Справа № 182/1421/25
Провадження № 3/0182/870/2025
Іменем України
20.03.2025 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чуприна А.П. розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від ДОП СДОП Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП відсутній з причин - неможливо однозначно ідентифікувати особу, за правопорушення передбачене ч.2 ст. 187 КУпАП,-
В провадження судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чуприни А.П. надійшов адміністративний протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.187 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ВАД № 645243 від 03.03.2025 року, 01.03.2025 року о 23.01 годин ОСОБА_1 був відсутній за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , чим повторно, протягом року, порушив заборони встановлені умовами адміністративного нагляду на підставі постанови Нікопольського міськрайонного суду.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином під підпис у протоколі. Причин неявки суду не відомі. Заяв про відкладення розгляду справи від нього не находило. Справа розглядалася за наявними матеріалами.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Тому враховуючи, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, жодних клопотань чи заяв про відкладення слухання справи до суду не надходило, вважаю, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи. Справа розглядалася за наявними матеріалами.
Вивчивши надані матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, зміцнення законності.
Відповідно до ч.2 ст. 187 КУпАП, порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, тягне за собою накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Вина ОСОБА_1 доведена наявними матеріалами: інформацією, зафіксованою у протоколі про адміністративні правопорушення ВАД № 645243 від 03.03.2025 року та у електронному рапорті, письмовими поясненнями правопорушника ОСОБА_1 , копією ухвали суду про встановлення адміністративного нагляду стосовно ОСОБА_1 та копією постанови суду про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.2 ст. 187 КУпАП.
Дослідивши надані матеріали, суддя дійшов висновку, що дії правопорушника вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 187 КУпАП.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Окрім того, при накладенні адміністративного стягнення, суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду), що охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного стягнення тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вивчивши матеріали справи, грунтуючись на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КУпАП. Враховуючи всі обставини справи, особу порушника, вважаю що стягнення ОСОБА_1 має бути у вигляді штрафу.
Керуючись ст. 33, 40, ч.2 ст. 187, ст. 221, ст. 284 КУпАП,-
Визнати винним ОСОБА_1 у вчинені правопорушення передбаченого за ч.2 ст. 187 КУпАП і застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 (сто сімдесят) грн. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня її винесення і набирає чинності після закінчення строку на оскарження.
Суддя: А. П. Чуприна