Справа № 349/393/24
Провадження № 1-кп/349/31/25
іменем України
21 березня 2025 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 жовтня 2023 року за №12023091210000182 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився, зареєстрований і проживає за адресою - АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, який не працює, перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3
захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5
(у режимі відеоконференції)
потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7
представник потерпілих адвокат ОСОБА_8
встановив:
ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом, порушив правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Кримінальне правопорушення вчинено за таких, встановлених судом, обставин.
26 жовтня 2023 року біля 10 год. 00 хв., водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки BMW 530 D, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 80 км/год, що перевищувала максимально дозволену в межах населеного пункту, ділянкою автодороги Н-09, сполученням «Мукачево-Львів», в межах населеного пункту с.Черче Рогатинської територіальної громади Івано-Франківсько району Івано-Франківської області в напрямку м. Львів, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку, які розділені суцільною лінією дорожньої розмітки 1.1., краї проїжджої частини також позначені лінією дорожньої розмітки 1.1. По напрямку руху автомобіля дорога має поворот праворуч. Асфальтове покриття на цій ділянці дороги було мокре.
У цей час по напрямку руху автомобіля марки BMW 530D на лівому узбіччі дороги стояв припаркований автомобіль марки "Volkswagen Transporter" державний номерний знак НОМЕР_2 , який був повернутий передньою частиною в напрямку руху на Рогатин. За кермом автомобіля перебував ОСОБА_6 , на передньому пасажирському сидінні знаходилася ОСОБА_7 .
Під час проїзду повороту праворуч, водій ОСОБА_3 проявив неуважність, не передбачаючи при цьому можливості настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, не врахував дорожню обстановку, яка склалася, не обрав безпечної швидкості руху транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно ним керувати, не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого втратив керування автомобілем, виїхав на ліве узбіччя, де вчинив зіткнення з транспортним засобом марки "Volkswagen Transporter" державний номерний знак НОМЕР_2 .
Дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_3 вчинив у результаті порушення вимог Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10 жовтня 2001 року, а саме:
п.1.2 згідно якого в Україні встановлено правосторонній рух транспортних засобів;
п. 1.5 згідно якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
п. 1.10 в частині визначення терміну «узбіччя» - виділений конструктивно або суцільною лінією дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, який прилягає безпосередньо до зовнішнього краю проїзної частини, розташований з нею на одному рівні та не призначений для руху транспортних засобів, крім випадків, передбачених цими Правилами;
п. 2.3 у якому вказано, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
п.10.1 за яким перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
п.11.3 відповідно до якого на дорогах з двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.
п. 12.1, який вказує, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
п. 12.4, де вказано, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.
У результаті порушення водієм ОСОБА_3 вищезазначених вимог Правил дорожнього руху сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої - потерпілий ОСОБА_6 отримав тілесне ушкодження у виді закритого перелому тіла грудини, яке за висновком судово-медичної експертизи відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такого, що викликало тривалий розлад здоров'я і не є небезпечним для життя в момент спричинення; потерпіла ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми органів грудної клітки та переломами 2-4-5-6-7-8-9 ребер зліва, лівобічним гемопневматориксом, забоєм лівої легені, закритої тупої травми лівого передпліччя з переломом променевої кістки, які за висновком судово-медичної експертизи відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечні для життя в момент спричинення, саден обох ніг, що відносяться до легких тілесних ушкоджень.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе частково винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Надав показання, що у зазначений в обвинувальному акті час та день керував транспортним засобом і рухався в напрямку м.Львів автодорогою Мукачево-Львів у населеному пункті с.Черче зі швидкістю 55 км/год. Падав сильний дощ, за 1 км до ДТП він через сильну зливу зупиняв автомобіль. Після того, як дощ трохи вщух, продовжив рух. Коли почав в'їжджати у поворот, його транспортний засіб потрапив у вибоїну, автомобіль почало нести на зустрічну смугу руху, він втратив керованість автомобілем, гальмував, однак уникнути зіткнення з транспортним засобом марки "Volkswagen Transporter" йому не вдалося. Дорожнє покриття було мокрим, оскільки падав дощ. Після дорожньо-транспортної пригоди він одразу вийшов з автомобіля, підійшов до буса і через багажний відділ домомагав вийти дітям, які були в бусі. Цивільних позовів не визнав зовсім. На стадії досудового розслідування мав намір відшкодувати потерпілим ОСОБА_9 витрати на лікування, однак ними було заявлено непосильну для нього суму. На цей час не вважає себе винним в умисному заподіянні їм матеріальної і моральної шкоди. Просить суд суворо його не карати, у задоволенні цивільних позовів ОСОБА_9 відмовити повністю, цивільний позов ОСОБА_10 залишити без розгляду.
Крім часткового визнання вини обвинуваченим, його вина у вчиненому повністю доводиться дослідженими та перевіреними у судовому засіданні доказами, показаннями потерпілих, свідка, допитаного у судовому засіданні, письмовими доказами.
Потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що 26 жовтня 2023 року керував транспортним засобом марки "Volkswagen Transporter", який йому надав ОСОБА_11 , рухався в сторону Буковеля, куди з дружиною везли дітей на конкурс. По дорозі одній з дівчат стало погано, через що він зупинив автомобіль. Дощу вже не було, однак дорожнє покриття було мокрим. Коли він зупинив автомобіль, то побачив зустрічний транспортний засіб, який на шаленій швидкості "вилетів" з-за повороту та двічі вдарився у його транспортний засіб. Після ДТП ОСОБА_3 вийшов з автомобіля, однак бігав навколо автмобіля і говорив, що він не винен. Дітей з його автомобіля не допомагав витягувати, це робили працівники МЧС, які невідкладно приїхали на виклик. Його з дружиною госпіталізували в Рогатинську ЦРЛ, де вони лікувалися до двох тижнів, у подальшому вони проходили тривалий курс лікування у Жовківській ЦРЛ. Після чого проходили реабілітацію у лікаря реабілітолога. На лікування ним витрачено кошти в сумі 5200 грн. Крім того, йому заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює на суму 50 000 грн., оскільки до ДТП був цілком здоровою людиною. Після ДТП не може виконувати роботу, яка вимагає фізичного навантаження, через що немає можливості забезпечувати сім'ю. Також отримав сильну психологічну травму внаслідок ДТП через отримані травми, необхідність тривалого лікування, зміну звичного ритму життя. Матеріальну шкоду просив стягнути з ПАТ "Страхова компанія "Еталон" і 260,00 грн. моральної шкоди, решту коштів 49 740 грн. 00 коп. з обвинуваченого ОСОБА_3 . Щодо призначення покарання ОСОБА_3 покладається на розсуд суду, однак просить позбавити його права керувати транспортними засобами, щоб уникнути скоєння ним інших дорожньо-транспортних пригод, де можуть постраждати інші люди.
Потерпіла ОСОБА_7 пояснила, що працює у школі мистецтв в м.Жовква. 26 жовтня 2023 року вона везла дітей на конкурс в Буковель двома транспортними засобами. За кермом автомобіля марки "Volkswagen Transporter" був її чоловік, вона сиділа на передньому сидінні пасажира. По дорозі одній дитині стало погано. Вони зупинилися на узбіччі. В цей час вона побачила, що на них "летить" автомобіль, почула удар, крики дітей. Самостійно вийти з автомобіля не могла. Працівники МЧС вирізали дверку, поклали її на ноші і каретою швидкої медичної допомоги відвезли в Рогатинську ЦРЛ, де лікувалася впродовж двох тижнів. Після чого продовжувала амбулаторне лікування у Жовківській ЦРЛ. Крім того, проходила реабілітацію у лікаря-реабілітолога ОСОБА_12 . Через ДТП втратила сон, не спала вночі. Через отримані травми у неї стався гормональний збій. Наслідки ДТП відчуває по сьогоднішній день. Цивільний позов підтримує повністю та просить стягнути з обвинуваченого на її користь 99 186, 47 грн. моральної шкоди, а також стягнути з ПАТ "Страхова компанія "Еталон" на її користь 16 270, 27 грн. матеріальної шкоди, 813, 53 грн. моральної шкоди. Щодо призначення покарання обвинуваченому просить суворо його покарати, щоб уникнути загрози для інших учасників дорожнього руху, просить позбавити ОСОБА_3 права керувати транспортними засобами на строк три роки.
Потерпілий ОСОБА_13 пояснив, що він є власником транспортного засобу марки "Volkswagen Transporter" державний номерний знак НОМЕР_2 . 26 жовтня 2024 року на прохання знайомого ОСОБА_6 передав йому автомобіль з метою поїздки в Буковель для участі дітей у конкурсі. Сам був у церкві на богослужінні, оскільки в цей день було релігійне свято Дмитра. Десь біля 10 год. до нього зателефонував ОСОБА_6 , який повідомив, що потрапив у ДТП. Після чого він разом зі своїм знайомим поїхали на місце події, де вже були працівники поліції. ОСОБА_3 пояснював, що виїхав з повороту і в'їхав у стоячий автомобіль. Після чого він поїхав в медичний заклад, куди госпіталізували потерпілих. Внаслідок ДТП він фактично втратив належний йому автомобіль. Вартість матеріального збитку, заподіяного транспортному засобу марки "Volkswagen Transporter" державний номерний знак НОМЕР_2 , 2003 року випуску становить 238 797, 32 грн., що підтверджується звітом про оцінку вартості матеріального збитку. Просив стягнути з ПАТ "Страхова компанія Еталон" на його користь 160 000 грн. в межах ліміту страхової суми та 78 797, 32 грн. з ОСОБА_3 , як різницю вартості збитку та страхового відшкодування.
Свідок ОСОБА_14 пояснив, що 26 жовтня 2023 року він та ОСОБА_6 двома автомобілями виїхали з м.Жовква. Він їхав за автомобілем, яким керував ОСОБА_6 , рухався зі швидкістю в межах 50-60 км/год, оскільки дорога йшла на спуск. Побачив, як з-за повороту виїхав автомобіль BMW, який виїжджав з повороту в стані заносу, дрифтував. Він бачив, як цей автомобіль вдарив транспортний засіб "Volkswagen Transporter", тоді його розвернуло і він вдруге вдарив цей автомобіль. На його думку причиною ДТП було, як мокре дорожнє покриття, так і первищення швидкості водієм BMW.
Цивільний відповідач ПАТ "Страхова компанія "Еталон" явку представника у судове засідання не забезпечиоа, про причини його неявки суд не повідомило.
За рапортами від 26 жовтня 2023 року, цього дня біля 10 год.10 хв. надійшли повідомлення зі служби 102 від диспетчера ДСНС, що біля с.Черче сталася ДТП з потерпілими за участі двох транспортних засобів "Volkswagen Transporter" і BMW, а також із закладу охорони здоров'я, що КШМД до КНП "Рогатинська ЦРЛ" доставлено ОСОБА_6 .. ОСОБА_7 , травмованих внаслідок ДТП.
Як вбачається з протоколу огляду місця події від 26 жовтня 2023 року, проведеного з 12 год. 30 хв. до 14 год. 20 хв., схеми до протоколу, фототаблиць, дорожнє покриття - асфальт, рівний, без вибоїн та напливів, мокрий. Проїжджа частина дороги в місці ДТП пряма в плані, однак в кінці є поворот ліворуч. Дорога йде на підйом в напрямку м.Львів, має дві смуги руху по одній у кожному напрямку, які розділені між собою лінією дорожньої розмітки 1.1. На правому узбіччі виявлений транспортний засіб марки "Volkswagen Transporter" жовтого кольору, який передньою частиною розміщений в напрямку м.Рогатин. Автомобіль BMW АР 21 53 ЕО синього кольору знаходиться задньою частиною до автомобіля "Volkswagen Transporter". Зафіксовано наявність дорожніх знаків на правому узбіччі 1.4.7 - напрям руху, 1.4.2 - напрям повороту, 3.29 з табличкою 7.2.1 "обмеження максимальної швидкості", "зона дії".
За висновком експерта №СЕ-19/109-23/13376-ІТ від 20 грудня 2023 року інженерно-транспортної експертизи, на момент експертного огляду та дослідження робоча гальмівна система, рульове керування автомобіля марки BMW 530D реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходиться у стані відмови. Несправності, що призвели до стану відмови робочу гальмівну систему та рульове керування автомобіля BMW 530D реєстраційний номер НОМЕР_1 не мають експлуатаційного характеру, а виникли в результаті розвитку ДТП, тобто при дії на них значних по величині зусиль ударного характеру.
За висновком експерта №СЕ-19/109-23/13377-ІТ від 19 грудня 2023 року інженерно-транспортної експертизи, на момент експертного огляду та дослідження, робоча гальмівна система автомобіля "Volkswagen Transporter" знаходилася у працездатному стані, рульове керування автомобіля у стані відмови. Несправності у виді блокування лівого переднього колеса, деформації колісного диска лівого переднього колеса, що призвели до стану відмови рульове керування автомобіля марки "Volkswagen Transporter" реєстраційний номер НОМЕР_2 не носять експлуатаційного характеру, а виникли в результаті розвитку ДТП, тобто при дії на них значних по величині зусить ударного характеру.
Несправності у вигляді блокування лівого переднього колеса, деформації колісного диска лівого переднього колеса, що призвели до стану відмови рульове керування автомобіля "Volkswagen Transporter" реєстраційний номер НОМЕР_2 виникли в результаті ДТП і водій не міг виявити їх до ДТП.
За висновком експерта №СЕ-19/109-23/13381-ІТ від 28 грудня 2023 року інженерно-транспортної експертизи зіткнення транспортних засобів "Volkswagen Transporter" реєстраційний номер НОМЕР_2 і BMW 530D реєстраційний номер НОМЕР_1 відбулося в с.Черче на смузі руху по напрямку до м.Івано-Франківська та відносно елементів дороги в районі зафіксованої ділянки осипу скла та пластику розмірами 2,8Х2,7 м, лівий край ділянки зафіксовано на відстані 1,0 м до осьової лінії дорожньої розмітки, кінець ділянки осипу зафіксовано на відстані 4,7 м до умовної лінії.
При первинному контактуванні автомобіль марки "Volkswagen Transporter" реєстраційний номер НОМЕР_2 контактував своєю лівою передньою частиною в районі бампера, фари, передньої панелі, капота з правою боковою частиною автомобіля BMW 530D реєстраційний номер НОМЕР_1 в районі передніх дверей та крила.
При первинному контактуванні повздовжня вісь автомобіля марки "Volkswagen Transporter" реєстраційний номер НОМЕР_2 та повздовжня вісь автомобіля BMW 530D реєстраційний номер НОМЕР_1 перебували під кутом біля 60 градусів, плюс мінус 5 градусів.
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/109-24/683-ІТ від 30 січня 2024 року інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.1 "Дослідження обставин і механізму ДТП" у заданій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля марки BMW 530D реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 повинен був керуватися вимогами пункту 2.3 б ПДР України, а з технічної точки зору,- вимогами п.12.4 і 12.1 Правил дорожнього руху України. Відповідно до вимог цих пунктів ПДР України в ситуації, яка склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою водій автомобіля ОСОБА_3 для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікаючись від керування цим засобом у дорозі та рухатися з такою швидкістю, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, однак не більше 50 км/год.
За заданим комплексом вихідних даних, в діях водія автомобіля марки BMW 530D реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам п.12.1 ПДР, які перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з настанням цієї ДТП.
За висновокм експерта №620 судово-медичної експертизи від 05 січня 2024 року у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виявлені такі тілесні ушкодження: закритий перелом тіла грудини, який утворився від дії тупого твердого предмета, може відповідати терміну, вказаному у постанові, і відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя в момент спричинення.
Відповідно до висновку експерта №621 від 05 січня 2024 року, у наданих медичних документах на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виявлені тілесні ушкодження - закрита тупа травма органів грудної клітки з переломами 2-4-5-6-7-8-9 ребез зліва, лівобічним гемопневмотораксом, забоєм лівої легені, що викликало необхідність проведення операції введення міжреберного катетера для дренування, закрита тупа травма лівого передпліччя з переломом променевої кістки в типовому місці, відривом шиловидного відростка ліктьової кістки, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя в момент спричинення, садна в ділянках обох ніг відносяться до легких тілесних ушкоджень. Вказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, можуть відповідати терміну, вказаному у постанові.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання. Мотиви призначення покарання.
Згідно ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
За загальними положеннями призначення покарання, які зазначені в частинах 1 та 2 статті 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
У судовому засіданні було досліджено документи, які характеризують особу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- характеристику на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видану відділом "Офіс Львівської громади у м.Дубляни, с.Малі Підліски, с.Ситихів управління адміністрування громад департаменту міської агломерації Львівської міської ради, відповідно до якої він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , скарг і зауважень щодо нього у відділ "Офіс Львівської громади м.Дубляни, с.Малі Підсілки, с.Ситихів" не поступало;
- вимогу слідчого слідчого відділення поліції №4 ( м.Рогатин) ОСОБА_15 від 19 січня 2024 року, згідно з якою ОСОБА_3 не має судимості;
- довідку Комунального некомерційного підприємства "Жовківська лікарня" від 31 січня 2024 року, за якою ОСОБА_3 на диспансерному обліку у лікаря-нарколога і у лікаря-психіатра не перебуває.
- інформаційний лист начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 29 січня 2024 року № 1254 про те, що ОСОБА_16 з 16 березня 2015 року перебуває на військовому обліку;
- відомості з реєстру Львівської міської територіальної громади про кількість зареєстрованих осіб №150460, що за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано 4 особи - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_7 і ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ;
- копію свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 , виданого 30 березня 2024 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, згідно якого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 30 березня 2024 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .
- копію свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 , виданого 12 лютого 2025 року Галицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, згідно якого ОСОБА_3 є батьком малолітнього ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Обставин, які пом'якшують, чи обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.
Згідно досудової доповіді, складеної 04 квітня 2024 року Шевченківським районним відділом філії державної установи «Центр пробації» у Львівській області, ризик вчинення ОСОБА_3 повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюється як низький. Можливе його виправлення без позбавлення волі на певний строк. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає достатнім покладення на нього обов'язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.
Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості покарання, враховуючи висновок досудової доповіді щодо можливості виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, характер та тяжкість вчиненого ним злочину, яке є необережним нетяжким злочином, фактичні обставини справи, особу обвинуваченого, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, одружений, скарг на його поведінку по місцю проживання не поступало, на обліку в псхіатра і нарколога не перебуває, який частково визнав свою вину, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , позицію прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі з позбавленням права керувати транспортним засобами, з застосуванням ст.75 КК України, позицію потерпілих, які підтримали позицію прокурора щодо покарання обвинуваченому, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно призначити покарання згідно санкції ч.1 ст.286 КК України у виді обмеження волі на строк два роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.
За ч.1 ст.75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною 3 статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Відповідно до ч.4 ст.75 КК України іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.
При визначенні тривалості іспитового строку та обов'язків, які необхідно покласти на обвинуваченого, суд враховує характер і тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, вид і строк призначеного покарання, наведені дані, що характеризують особу обвинуваченого та обставини, які пом'якшують покарання.
На підставі наведеного, суд визначає для обвинуваченого іспитовий строк тривалістю два роки, який буде достатнім для запобігання вчинення ним повторно кримінального правопорушення з покладенням на нього обов'язків передбачених ч.1 ст.76 КК України.
Таке призначене покарання з подальшим звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням на іспитовий строк з покладенням обов'язків передбачених ч.1 ст.76 КК України на переконання суду є справедливим та законним з врахуванням усіх фактичних обставин у кримінальному провадженні у їх сукупності, буде відповідати ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого і є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішувались судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
За статтею 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди.
Права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
Цивільний позивач має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для потерпілого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право підтримувати цивільний позов або відмовитися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення. Цивільний позивач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом для інформування та надіслання копій процесуальних рішень потерпілому.
Статтями 127, 128 КПК передбачено право особи на відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, шляхом її стягнення судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
За ч. 5 ст. 128 КПК цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно з п.3 ч.1 ст.91 КПК вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Вказані обставини можуть бути елементами складу відповідних злочинів, а також впливати на визначення міри відповідальності винної особи.
У пункті 7 ч. 1 ст. 368 КПК зазначено, що ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання, чи підлягає задоволенню пред'явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За ч. 2 ст. 22 ЦК, до складу реальних збитків, як одного з елементів майнової шкоди, входять втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Згідно зі ст.1192 ЦК, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
У цьому кримінальному провадженні заявлено три цивільні позови:
1) позов потерпілого ОСОБА_13 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «Еталон» 160 000,00 грн матеріальної шкоди та стягнення з обвинуваченого 78 797, 32 грн. матеріальної шкоди, завданої пошкодженням належного йому транспортного засобу марки "Volkswagen Transporter" реєстраційний номер НОМЕР_2 ;
2) позов потерпілої ОСОБА_7 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «Еталон» 16 270, 27 грн. матеріальної шкоди і 813, 53 грн. моральної шкоди, стягнення з ОСОБА_3 - 99 186, 47 грн. моральної шкоди;
3) позов потерпілого ОСОБА_6 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «Еталон» 5200,00 грн. матеріальної шкоди, 260,00 грн. моральної шкоди, стягнення з ОСОБА_3 49 740,00 грн. моральної шкоди.
Вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_13 про стягнення з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" 160000 грн матеріальної шкоди та стягнення з обвинуваченого 78 797,32 грн. матеріальної шкоди, суд дійшов до наступних висновків.
Під час розгляду цього кримінального провадження встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено належний потерпілому ОСОБА_13 на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_5 транспортний засіб "Volkswagen Transporter" реєстраційний номер НОМЕР_2 . Винним у настанні ДТП є обвинувачений ОСОБА_3 . Між обвинуваченим та ПАТ "Страхова компанія "Еталон" існували договірні зобов'язання за договором страхування цивільно-правової відповідальності (поліс ЕР/217554144 чинний з 00:00 26 жовтня 2023 року по 25 жовтня 2024 року включно). У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у порядку, передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» .
Положеннями статті 35 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регламентовано, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону) заяву про страхове відшкодування.
Визначений Законом «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядок звернення потерпілого до страховика з заявою про здійснення страхового відшкодування не є досудовим порядком урегулювання спору, визначеним як обов'язковий в розумінні статті 124 Конституції України, а позасудовою процедурою здійснення страхового відшкодування, яка загалом не виключає право особи безпосередньо звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування.
Обов'язок відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у тому числі, коли йдеться про вчинення злочину, передбаченого ст.286 КК України, обумовлений не порушенням певного договірного зобов'язання, а фактом спричинення шкоди майну, здоров'ю та життю людини.
Застосування положень Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у кримінальному судочинстві не повинно суперечити його засадам і обмежувати права потерпілого.
Право особи у випадку завдання шкоди кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 286 КК України, порушене саме фактом заподіяння такої шкоди, а тому особа вправі самостійно обирати способи відшкодування такої шкоди. Це також узгоджується зі статтями 15, 16 ЦК України.
Законодавець передбачає дві підстави для виплати страхового відшкодування потерпілому. Перша з них передбачена статтею 35 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Шкода може бути відшкодована на підставі звернення потерпілого до страхової компанії за умови подання ним відповідної заяви про таке відшкодування.
Інший спосіб передбачає можливість звернення за відшкодуванням до суду з вимогою до страхової компанії про відшкодування шкоди та ухвалення відповідного судового рішення. За пунктом 36.1. статті 36 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду у разі, якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.
З огляду на це, протилежний підхід, який ставив би у залежність право потерпілого на компенсацію за результатами кримінального провадження від попереднього звернення чи незвернення з заявою до цих осіб, призвів би до істотного обмеження, чи навіть повного нівелювання його права на судовий захист у кримінальному процесі, встановленого статтею 128 КПК України.
У межах кримінального провадження за ст.286 КК України факт, обставини ДТП, особа, винна у її настанні, характер і розмір завданої шкоди встановлюються судом як обставини, що мають істотне значення для кримінального провадження і належать до предмета доказування. У цьому разі незвернення потерпілого безпосередньо до страховика жодним чином не перешкоджає з'ясуванню обставин, з якими законодавець пов'язує підстави для виплати відшкодування.
Тому, якщо особа подала позовну заяву до суду про стягнення зі страховика шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, передбаченого ст.286 КК України, то вона здійснила відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права.
Наведене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, який викладений у Постанові від 19 червня 2019 року (справа №465/4621/16-к), що для задоволення в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до страховика про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 КК України, попереднє звернення потерпілого до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному статтею 35 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів », не є обов'язковим.
За статтею 6 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За змістом цього Закону настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою, а різницю повинен сплачувати винуватець у ДТП.
Відповідно до даних, зазначених у страховому полісі № ЕР/217554144 страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну становить 160 000 грн., франшиза - 0 грн.
Потерпілим ОСОБА_13 заявлено вимогу про стягнення з ПАТ "Страхова компанія Еталон" коштів у сумі 160 000 грн. Згідно звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №320/12/23 від 13 грудня 2023 року вартість матеріального збитку становить 238 797, 32 грн. Сума, заявлена позивачем ОСОБА_13 у межах страхового відшкодування, а тому підлягає стягненню з ПАТ "Страхова компанія "Еталон".
Різниця між сумою страхового відшкодування і заподіяною шкодою становить (238797,32 - 160 000 = 78797,32) 78 796, 32 грн. і підлягає до стягнення з ОСОБА_3 .
Потерпілою ОСОБА_7 заявлено вимогу до Страхової компанії про стягнення 16 270,27 грн., витрачених під час лікування на придбання медикаментів, проходження реабілітації. Ці витрати належним чином підтверджені, а тому суд дійшов висновку, що вимога потерпілої ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди у зв'язку з її лікуванням підлягає до задоволення. Оскільки ця сума коштів в межах суми страхового відшкодування, яке передбачено полісом №ЕР/217554144 (відповідно до якого страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю - 320000), то заявлена потерпілою матеріальна шкода в сумі 16 270, 27 грн. підлягає стягненню зі страхової компанії.
Потерпілим ОСОБА_6 заявлено вимогу до Страхової компанії про стягнення 5200 грн., витрачених під час лікування на придбання медикаментів і проходження реабілітації. Ці витрати належним чином підтверджені, а тому суд дійшов висновку, що вимога потерпілого ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди у зв'язку з його лікуванням підлягає до задоволення. Оскільки ця сума коштів в межах суми страхового відшкодування, яке передбачено полісом №ЕР/217554144 (відповідно до якого страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю - 320000), то заявлена потерпілим матеріальна шкода в сумі 5200 грн. підлягає стягненню зі страхової компанії.
Крім того, частина 1 ст. 1167 ЦК визначає загальні підстави відшкодування моральної шкоди: моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, котра її завдала, за наявності її вини у заподіянні такої шкоди.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Така шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
За ч.3 ст.23 ЦК, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Гроші виступають еквівалентом завданої моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та справедливої сатисфакції потерпілому. Грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення.
Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв'язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19).
Законом установлено загальні критерії щодо меж судової дискреції у вирішенні питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди. Тобто, визначення розміру такого відшкодування становить предмет оціночної діяльності суду. Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 07 квітня 2020 року в справі № 572/3209/17.
Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_6 в частині стягнення моральної шкоди, суд враховує глибину моральних страждань потерпілого внаслідок отриманих ним тілесних ушкоджень та фізичного болю, душевних стражданнях та переживаннях у зв'язку з необхідністю тривалого лікування, пережитий страх за дітей (у тому числі і власної дочки), яких він перевозив на прохання дружини - потерпілої ОСОБА_7 , яких вона супроводжувала на конкурс та які перебували у бусі, необхідністю пристосовуватися до негативних умов існування та за наявності проблем зі здоров'ям у вигляді періодичних болів, неможливості фізично працювати, страху за своє здоров'я, у вимушених змінах у його життєвих стосунках, порушенні звичного ритму життя.
За таких обставин суд вважає, що розмір суми моральної шкоди, ОСОБА_6 слід визначти у заявленій ним сумі 50 000 грн., що буде відповідати засадам розумності, виваженості та справедливості і конкретним обставинам справи.
Відповідно до положень ст.261 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Зважаючи на задоволену вимогу потерпілого до страхової компанії на суму 5200 грн, з страховика на користь потерпілого ОСОБА_6 підлягає до стягнення 260,00 грн. моральної шкоди.
Решта присудженої суми моральної шкоди у сумі 49 740,00 грн (50000,00 - 260,00 = 49740,00) слід стягнути на користь потерпілого ОСОБА_6 з обвинуваченого ОСОБА_3 .
Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_7 в частині стягнення моральної шкоди, суд враховує глибину моральних страждань потерпілої внаслідок отриманих нею тілесних ушкоджень та фізичного болю, пережитий страх, внаслідок спричинення значної шкоди її здоров'ю, перенесене оперативне втручання, страх за дітей ( у тому числі за власну дитину), яких вона супроводжувала на конкурс та за яких була відповідальною, які під час ДТП отримали легкі тілесні ушкодження, витрачений час на лікування та реабілітацію, необхідність пристосовуватися до негативних умов існування, наявність проблем зі здоров'ям до цього часу у вигляді періодичних болів, порушення звичного ритму життя.
З огляду на характер, обсяг, тривалість душевних страждань, часу і зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану потерпілої ОСОБА_7 внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, а також виходячи з засад розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що обвинувачений заподіяв потерпілій ОСОБА_7 моральну шкоду в розмірі, заявленому потерпілою в сумі 100 000 грн., що також буде відповідати і конкретним обставинам справи.
Відповідно до положень ст.261 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Враховуючи задоволену вимогу потерпілої до страхової компанії на суму 16 270, 27 грн. грн, з страховика на користь потерпілої ОСОБА_7 підлягає до стягнення 813,64 грн. моральної шкоди.
Решта присудженої суми моральної шкоди у сумі 99 186,36 грн (100 000,00 - 813,64 = 99186,36,00) слід стягнути на користь потерпілої ОСОБА_7 з обвинуваченого ОСОБА_3 .
Таким чином, цивільні позови потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 необхідно задовольнити повністю.
Ухвалою слідчого судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 27 жовтня 2023 року накладено арешт на автомобіль ВМW 530D, номерний знак НОМЕР_1 та автомобіль Volkswagen Transporter, номерний знак НОМЕР_2 ,позбавивши права на відчуження, розпорядження та користування ними.
Ухвалою від 14 грудня 2023 року скасувано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 27 жовтня 2023 року на тимчасово вилучене майно: автомобіль Volkswagen Transporter, номерний знак НОМЕР_2 .
Ухвалою слідчого судді від 15 лютого 2024 року у задоволенні клопотання ОСОБА_22 про скасування арешту автомобіля марки ВМW 530D, номерний знак НОМЕР_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 жовтня 2023 року за 12023091210000182, про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України відмовлено.
Ухвалою суду від 25 березня 2025 року арешт автомобіля, який був накладений ухвалою слідчого судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 27 жовтня 2023 року скасовано в частині позбавлення права на користування автомобілем марки ВМW 530D, номерний знак НОМЕР_1 .
Згідно ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
З врахуванням того, що обвинувачений ОСОБА_3 не є власником транспортного засобу, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 власником автомобіля ВМW 530D, номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_22 , суд скасовує арешт автомобіля ВМW 530D, номерний знак НОМЕР_1 , оскільки в подальшому застосуванні цього заходу немає потреби.
Питання речових доказів необхідно вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.
На залучення експертів було витрачено кошти на загальну суму 14009,68 грн, які є процесуальними витратами та на підставі ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
На час ухвалення вироку до обвинуваченого не застосований жодний вид запобіжного заходу, клопотання від прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу не надходило.
Керуючись ст. 368 -369, 373- 374 КПК України,
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
На підставі ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Скасувати арешт майна автомобіля ВМW 530D, номерний знак НОМЕР_1 , який був накладений ухвалою слідчого судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 27 жовтня 2023 року.
Речові докази: автомобіль марки "Volkswagen Transporter" державний номерний знак НОМЕР_2 , який передано на зберігання ОСОБА_6 , повернути власнику ОСОБА_13 ; автомобіль марки BMW 530D, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який передано на зберігання ОСОБА_3 , повернути власнику ОСОБА_23 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання якого АДРЕСА_1 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України на загальну суму 14009,68 грн (висновок експерта №СЕ-19/109-23/13377-ІТ від 19 грудня 2023 року, витрати на проведення експертизи - 3407,76 грн; висновок експерта №СЕ-19/109-23/13376-ІТ від 20 грудня 2023 року, витрати на проведення експертизи - 3407,76 грн.; висновок експерта №СЕ-19/109-23/13381-ІТ від 28 грудня 2023 року, витрати на проведення експертизи - 4922,32 грн.;висновок експерта №СЕ-19/109-24/683-ІТ від 30 січня 2024 року, витрати на проведення експертизи - 2271,84 грн.).
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_13 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "Еталон", ОСОБА_3 задовольнити повністю.
Стягнути на користь ОСОБА_13 з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" - 160 000,00 грн. (сто шістдесят тисяч грн.) матеріальної шкоди, з ОСОБА_3 - 78 797, 32 грн. (сімдесят вісім тисяч сімсот дев'яносто сім грн. 32 коп.) матеріальної шкоди.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "Еталон", ОСОБА_3 задовольнити повністю.
Стягнути на користь ОСОБА_6 з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" - 5200,00 грн. (п'ять тисяч двісті грн.) матеріальної шкоди, 260,00 грн. (двісті шістдесят грн.) моральної шкоди, з ОСОБА_3 - 49 740, 00 грн. (сорок дев'ять тисяч сімсот сорок грн.) моральної шкоди.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "Еталон", ОСОБА_3 задовольнити повністю.
Стягнути на користь ОСОБА_7 з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" - 16270,27 грн. (шістнадцять тисяч двісті сімдесят грн. 27 коп.) матеріальної шкоди, 813,53 грн. (вісімсот тринадцять грн. 53 коп.) моральної шкоди, з ОСОБА_3 - 99186, 47 грн. (дев'яносто дев'ять тисяч сто вісімдесят шість грн. 47 коп. ) моральної шкоди.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору, направити цивільному відповідачу ПАТ СК "Еталон", іншим учасникам судового провадження - за їх заявами.
Суддя ОСОБА_1