Справа № 308/1776/25
21 березня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Хамник М.М.
за участі секретаря судового засідання Гефнер К.С-Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу №308/1776/25 за позовом Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,
Позивач, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО», в інтересах якого діє адвокат Діордієв Ростислав Станіславович, звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, у розмірі 81294 грн. 71 коп., яка не покривається межами відповідальності ПрАТ «СК «Українська страхова група», як страховика цивільно-правової відповідальності відповідача, в результаті протиправних дій якого було пошкоджено застрахований транспортний засіб Volkswagen Arteon д.н.з. НОМЕР_1 .
Відповідач відзиву на позов не подав. Разом з тим у день розгляду справи через канцелярію суду подав заяву в якій позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Ухвалою суду від 03.03.2025 вказана позовна заява прийнята до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача у позовній заяві просив про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча повідомлялися судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи, та вважаються належно повідомленими про судовий розгляд на підставі п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши докази по справі, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 11.03.2024 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» (далі - Позивач) та ОСОБА_2 (далі - Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту (КАСКО) №22271128 (далі - Договір).
Предметом даного Договору є майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією транспортного засобу Volkswagen Arteon д.н.з. НОМЕР_1 .
У відповідності до умов вказаного Договору страхування позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування. Страховими ризиками за Договором визначено: викрадення, збитки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, збитки внаслідок інших подій.
06.05.2024 року в м. Ужгород на вул.Собранецькій, 180 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Volkswagen Arteon д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля KIA Carens д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.06.2024 року у справі №308/8263/24, винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди було визнано водія транспортного засобу KIA Carens д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
На виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу KIA Carens д.н.з. НОМЕР_2 була забезпечена за Полісом ОСЦПВВНТЗ №214700224, виданого ПрАТ «СК «Українська страхова група», дійсного на дату дорожньо-транспортної пригоди. Ліміт вказаного полісу за шкоду заподіяну майну становить 160000грн., франшиза - 3200грн.
AT «СК «ВУСО», як Страховик за Договором добровільного страхування наземного транспорту (КАСКО) №22271128 від 11.03.2024року, здійснило на користь Страхувальника ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 238094,71грн.: суму 227978,71грн. було перераховано на рахунок СТО, що підтверджується платіжною інструкцією №36374 від 18.06.2024 на суму 227978,71грн., 10116грн. згідно платіжної інструкції №46623 від 08.08.2024.
Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 108 Закону України «Про страхування» до страхової компанії, яка здійснила виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Позивач, AT СК «ВУСО», керуючись вказаними нормами права, звернувся до ПрАТ «СК «Українська страхова група», як Страховика цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів особи, винної у пошкодженні транспортного засобу Volkswagen Arteon д.н.з. НОМЕР_1 із заявою про виплату страхового відшкодування.
За результатами розгляду поданих документів, ПрАТ «СК «Українська страхова група» визнали подію страховим випадком та здійснили на користь AT СК «ВУСО» виплату страхового відшкодування у розмірі 156 800 грн. 00 коп. Таким чином, залишилася невідшкодованою шкода у розмірі 81294,71грн., яка не покривається межами відповідальності ПрАТ «СК «Українська страхова група», як Страховика цивільно-правової відповідальності відповідача.
У частині першій статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, що її заподіяла. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно зі статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1192 ЦК України передбачено, що якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи(обов'язкове страхування). До відносин, що випливають з обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
У статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожнього-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Таким чином, страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки.
Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Зокрема, правила відшкодування шкоди, заподіяної третій особі, встановлені у статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з пунктом 22.1. якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує в установленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Отже, страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує лише шкоду, яка визначена та оцінена в порядку, встановленому цим законом.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Згідно зі статтями 29, 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
Згідно з абзацом 2 п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника) сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 06 липня 2018 року у справі № 924/675/17, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу, суду необхідно виходити з фактичної суми, встановленої висновком судової авто-товарознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Верховний Суд дійшов висновку, що звіт про оцінку транспортного засобу лише попередній оціночний документ, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення ТЗ, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з'ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є виконавець робіт з ремонту автомобіля платником ПДВ.
Так, у відповідності до вимог Закону, позивач виконав свої зобов'язання, забезпечивши у встановленому законом порядку та у встановлений термін проведення огляду, підготовку відповідного звіту, провівши розрахунок страхового відшкодування відповідно до положень чинного законодавства, з урахуванням вартості фактично проведеного ремонту автомобіля, та виплативши його.
У свою чергу ПрАТ «СК «Українська страхова група», як Страховик цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів особи, винної у пошкодженні транспортного засобу Volkswagen Arteon д.н.з. НОМЕР_1 , визнало подію страховим випадком та здійснило на користь AT СК «АРКС» (позивача) виплату страхового відшкодування у розмірі 156800грн. 00 коп.
Таким чином, залишилася невідшкодованою шкода у розмірі 81294,71грн., яка не покривається межами відповідальності ПрАТ «СК «Українська страхова група», як Страховика цивільно-правової відповідальності відповідача.
Відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26.06.2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги.
Нормами статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відтак, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення з відповідача на користь позивача невідшкодованої шкода у розмірі 81294 грн. 71 коп.
Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи те, що відповідачем позов визнано до початку розгляду справи по суті, при поданні позову позивачем сплачено 3028 грн. судового збору, а тому позивачу слід повернути з державного бюджету 1514грн. - 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Крім цього, у відповідності до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, оскільки позовні вимоги задоволено повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1514 грн. судового збору.
Керуючись ст. 12, 13, 19, 80, 81, 82, 89, 129, 131, 141, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1166,1187, 1194 ЦК України, ст.6,9, п. 22.1 ст. 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - задоволити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» суму матеріальної шкоди в розмірі 81 294 (вісімдесят одну тисячу двісті дев'яносто чотири гривні) 71 коп, а також 1514 (одну тисячу п'ятсот чотирнадцять гривень) грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Повернути Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «ВУСО» з державного бюджету 1514 (одну тисячу п'ятсот чотирнадцять гривень) грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Закарпатського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС», Код ЄДРПОУ 20474912, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вуя. Іллінська, 8.
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП невідомий; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено 21.03.2025 року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області М.М. Хамник