Справа № 202/1657/25
Провадження № 1-кс/202/1960/2025
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
17 березня 2025 року м. Дніпро
слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора групи прокурорів - прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024041360000095 від 22.02.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255 КК України, -
До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська звернулася прокурор групи прокурорів - прокурор Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024041360000095 від 22.02.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255 КК України.
Дане клопотання, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, було передано слідчому судді 12 березня 2025 року.
Відповідно до матеріалів клопотання, під час досудового розслідування встановлено, що на території Дніпропетровської області діє злочинна організація, особи якої попередньо об'єднались з метою особистого збагачення від незаконного придбання, зберігання, перевезення, збуту наркотичних засобів та психотропних речовин в особливо великих розмірах.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що одним із учасників групи, який займається незаконним збутом наркотичних засобів та психотропних речовин є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому 05.03.2025 року було повідомлено про підозру за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 255 КК України та 05.03.2025 року було затримано в порядку ст.208 КПК України.
Під час затримання у ОСОБА_4 в ході проведення особистого обшуку було вилучено мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A05», моделі SM-A055F/DS, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , чорного кольору у чохлі чорного кольору та мобільний телефон марки «NOMI», imei 1: НОМЕР_3 , imei 2: НОМЕР_4 , сім карти НОМЕР_5 , НОМЕР_6 .
05.03.2025 вище перераховане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні про що винесено відповідну постанову слідчого.
У зв'язку з вищевикладеним, орган досудового розслідування вважає за необхідне в накладенні арешту на мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A05», моделі SM-A055F/DS, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , чорного кольору у чохлі чорного кольору та мобільний телефон марки «NOMI», imei 1: НОМЕР_3 , imei 2: НОМЕР_4 , сім карти НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , які належать на праві власності ОСОБА_4 , в яких може міститися інформація, що стосується спілкування з іншими фігурантами кримінального провадження, а також інформація у вигляді смс (ммс)-повідомлень, вхідних та вихідних дзвінків, яка необхідна для подальшого дослідження, огляду та призначення судових експертиз, щодо виявлення та вилучення вказаної інформації.
Учасники процесу в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином. Прокурором через канцелярію суду подано заяву, відповідно до якої просила здійснювати розгляд клопотання без її участі. Клопотання підтримала та просила його задовольнити.
Враховуючи неявку учасників процесу та їх належне повідомлення про дату, час та місце розгляду клопотання, слідчий суддя доходить висновку про можливість розгляду клопотання без участі учасників процесу.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався без фіксації судового процесу технічними засобами.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
За приписами статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Як вбачається з матеріалів клопотання, СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041360000095 від 22.02.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється Дніпропетровською обласною прокуратурою.
В ході досудового розслідування встановлено причетність громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до вчинення вказаного кримінального правопорушення, якого 05 березня 2025 року о 20 годині 22 хвилин було затримано в порядку ст. 208 КПК України та 05 березня 2025 року повідомлено про підозру у вчиненні правопорушень, передбачених: ч. 2 ст. 255 КК України, а саме у участі у злочинній організації; ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів, психотропних речовин, вчиненому у складі злочинної організації.
Під час затримання у ОСОБА_4 в ході проведення особистого обшуку слідчим СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 було вилучено мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A05», моделі SM-A055F/DS, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , чорного кольору у чохлі чорного кольору та мобільний телефон марки «NOMI», imei 1: НОМЕР_3 , imei 2: НОМЕР_4 , сім карти НОМЕР_5 , НОМЕР_6 .
Постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 від 05 березня 2025 року майно вилучене 05.03.2025 року під час проведення особистого обушку під час затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження № 12024041360000095 від 22.02.2024 року.
Відповідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до вимог ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Як вбачається з матеріалів справи, клопотання прокурора про арешт майна скеровано на адресу суду засобами поштового зв'язку 06 березня 2025 року, що свідчить про дотримання строків, передбачених ч. 5 ст.171 КПК України.
Згідно статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких у тому числі належить арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Зважаючи, що стороною кримінального провадження доведено наявність підстав для накладення арешту на вищезазначене майно, з метою збереження речових доказів, проведення необхідних слідчих дій у кримінальному провадженні, встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та осіб, причетних до скоєння кримінального правопорушення, а також враховуючи те, що є достатні підстави вважати, що воно дійсно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, слідчий суддя доходить висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 110, 131, 132, 168, 170-175, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора групи прокурорів - прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024041360000095 від 22.02.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування,вилучене 05.03.2025 року в ході особистого обшуку затриманого в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на: мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A05», моделі SM-A055F/DS, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , чорного кольору у чохлі чорного кольору; мобільний телефон марки «NOMI», imei 1: НОМЕР_3 , imei 2: НОМЕР_4 , сім карти НОМЕР_5 , НОМЕР_6 .
Ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.
Особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5-ти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1