Справа № 152/86/25
2/152/190/25
іменем України
21 березня 2025 року м. Шаргород
Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого - Войнаровського І.В.,
за участі:
секретаря - Дроган Н.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого дії адвокат Залокоцька Вікторія Дживанівна до Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
16 січня 2025 року адвокат Залокоцька В.Д., в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
Зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Клекотина Жмеринського району (колишня назва адміністративно-територіальної одиниці - Шаргородським район) Вінницької області померла мати позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_4 . Позивачка ОСОБА_5 народилася в сім'ї ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . Позивачка ОСОБА_7 04.03.1994 року уклала шлюб з ОСОБА_8 і їй було присвоєно прізвище « ОСОБА_9 ». Матір позивачки ОСОБА_4 на день смерті постійно проживала та була зареєстрована у АДРЕСА_1 . На час відкриття спадщини ОСОБА_4 проживала одна, з нею ніхто не був зареєстрований. Після смерті ОСОБА_4 залишилася спадщина, яка складається, зокрема, із житлового будинку та земельних ділянок, які розташовані на території Клекотинської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, а тепер - Мурафської сільської ради Жмеринського району. Спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 за заповітом від 11.02.2000 року є її онук - ОСОБА_2 , що підтверджується заповітом, який не змінено і не скасовано на день смерті спадкодавця. Позивачка ОСОБА_5 є спадкоємицею ОСОБА_4 за законом. Спадкоємець за заповітом ОСОБА_2 спадщини після смерті ОСОБА_4 не прийняв та на неї не претендує, про що подав заяву 04 жовтня 2024 року, посвідчену у Республіці Польща, місто Познань. Спадщина після смерті ОСОБА_4 ніким не була прийнята, спадкова справа не відкривалася. Спадкоємець за законом - син ОСОБА_4 - ОСОБА_3 спадщини після смерті матері не прийняв і на неї не претендує, в тому числі і на обов'язкову частку, та відмовляється від прийняття спадщини на користь позивачки, про що подав нотаріально посвідчену Мурафською сільською радою заяву. Позивачка не подала вчасно нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , оскільки серед документів виявила заповіт померлої на ім'я свого сина та онука спадкодавці - ОСОБА_2 . Спадкоємець ОСОБА_4 за заповітом ОСОБА_2 спадщини за заповітом не прийняв і не бажає приймати та оформляти, про що повідомив заявою лише 04 жовтня 2024 року. Отримавши поштою вказану заяву позивачка 09 січня 2025 року звернулася до державного нотаріуса Шаргородської державної нотаріальної контори Хлапоніна О.О. з метою оформлення спадщини після смерті матері за законом, проте, нотаріус відмовив у оформленні спадщини, зсилаючись на пропуск строків для прийняття спадщини. Зазначені вище причини пропуску строку для прийняття спадщини позивачка вважає поважними. Оскільки спадкоємець ОСОБА_4 за заповітом ОСОБА_2 лише 04 жовтня 2024 року відмовився від оформлення спадкових прав, а тому вважає, що позивачка з поважних причин пропустила строк для прийняття спадщини після смерті матері за законом.
Представник позивачки просить визнати строк для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 пропущеним ОСОБА_1 з поважних причин та визначити ОСОБА_10 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після ОСОБА_4 , в три місяці, починаючи з дня набрання рішенням суду у цій справі законної сили.
Ухвалою суду від 20 січня 2025 року цю позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі (а.с.338).
Ухвалою суду від 03 березня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с.65).
В судове засідання позивачка та її представник не з'явилися, однак 21 березня 2025 року від представника позивачки - адвоката Залокоцької В.Д. до суду надійшла заява, в якій вона просить розгляд справи проводити у відсутність позивача та її представника, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити (а.с.66).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак 03 березня 2025 року подав до суду заяву, в якій просить провести розгляд справи (підготовче та судове засідання) у відсутності представника відповідача. Позовні вимоги сільська рада визнає, заперечень щодо задоволення позовної заяви немає (а.с.59).
Третя особа - ОСОБА_2 в засідання не з'явився. 17 лютого 2025 року через представника позивачки подав до суду заяву, в якій повідомив, що не має заперечень щодо заявлених позовних вимог, оскільки спадщини за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_4 не прийняв і на неї не претендує, про що 04 жовтня 2024 року подав нотаріально посвідчену заяву, в якій зазначив, що безумовно і остаточно відмовляється від спадщини. Вказує, що постійно перебуває у Республіці Польща, де працює протягом тривалого часу та не має можливості приїхати до України, не може бути присутнім на підготовчих судових засіданнях та судовому розгляді. Просить провести підготовчі судові засідання та судовий розгляд у його відсутність (а.с.47).
Третя особа - ОСОБА_3 в засідання не з'явився.17 лютого 2025 року подав до суду заяву, в якій повідомляє, що не має заперечень щодо заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, оскільки спадщини за заповітом після смерті мати ОСОБА_4 не прийняв і на неї не претендує, про що 04 жовтня 2024 року подав нотаріально посвідчену заяву, в якій зазначив, що безумовно і остаточно відмовляється від спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_4 . Через зайнятість на роботі не може прибувати у підготовчі судові засідання та у судових розгляд. Просить провести підготовчі судові засідання та судовий розгляд у його відсутність (а.с.51).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази, суд доходить висновку, що позов слід задовольнити, виходячи із такого.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Копистирин Жмеринського району Вінницької області померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.9).
Відповідно до копії свідоцтва про народження, ОСОБА_11 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьком записаний ОСОБА_6 , а матір'ю ОСОБА_4 (а.с.10).
Згідно з копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00036241429 від 22 липня 2022 року, ОСОБА_8 та ОСОБА_12 , 04 березня 1994 року зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, актовий запис №518. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_12 змінила прізвище з « ОСОБА_13 » на « ОСОБА_9 » (а.с.11).
Відповідно до копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00036241197 від 22 липня 2022 року, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , 15 червня 1987 року зареєстрували шлюб у виконавчому комітеті Дмитрашківської сільської ради Піщанського району Вінницької області, актовий запис №8. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_14 змінила прізвище з « ОСОБА_16 » на « ОСОБА_17 » (а.с.12).
Згідно з копією довідки №02-05-199/1 від 18 червня 2024 року, виданої Мурафською сільською радою Жмеринського району Вінницької області, відповідно до записів в погосподарській книзі №14 на 2021-2025 роки, особовий рахунок 1-0978 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована та постійно проживала в АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_4 на погосподарському номері в АДРЕСА_1 , разом з нею інших зареєстрованих і проживаючих осіб не виявлено (а.с.13).
Відповідно до копії заповіту від 11 лютого 2000 року, ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробила наступне розпорядження: все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і, взагалі, все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_2 (а.с.14).
Згідно з копією свідоцтва про народження, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Дмитрашівка Піщанського району Вінницької області. Батьком записаний ОСОБА_15 , а матір'ю ОСОБА_12 (а.с.15).
04 жовтня 2024 року ОСОБА_2 подав заяву до органів нотаріату, в якій повідомив, що відмовляється від прийняття спадщини після смерті його бабусі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 і не заперечує проти видачі їй свідоцтва про право на спадщину (а.с.16).
14 жовтня 2024 року ОСОБА_3 подав заяву до нотаріальної контори, в якій повідомив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка на день смерті постійно проживання по АДРЕСА_1 . Йому відомо, що він є спадкоємцем після її смерті та відмовляється від прийняття спадщини, як за законом так і за заповітом, в тому числі і від обов'язкової частки, після померлої матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 і не заперечує проти видачі їй свідоцтва про право на спадщину (а.с.17).
Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 листопада 2009 року, ОСОБА_4 належало спадкове майно після смерті чоловіка - ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме житловий будинок, який знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с.23-24).
Постановою державного нотаріуса Шаргородського державної нотаріальної контори Вінницької області Хлапоніним О.О. №19/02-31 від 09 січня 2025 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, з підстави пропуску нею строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.18).
Згідно з повідомленням Шаргородської державної нотаріальної контори Вінницької області №83/01-16 від 30 січня 2025 року, спадкова справа до майна померлої ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилася, згідно алфавітний книг обліку спадкових справ за 2024-2025 роки (а.с.37).
Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 пропустила шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 з поважних причин.
Установленим судом обставинам відповідають цивільні правовідносини, пов'язані зі спадкуванням, які регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).
Так, згідно зі статтями 1216 та 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Частинами 1 та 2 ст. 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч. 1 ст. 1221 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом, зокрема, можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.
Частиною 1 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з ч. 2 ст. 1269 ЦК України заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно із частинами 1, 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За приписами ч. 1, 2 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Пунктом 2 Постанови пленуму Верховного суду України № 14 від 18 грудня 2009 року встановлено, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з?ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
З огляду на викладене, суд вважає поважною та обґрунтованою причину пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , з огляду на це, на переконання суду, позивачці слід визначити додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини тривалістю в три місяці, який слід відраховувати з дня набрання рішенням суду законної сили.
Ураховуючи викладене вище, суд доходить висновку про повне задоволення позову.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 247, 259, 263-265 ЦПК України, на підставі статей 1220, 1222, 1223, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого дії адвокат Залокоцька Вікторія Дживанівна до Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - задовольнити повністю.
Визнати строк для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 пропущеним ОСОБА_1 з поважних причин та визначити ОСОБА_10 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , тривалістю три місяці, починаючи з дня набрання рішенням суду у цій справі законної сили.
Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду через Шаргородський районний суд Вінницької області.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.В. Войнаровський