Справа №295/3706/25
1-кс/295/1780/25
про накладення арешту на майно
20.03.2025 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання старшого дізнавача СД Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження №12025065600000077 від 15.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,-
До Богунського районного суду м. Житомира звернулася старший лізнавач СД Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 з клопотанням про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження №12025065600000077 від 15.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Подане клопотання мотивоване тим, що в ході досудового розслідування, 15.03.2025 року, о 09 год. 16 хв., за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 172, під час здійснення поверхневої перевірки, працівника котельні ДУ «Житомирської установи виконання покарань №8» було виявлено речовину, зовні схожу на наркотичну у гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відомості за даним фактом, 15.03.2025, було внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зареєстровано кримінальне провадження №12025065600000077 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Крім того, 15.03.2025 до Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області надійшов рапорт чергового помічника начальника установи підполковника внутрішньої служби ОСОБА_6 який повідомив, що 15.03.2025 о 09 год. 10 хв., під час заходу на територію установи, в кімнаті догляду персоналу, машиністу (кочегару котельні 2-го розряду ) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було запропоновано здати всі заборонені речі, предмети та речовини, на що останній повідомив, що таких у нього не має.
В подальшому, під час проведення догляду вищевказаного громадянина, за раніше отриманою оперативною інформацією, із застосуванням спеціальної службової собаки, в пакеті з особистими речами було виявлено пакет з чаєм, у якому перебувала невідома речовина зелено-бурого кольору рослинного походження та скляна банка об'ємом 0,5 л. з жовтою речовиною невідомого походження. Зі слів ОСОБА_5 вищеперераховане він мав намір передати невідомому засудженому на ім'я ОСОБА_7 .
Після цього, на місце події було викликано СОГ Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області, якими в гр. ОСОБА_5 було вилучено: поліетиленовий пакет з рослинною масою зеленого кольору, скляну банку об'ємом 0,5 л. в середині з жовтою речовиною невідомого походження та мобільний телефон марки «Honor 7a» моделі DUA-L22 в корпусі чорного кольору з номером телефону НОМЕР_1 , з метою подальшого огляду даних речей та встановлення всіх обставин вчинення даного кримінального правопорушення.
Постановою від 17.03.2025 старшим дізнавачем СД Житомирського РУП №1 було визнано речовим доказом: поліетиленовий пакет з рослинною масою зеленого кольору, скляну банку об'ємом 0,5 л. в середині з жовтою речовиною невідомого походження та мобільний телефон марки «Honor 7a» моделі DUA-L22 в корпусі чорного кольору з номером телефону НОМЕР_1 .
Так, як вищевказані об'єкти мають значення речових доказів по кримінальному провадженню, та з метою забезпечення його збереження в ході досудового розслідування, дізнавач вважає за необхідне у накладенні арешту на вказане майно.
В судове засідання дізнавач та власник майна не з'явилися, що не перешкоджає розгляду вказаного клопотання.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Положенням ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру, щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За змістом ст.173 КПК України особа, яка подала клопотання про арешт майна, має довести необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ст. 175 КПК України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що викладені обставини у клопотанні та долучені до нього докази є обґрунтованим та достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
У зв'язку з цим, слідчий суддя вважає за доцільне клопотання задовольнити та накласти арешт на вилучене майно під час затримання особи, шляхом заборони його відчуження, користування та розпорядження, з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речового доказу.
Керуючись ст.ст.170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на вилучені під час затримання гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку ст. 298-2, КПК України, в межах кримінального провадження №12025065600000077 від 15.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, що мало місце 15.03.2025, за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 172, а саме: поліетиленовий пакет з рослинною масою зеленого кольору, скляну банку об'ємом 0,5 л. в середині з жовтою речовиною невідомого походження та мобільний телефон марки «Honor 7a» моделі DUA-L22 в корпусі чорного кольору з номером телефону НОМЕР_1 .
Ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1