Справа № 243/266/25
Провадження № 2/243/475/2025
20 березня 2025 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Соловйової О.О.,
за участю секретаря судового засідання Малахової К.Р.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадженняу судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ,
вимоги позивача: про припинення стягнення аліментів на дитину,
учасники справи: не з'явилися,
негайно після закінчення судового розгляду, ухвалив рішення про наступне:
І. Виклад позиції позивача.
1. 09 січня 2025 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення стягнення аліментів на дитину.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що він з відповідачкою ОСОБА_3 з 11 листопада 2011 року перебуває у зареєстрованому шлюбі, від якого сторони мають доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, подальше спільне сімейне життя з відповідачкою не склалося та 25.04.2016 шлюб був розірваний, вони стали мешкати окремо, за різними адресами, при цьому донька ОСОБА_5 , з наполягання на той час відповідачки, залишилась мешкати за її адресою. Зазначив, що рішенням Слов'янського міськрайонного суду від 21.09.2021 з нього, на користь ОСОБА_3 , на утримання доньки ОСОБА_4 були стягнуті аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.06.2021 та до повноліття дитини. Водночас, рішенням Слов'янського міськрайонного суду від 21.11.2024 його позов до відповідачки ОСОБА_3 був задоволений та визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 разом з ним, за адресою його мешкання - АДРЕСА_1 , де вони разом з донькою і мешкають, у зв'язку з чим наявні достатні підстави для припинення стягнення аліментів з нього на утримання дитини.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
2. Представник позивача адвокат Геєнко М.Г., який діє на підставі договору та позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилися, подали заяву про розгляд справи без їх участі, та просили задовольнити позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в ній.
3. Відповідачка ОСОБА_3 надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначила, що проти задоволення позовних вимог не заперечує
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
4. Ухвалою суду від 09 січня 2025 року позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків.
5. Ухвалою суду від 14 січня 2025 року прийнято до розгляду позовну заявуОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення стягнення аліментів на дитину, та відкрито спрощене позовне провадження у справі, запропоновано відповідачці у п'ятнадцятиденний строк подати відзив на позов, позивачеві у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, по справі призначено судове засідання.
6. Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
IV. Фактичні обставини, встановлені судом.
7. Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданої виконкомом Билбасівської селищної ради Слов'янського район Донецької області 12 березня 2012 ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .
8. Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 23.09.2021, яке набрало законної сили 28.10.2021 року вирішено стягувати з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_3 , на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.06.2021 року до повноліття дитини, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
9. Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 21.11.2024, яке набрало законної сили 24.12.2024, визначено місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 .
V. Оцінка суду.
10. Відповідно до ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХП від 27 лютого 199Л року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
11. Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
12. Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
13. Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.
14. Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
15. Аналогічна вимога кореспондується з положеннями ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.
16. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267 - 271 СК України, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
17. Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України) та на підстави припинення сплати аліментів.
18. Стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, а ст. 273 СК України додатково вказує на підстави припинення виплати аліментів.
19. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, а відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннями ст. 273 СК України має на меті скасування їх присудження.
20. З аналізу вказаних статей вбачається, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад, мати дитини не витрачає отримувані нею аліменти на дитину. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім'я одержувача аліментів - мати дитини. При цьому обов'язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.
21. У частині першій статті 10 СК України зазначено, що якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону).
22. Відтак, з урахуванням предмета даного спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом та ухвалення рішення по справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.
23. Судом встановлено, що малолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , що також не оспорюється відповідачкою.
24. Відповідно ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
25. Зміна фактичних обставин після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів, а саме: встановлення судом факту проживання дитини з іншим з батьків, а не з тим, на чию користь стягуються аліменти, є тією істотною обставиною, яка в розумінні частини другої статті 197 СК України може бути підставою для припинення сплати аліментів.
26. Рішення про припинення стягнення аліментів повинно також відповідати найкращим інтересам дитини, оскільки таке рішення не звільняє від обов'язку батька - платника аліментів утримувати дитину.
27. Наявність рішення про стягнення аліментів не є перешкодою для вирішення спору про припинення такого стягнення і стягнення аліментів на користь іншого з батьків, бо саме у зміні обставин, які існували на момент ухвалення першого рішення, полягає новий спір. Таке припинення стягнення аліментів можливе тоді, коли одержувач аліментів не витрачає одержані ним аліменти на дитину, дитина проживає з іншим із батьків, який її повністю утримує. У такому разі відбувається припинення стягнення аліментів на ім'я їх одержувача.
Висновки щодо застосування вказаних норм матеріального права викладені у постановах Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 477/1165/20, від 03 лютого 2021 року у справі № 125/2525/18, від 26 грудня 2019 року у справі № 219/6287/17, від 26 вересня 2019 року у справі № 760/32225/18, від 27 лютого 2019 року у справі № 307/1186/17, від 29 червня 2022 року у справі №596/826/21, від 3 лютого 2021 року у справі № 520/21069/18 від 28 вересня 2022 року у справі № 686/18140/21.
28. На підставі вище викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо припинення стягнення з нього аліментів, є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню, оскільки фактичне проживання дитини з особою, яка зобов'язана сплачувати аліменти на утримання цієї ж дитини на користь особи, з якою дитина на час ухвалення рішення про стягнення аліментів проживала, і настання цих обставин впливає на припинення для позивача сплати періодичних платежів, зокрема аліментів на утримання доньки.
29. Враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення примусового стягнення на користь відповідачки аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються на підставі рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 23 вересня 2021 року.
30. Припинення аліментів здійснюється за загальними принципами стягнення аліментів, враховуючи, що аліменти є поточними місячними платежами для поточного забезпечення потреб дитини, а також з метою необґрунтованого перерахування відповідачу аліментів за той період, коли дитина з ним не проживала і знаходилась у платника аліментів, то припинення стягнення аліментів має бути з дати подання позову до суду.
31. Виходячи з вищевикладеного, суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
32. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
33. Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 01 січня 2025 року складає 3028,00 грн. Позовна заява сформована в системі «Електронний суд» 09.01.2025, тому розмір судового збору за подання даної позовної заяви становить 968,96 грн. (1211,20 х 0,8), який слід стягнути з відповідачки на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4,76-81, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, ст. ст. 10, 18, 180, 181, 182, 183, 192, 197, 273 Сімейного кодексу України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення стягнення аліментів на дитину, - задовольнити.
2. Припинити з 09 січня 2025 року стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які стягуються на підставі рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 23 вересня 2021 року (цивільна справа № 243/6553/21) на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
3. Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп. на рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Суддя О.О. Соловйова