844,03 грн, яка застосовується на весь строк кредиту, нараховується щомісячно (п. 1.4. Договору).
Сторонами у договорі було погоджено графік платежів у платіжні періоди з 19.06.2023 року по 10.06.2025 року, реальну річну процентну ставку у розмірі - 260,72 грн, загальну вартість кредиту 72709,46 грн, (а.с.8, 8зв.).
В паспорті споживчого кредиту, який підписаний власноручним підписом відповідача, теж міститься детальна інформація щодо укладення договору, зокрема інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування (тип кредиту -кредит, сума кредиту - 26 725 грн, строк кредитування - 24 місяців, мета кредиту- на власні потреби), інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту (процентна ставка фіксована - 0,01% річних, реальна річна процентна ставка - 260,72%, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на весь строк кредитування - 70 984,46 грн, комісія за надання кредиту (від суми кредиту) - 6,9%, комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 6,9%), порядок повернення кредиту, додаткова інформація (а.с.10).
19.06.2023 року згідно кредитної угоди №3567253-507 відбулося перерахування коштів ОСОБА_1 в сумі 26 725 грн, в період з 19.06.2023 по 12.11.2024 року прострочена заборгованість суми кредиту за договором становила 18 935,56 грн, та 7 789,44 - суми кредиту, що підтверджується випискою по особовим рахункам ОСОБА_1 за кредитним договором №3567253-507 ( а.с.13зв.-14).
Згідно виписки АТ «Таскомбанк» за договором №3567253-507, прострочена заборгованість за відсотками за кредитом за період з 11.07.2023 по 24.11.2024 року становить - 2,44 грн (а.с.16зв), нараховані відсотки за кредитом за період з 20.06.2023 по 24.11.2024 року - 2,50 грн (а.с.17-24), нараховані відсотки за період 13.11.2024 по 25.11.2024 року - 0,13 грн (16зв-17).
Стосовно комісії за обслуговування кредитної заборгованості за договором №3567253-507, така, згідно виписки за період з 19.06.2023 року по 12.11.2024 року, становить 33 192,54 грн (а.с.15-15зв).
В загальному сума заборгованості по кредиту за договором №3567253-507 від 19.06.2023 року становить 59 920,17 грн, з яких: 26 725 грн- заборгованість за тілом кредиту, за відсотками, в тому числі простроченими - 2,63 грн, заборгованість по комісії - 33 192,54 грн (а.с.30).
23.10.2024 року АТ «Таскомбанк» звертався до ОСОБА_1 із письмовою вимогою-повідомленням про дострокове повне повернення кредиту за кредитним договором, строк якого до 19.06.2025 року. Однак така відповідачем виконана не була (а.с.25).
V. Мотиви з яких виходить суд та норми права.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ЦК України.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Також, згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник (у даному випадку - відповідач) вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом.
Відповідно до ч. 1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 статті ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Разом з тим, частиною 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).
Зі змісту вказаної норми убачається, що суд вирішуючи спір, не вправі допускати неправильного застосування норм матеріального права - незалежно від того, чи міститься посилання на таке неправильне застосування норм матеріального права в доводах сторін спору. Це не суперечить засадам змагальності сторін, оскільки даний принцип полягає у прояві в змагальності формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі , та забезпечує повноту досліджень обставин справи.
Правова позиція про те, що умова кредитного договору в частині встановлення платежу за дії, які банківська установа вчиняє на власну користь, тому що отримує прибуток у вигляді відсотків за користування кредитними коштами - є нікчемною та не потребує визнанню недійсною, викладена у постанові Верховного Суду від 11.03.2020 року у справі № 708/195/19 (провадження № 61-1789св19) та 01.04.2020 року у справі №583/3343/19 (провадження №61-22778св 19), та у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі №496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що "у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України "Про споживче кредитування". Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".
VІ. Висновки суду.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на слідуюче.
Судом встановлено, що сторони шляхом підписання заяви-договору про надання споживчого кредиту №3567253-507 від 19.06.2023 року обумовили у письмовій формі розмір процентів за користування кредитними коштами в сумі 0,01%, розмір одноразової комісії за надання кредиту в сумі - 6,9 грн від суми кредиту, що становить 1725 грн, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 6,9%, що становить 1844,03 грн щомісячно.
Відповідач отримав кредит, в подальшому розпорядився даними коштами на власний розсуд, але свої зобов'язання щодо повернення грошових коштів не виконав, кредитні кошти не повернув.
Доказів на спростування отримання кредиту за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3567253-507 від 19.06.2023 рокувідповідачем не надано.
Відтак, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками за користування кредитними коштами підлягають до задоволення.
Щодо включення банком до розміру заборгованості комісії за обслуговування кредиту, передбачену договором, суд зазначає наступне.
Пунктом 1.4 договору встановлена комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості), база розрахунку, порядок обчислення та сплати).
При цьому зі змісту кредитного договору вбачається, що в ньому не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.
Відтак, в задоволенні вимоги позивача про стягнення заборгованості по комісії за кредитним договором від 19.06.2023 № №3567253-507 на суму - 33 192,54 грн слід відмовити, оскільки підстав для нарахування та стягнення комісії не доведено.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги АТ «Таскомбанк» підлягають частковому задоволенню та з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором від 19.06.2023 № №3567253-507 станом на 25.11.2024 в розмірі 26 727, 63 грн, з яких: 26 725 грн - заборгованість за кредитом, 2,63 грн - заборгованість за процентами.
VІІ. Судові витрати.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по справі, які складаються зі сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1080,52 грн.
На підставі ст.ст.549, 551, 625, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 12,13,81,247,259,263,265,268, 273, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за заявою-договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором № №3567253-507 від 19.06.2023 року в розмірі 26 727 (двадцять шість тисяч сімсот двадцять сім) грн 63 коп., з яких: 26 725 (двадцять шість тисяч сімсот двадцять п'ять) грн - заборгованість за кредитом, 2 (дві) грн 63 коп. - заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» судовий збір в сумі 1 080 (одну тисячу вісімдесят) грн 52 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Згідно ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство «Таскомбанк», вул. С.Петлюри, 30, м. Київ, 01032, ЄДРПОУ: 09806443;
Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ..
Рішення складене у повному обсязі 21.03.2025 року.
Суддя Тисменицького районного суду
Івано-Франківської області Гриньків Д.В.