Справа № 296/1253/25
1-кп/296/361/25
Вирок
Іменем України
21 березня 2025 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
представника цивільного позивача Комунального підприємства «ЛІКАРНЯ №1» Житомирської міської ради, ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12024060400003054 від 29.09.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, українця, громадянина України, старшого солдата в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
встановив:
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03.02.2024 №17-РС військовослужбовця старшого солдата ОСОБА_4 призначено на посаду номера обслуги 1 кулеметного відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , при цьому останнього наказом № 34 від 03.02.2024 зараховано до списків особового складу цієї військової частини та постановлено на всі види забезпечення.
Відповідно до вимог ст. ст. 11, 49, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, старший солдат військової служби ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято та непорушно додержуватись Конституції України і законів України, Військової присяги, бути зразком високої культури, скромності й витримки, поважати честь і гідність кожної людини, додержуватись правил військової ввічливості та поведінки, не допускати порушень громадського порядку та негідних вчинків.
Однак, військовослужбовець ОСОБА_4 в порушення вимог вказаних нормативно-правових актів, а також Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР України), вчинив кримінальне правопорушення проти безпеки руху при наступних обставинах.
Так, 28.09.2024 близько 14 год 54 хв водій ОСОБА_4 , в порушення вимог пункту 2.1. а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР України), не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії керував технічно справним мотоциклом «Ducati», без реєстраційного номеру, та рухався ним по проїзній частині вул. Святослава Ріхтера у м. Житомирі, зі сторони 1-го проїзду Польового Майдану в напрямку вул. Володимира Гнатюка.
Рухаючись у вказаний день, час та місці зазначеним транспортним засобом, водій ОСОБА_4 в порушення вимог пунктів 2.3.б), 12.3, дорожнього знаку 3.21 «в'їзд заборонено» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР України), проявив безпечність і неуважність до дорожньої обстановки та її змін, здійснив проїзд ділянки проїзної частини вулиці, позначеної дорожнім знаком 3.21 ПДР України, де передбачено односторонній рух, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості руху керованого ним транспортного засобу аж до його зупинки, внаслідок чого, допустив зіткнення з автомобілем «Mitsubishi Pajero Wagon», реєстраційний номер НОМЕР_2 (інз. ROV), який під керуванням ОСОБА_7 рухався по вул. Святослава Ріхтера поблизу будинку № 82 в зустрічному напрямку, від чого мотоцикл «Ducati», без реєстраційного номеру, віднесло в сторону, де під час його некерованого руху ОСОБА_4 здійснив зіткнення з автомобілем «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який під керуванням ОСОБА_8 рухався в зустрічному напрямку та автомобілем «Audi А3», реєстраційний номер НОМЕР_4 , який був припаркований біля правого краю дороги.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажир мотоцикла «Ducati», без реєстраційного номеру, ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у виді тупої поєднаної травми у вигляді забою легень; розривів печінки; переломів лобкових кісток, крижової кістки, розриву тазового кільця; закритої травми живота, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
Порушення водієм ОСОБА_4 вимог пунктів 2.3.б), 12.3 ПДР України знаходиться у причинному зв'язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій тяжкі тілесні ушкодження.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному.
Потерпіла ОСОБА_9 до суду не з'явилась. Надала суду заяву щодо проведення судового розгляду без її участі. Претензій до обвинуваченого не має. Просить призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_4 не пов'язане з реальним позбавленням волі.
Беручи до уваги, що фактичні обставини справи ніким з учасників судового провадження не оспорюються, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, обмежившись допитом обвинувачених.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає, а також роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України є доведеною та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України, як умисні дії, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій тяжкі тілесні ушкодження.
Призначаючи покарання, суд виходить з наступного.
Згідно з ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, особі, яка скоїла злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання серед передбачених за скоєний злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження скоєння нею нових злочинів.
Призначаючи покарання обвинуваченому, судом враховано обставини вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжкого злочину.
Обвинувачений ОСОБА_4 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, є діючим військовослужбовцем, учасником бойових дій.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , не встановлено.
Суд, беручи до уваги вище перелічені обставини вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують покарання, дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі санкції статті, зі звільненням від відбування цього покарання з випробуванням у відповідності до ст. 75 КК України.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання, суд враховує всі вищенаведені обставини в сукупності, а також те, що внаслідок скоєння обвинуваченим кримінального правопорушення, а саме грубих порушень вимог Правил дорожнього руху, потерпіла отримала тяжкі тілесні ушкодження.
За таких обставин, суд доходить до переконання щодо доцільності призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, строком на два роки, що буде відповідати його особі та обставинам вчиненого ним кримінального правопорушення.
На думку суду, вказане додаткове покарання сприятиме виправленню обвинуваченого в частині суворого дотримання ним у подальшому Правил дорожнього руху та виключить можливість становити загрозу для учасників дорожнього руху.
На думку суду, саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів у майбутньому.
Що стосується заявленого КП «ЛІКАРНЯ №1» ЖМР до ОСОБА_4 цивільного позову, то суд доходить наступного висновку.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у зв'язку із заподіянням тілесних ушкоджень потерпіла ОСОБА_9 перебувала на лікуванні КП «ЛІКАРНЯ №1» ЖМР в період з 28.09.2024 до 10.10.2024. Вартість лікування склала 22 624 грн 82 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 №545 «Про затвердження Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», передбачається, що визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я або прокурора.
У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб.
У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами.
За вимогами ч. 3 ст. 1206 ЦК України, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.
Згідно з матеріалами справи, КП «ЛІКАРНЯ №1» ЖМР у зв'язку з лікуванням потерпілої ОСОБА_9 фактично понесла матеріальні витрати на загальну суму 22 624 грн 82 коп.
У судовому засіданні цивільний відповідач ОСОБА_4 визнав позовні вимоги повністю. Відтак суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.
Питання щодо речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 03.10.2024 на мотоцикл «Ducati» без р/н, в частині тимчасового позбавлення власника та користувачів можливості відчужувати, розпоряджатися та користуватися, підлягає скасуванню.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 03.10.2024 на автомобіль «Mitsubishi Pajero Wagon» р/н НОМЕР_2 , в частині тимчасового позбавлення власника та користувачів можливості відчужувати, розпоряджатися та користуватися, підлягає скасуванню.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування складають 33 139 грн 45 коп, які у відповідності до ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.
Запобіжний захід у судовому провадженні не обирався, підстави для його застосування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-376, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд,-
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку один рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Початок іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
Строк додаткового покарання обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не обирати.
Речові докази:
- автомобілі «Mitsubishi Pajero Wagon», реєстраційний номер НОМЕР_2 , «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_3 , «Audi А3», реєстраційний номер НОМЕР_4 , повернути власникам;
- мотоцикл «Ducati» без р/н, повернути ОСОБА_4 .
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 03.10.2024 на мотоцикл «Ducati» без р/н, в частині тимчасового позбавлення власника та користувачів можливості відчужувати, розпоряджатися та користуватися, скасувати.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 03.10.2024 на автомобіль «Mitsubishi Pajero Wagon» р/н НОМЕР_2 , в частині тимчасового позбавлення власника та користувачів можливості відчужувати, розпоряджатися та користуватися, скасувати.
Цивільний позов Комунального підприємства «ЛІКАРНЯ №1» Житомирської міської ради до ОСОБА_4 про відшкодування збитків, завданих злочином, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «ЛІКАРНЯ №1» Житомирської міської ради (ЄДРПОУ 42788614, р/р UA743052990000026002026400555 АТ КБ ПРИВАТБАНК) витрати, понесені на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_9 , у розмірі 22 624 (двадцять дві тисячі шістсот двадцять чотири) грн 82 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у загальному розмірі 33 139 (тридцять три тисячі сто тридцять дев'ять) грн 45 коп, з них:
- за проведення експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/106-24/14919-ІТ від 12.11.2024 Житомирським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України - 3183 грн 95 коп (Отримувач коштів: УК у м. Житомир/Житомирська міська ОТГ 24060300, банк отримувача: Казначейство України; код ЗКПО 38035726, рахунок UA448999980313010115000006797, код класифікації доходів 24060300);
- за проведення експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/106-24/14918-ІТ від 11.11.2024 Житомирським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України - 3183 грн 95 коп (Отримувач коштів: УК у м. Житомир/Житомирська міська ОТГ 24060300, банк отримувача: Казначейство України; код ЗКПО 38035726, рахунок UA448999980313010115000006797, код класифікації доходів 24060300);
- за проведення експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/106-24/14916-ІТ від 11.11.2024 Житомирським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України - 3183 грн 95 коп (Отримувач коштів: УК у м. Житомир/Житомирська міська ОТГ 24060300, банк отримувача: Казначейство України; код ЗКПО 38035726, рахунок UA448999980313010115000006797, код класифікації доходів 24060300);
- за проведення транспортно-трасологічної експертизи № СЕ-19/106-24/14915-ІТ від 15.11.2024 Житомирським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України - 5969 грн 25 коп (Отримувач коштів: УК у м. Житомир/Житомирська міська ОТГ 24060300, банк отримувача: Казначейство України; код ЗКПО 38035726, рахунок UA448999980313010115000006797, код класифікації доходів 24060300);
- за проведення транспортно-трасологічної експертизи № СЕ-19/106-24/14914-ІТ від 15.11.2024 Житомирським науково-дослідним експертно- криміналістичним центром: МВС України - 5969 грн 25 коп (Отримувач коштів: УК у м. Житомир/Житомирська міська ОТГ 24060300, банк отримувача: Казначейство України; код ЗКПО 38035726, рахунок UA448999980313010115000006797, код класифікації доходів 24060300);
- за проведення транспортно-трасологічної експертизи № СЕ-19/106-24/14912-ІТ від 19.11.2024 Житомирським науково-дослідним експертно- криміналістичним центром МВС України - 5969 грн 25 коп (Отримувач коштів: УК у м. Житомир/Житомирська міська ОТГ 24060300, банк отримувача: Казначейство України; код ЗКПО 38035726, рахунок UA448999980313010115000006797, код класифікації доходів 24060300);
- за проведення експертизи механізму і обставин ДТП № 1171/24-25 від 26.12.2024 Житомирським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України - 5679 грн 60 коп (Отримувач: Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства Юстиції України Житомирське відділення; Код ЄДРПОУ: 02883096; IBAN: UA678201720313221001201009135 в Держказначейська Служба України, м. Київ. UA448999980313010115000006797, код класифікації доходів 24060300).
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися, і дослідження яких визнано судом недоцільним.
Вирок набирає законної сили після закінчення вказаного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію повного тексту вироку в день його проголошення вручити учасникам судового провадження.
Головуючий суддя ОСОБА_1