Дата документу 21.03.2025
Справа № 334/8088/24
Провадження № 2-а/334/5/25
21 березня 2025 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді Баруліної Т.Є.,
за участю секретаря Мохунь М.С.,
представника позивача адвоката Бичківського О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
У провадженні Ленінського районного суду м. Запоріжжя перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Позов обґрунтований тим, що 19 липня 2024 року, начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, складених відносно ОСОБА_1 , ухвалив Постанову №426 за справою про адміністративне правопорушення, якою притягнув Позивача до адміністративної відповідальності і наклав на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25.000 грн.
З вказаною постановою він не згоден. Зазначив, що 17.07.2024 року, позивач був затриманий працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 і супроводжений до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де від нього вимагалось в грубій формі пройти медичний огляд військово-лікарською комісією для визначення придатності до військової служби. Позивач є хворою людиною на психоневрологічні, поведінкові розлади здоров'я.
Відповідно до Протоколу №511 про адміністративне правопорушення від 17.07.2024 року (який як зазначає позивач складений з порушенням Інструкції), як суть адміністративного правопорушення було зазначено, що 17.07.2024 року Позивач відмовився від проходження медичного огляду військово-лікарською комісією для визначення придатності до військової служби, про що було складено відповідний акт про відмову.
Також, як вбачається зі змісту Протоколу №511 від 17.07.2024 року було визначено, що розгляд адміністративної справи відбудеться 18.07.2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відомості про приміщення (кабінету) у якому відбудеться розгляд справи, Протокол №511 від 17.07.2024 року не містить.
В самому Протоколі №511 від 17.07.2024 року, у графі пояснення зауваження було зазначено Позивачем - «Не маю при собі документів від лікаря», будь-яких інших пояснень, а саме про відмову від проходження медичного огляду військово-лікарською комісією для визначення придатності до військової служби, позивачем не зазначалось, оскільки їх не було висловлено з його боку. Будь- яких доказів, у тому числі акту про відмову до протоколу додано не було.
У зв'язку із перенесеним 17.07.2024 року у ІНФОРМАЦІЯ_4 нервовим стресом, тому він був змушений звернутись за медико-санітарною допомогою та у період часу з 08 ранку до 14 год 00 хв. 18.07.2024 року, перебував на обстеженні в КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №9» у лікаря (психоневролога), що підтверджується відповідною лікарською довідкою, того ж дня (18.07.2024 року) з метою належного виконання свого обов'язку визначеного на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 направлено повідомлення про поважність причин неявки за викликом із копією довідки лікаря.
Оскаржувану Постанову було винесено 19.07.2024 року, однак про час, місце та нову дату (19.07.2024 року) розгляду адміністративного матеріалу Позивач не був повідомлений в установленому законом порядку.
Крім того, відповідно до Протоколу №511 від 17.07.2024 року, позивачу було інкриміновано вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.210-1 КУпАП, а Постанову №426 за справою про адміністративне правопорушення від 19.07.2024 року складено за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд скасувати Постанову №426 за справою про адміністративне правопорушення від 19.07.2024 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника відносно ОСОБА_1 . Провадження по справі про адміністративне правопорушенні закрити. Стягнути з відповідача суми сплаченого судового збору за подання заяви про забезпечення позову та позовної заяви, а також суму витрат понесених на правову допомогу.
Разом з позовною заявою, ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову в якій просив зупинити стягнення, що здійснюється в межах виконавчого провадження №75952802, відкритому Постановою старшого виконавця Дніпровського Відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 06.09.2024 року щодо виконання Постанови №426 за справою про адміністративне правопорушення від 19.07.2024 року, начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП до набрання судовим рішенням по даній справі законної сили.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11.10.2024 року, було зупинено стягнення, що здійснюється на підставі Постанови № 426 у справі про адміністративне правопорушення від 19.07.2024, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП у виконавчому провадженні № 75952802, відкритому постановою про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2024 старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Севакової Олени Олександрівни, до розгляду справи по суті.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21.10.2024 року, було відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Роз'яснено відповідачу право на подання відзиву.
31.10.2024 року, через систему «Електронний суд», представник ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслав відзив на позовну заяву, в якій просив позовні вимоги залишити без задоволення. Відзив обгрунтовано тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначив, що відмовився від проходження ВЛК, бо не мав з собою документів від лікаря. Належних та допустимих доказів щодо поважних причин не проходження ОСОБА_1 медичного огляду військово-лікарською комісією не надав. Отже, поважні причин не проходження медичного огляду військово-лікарською комісією відсутні. У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів (ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»). ОСОБА_1 не виконав ці вимоги діючого законодавства.
09.01.2025 року, через систему «Електронний суд», представник позивача адвокат Бичківський О.О. подав до суду відповідь на відзив, в якому вказав, що заперечення позивача жодним чином не підтверджують правомірність оскаржуваної постанови.
В судовому засіданні 17.03.2025 року представник позивача адвокат Бичківський О.О. позовну заяву підтримав, просив позов задовольнити з наведених у ньому підстав.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 в призначене судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі, про дату та час судових засідань відповідача було повідомлено, шляхом направлення судових повісток на адресу місцезнаходження відповідача, які було отримано уповноваженою особою, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. У відзиві на позовну заяву позов просив залишити без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до ч.2 ст. 19 Конституції України, державні органи та їх посадові особи зобов'язані діяти у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України
Згідно ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст.10,11 КУпАП).
Нормами ст.23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Положеннями частини 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Відповідно до Закону України «Про оборону України» особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій
Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
Судом встановлено, що гранатометником роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 солдатом ОСОБА_3 , 17.07.2024 року складено протокол №511 про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , який 17.07.2024 року, будучи військовозобов'язаним відмовився від проходження медичного огляду військово-лікарською комісією для визначення придатності для військової служби, про що складено відповідний акт про відмову, порушив вимоги абз.4 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період.
Суд звертає увагу, що у вказаному протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 надав пояснення в яких вказав, що «не має при собі документів від лікаря».
19.07.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 у відношенні ОСОБА_1 було складено постанову № 426 про те, що громадянин України ОСОБА_1 , відмовився від проходження медичного огляду військово-лікарською комісією для визначення придатності для військової служби, про що складено відповідний акт про відмову, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період. Постановив притягнути громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу 25000 грн.
Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Суд звертає увагу, що в графі Протоколу №511 про адміністративне правопорушення від 17.07.2024 року, «До протоколу додається» зазначено лише «копію паспорту, ІНН», при цьому фактичні докази, а саме акт про відмову до протоколу не додавався.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п.3.1 глави 3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке затверджено Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402, медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України, на підставі направлення за формою, наведеною у додатку 11 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.
Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на ВЛК, виданих резервістам та військовозобов'язаним для проходження медичного огляду за формою, наведеною у додатку 12 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, та видається військовозобов'язаному під особистий підпис.
Контроль за направленням та проходженням військовозобов'язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП.
Під час вручення направлення резервістам та військовозобов'язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
Суд звертає увагу, що в порушення наведеного вище законодавства ОСОБА_1 вказаного направлення видано не було, з поданого до суду представником відповідача відзиву і додатків до нього неможливо встановити, чи складалось зазначене направлення на проходження ВЛК навіть працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, відповідачем порушено вимогу пункту 74 Порядку №560, а саме позивачу не надано направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11.
У вказаному вище протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що його розгляд відбудеться о 18.07.2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак фактично розгляд та винесення Постанови про адміністративне правопорушення відбулось 19.07.2024 року.
Згідно до ст.280 КУпАП унормовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення складений за порушення позивачем ч. 2 ст. 210-1 КУпАП. При цьому позивачу інкримінована відмова від проходження медичного огляду військово-лікарською комісією для визначення придатності до військової служби, чим на думку Відповідача, Позивач порушив вимоги абз.4 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив правопорушення передбачене ч.2 ст.210-1 КУпАП.
Однак, згідно до ч.2 ст.201-1 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Разом із цим, в самому Протоколі №511 від 17.07.2024 року зазначено, що Позивач раніше (попередньо) до адміністративної відповідальності не притягався.
Таким чином, з огляду на зазначене, розглядаючи протокол про адміністративне правопорушення відповідач фактично здійснив перекваліфікацію адміністративного правопорушення від раніше інкримінованого Позивачу за ч.2 ст.210-1 КУпАП, згідно до Протоколу №511 від 17.07.2024 року на ч.3 ст.210-1 КУпАП, без зазначених на це підстав.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення має відбуватися виключно в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Відповідач не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, в якій зазначаються всі ознаки складу адміністративного правопорушення та обставини його вчинення, перекваліфіковувати дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, самостійно відшукувати докази винуватості такої особи.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що відповідачем не доведено в установленому порядку наявності в діях позивача складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210-1 КУпАП, що є підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №426 від 19.07.2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду із позовом сплачено судовий збір у розмірі 1514 грн., який складається з судового збору за подання позовної заяви у розмірі 605,60 коп. та заяви про забезпечення позову у розмірі 908,40 грн., що підтверджується квитанціями доданими до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесених витрат зі сплати судового збору у загальному розмірі 1514 грн.
Щодо стягнення із відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити наступне.
Згідно ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Встановлено, що між ОСОБА_1 та адвокатом Бичківським О.О. було укладено Договір №24/26-09 про надання правової допомоги від 26.09.2024, відповідно до умов якого ОСОБА_4 зобов'язується надати Клієнту ОСОБА_1 правову допомогу, а Клієнт зобов'язується оплатити таку роботу.
Згідно Акту №24/26-09 приймання-передачі наданих послуг від 30.09.2024 року адвокатом Бичківським О.О. було надано ОСОБА_1 послуги на загальну суму 5000 грн., а позивач, у свою чергу, ці послуги оплатив відповідно до наданого до матеріалів справи квитанції №0.0.3919788835.1 від 02.10.2024 року.
З урахуванням наведеного, а також зважаючи на приписи ч. 1 ст. 139 КАС України, згідно з якою при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 77, 139, 241-246, 257, 262, 286, 295 КАС України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №426 від 19.07.2024 року, ухвалену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне праворушення, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1514 грн. (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень), яка складається з судового збору за подання позовної заяви у розмірі 605,60 коп. (шістсот п'ять гривень 60 коп.) та заяви про забезпечення позову у розмірі 908,40 грн. (дев'ятсот вісім гривень 40 коп.).
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн. (п'ять тисяч гривень).
Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса : АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя: Баруліна Т. Є.