Справа номер 145/224/25>
Провадження номер 2/145/424/2025>
"20" березня 2025 р. селище Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Патраманського І.І.
за участю:
секретаря судового засідання Кушко А.О.
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Гнівань Тиврівського району Вінницької області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Гнівань Тиврівського району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2
До Тиврівського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей.
В обґрунтування змінених позовних вимог позивачка зазначила, що 15.12.2015 вона уклала шлюб з відповідачем в даній справі. ІНФОРМАЦІЯ_3 в них народився син ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_4 в них народився син ОСОБА_4 . Відповідно до рішення Тиврівського районного суду від 07.05.2024 їхній шлюб розірвано. Діти проживають з нею і перебувають на її утриманні. Добровільно надавати кошти на утримання дітей відповідач відмовляється, тому вона вимушена звернутися до суду. Вона працює продавцем в магазині "Щодня" міста Гнівань, її доходів не вистачає для того, щоб належним чином звабезпечувати дітей самим необхідним і забезпечувати її власну життєдіяльність.Відповідач не приймає участі у задоволенні матеріальних потреб дитини.
Просить стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі по 3000 (три тисячі) гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи стягнення з 21.02.2025 і до досягнення дітьми повноліття.
Процесуальні дії у справі:
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 27.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи суд вирішив проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Судове засідання було призначено 20.03.2025.
20..03..2025 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про зміну позовних вимог, у якій остання просить стягувати з ОСОБА_2 аліменти в твердій грошовій сумі по 3000 на кожну дитину.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала змінені позовні вимоги, просить стягувати з ОСОБА_2 аліменти по 3000 на кожну дитину.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні змінені позовні вимоги визнав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом:
Сторони мають неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтвержується копією свідоцтва про його народження (а.с.4, 5).
Діти проживають з позивачкою і перебувають на її утриманні, що стверджується Актом обстеження матеріально-побутових умов проживання (а.с.12)
З позовної заяви вбачається, що батько участі в утриманні дітей не приймає, а позивачка не в змозі самостійно забезпечити дітей найнеобхіднішим.
Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права:
Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зі змінами, внесеними Протоколом № 11) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебуванні в шлюбі та у випадку його розірвання.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй "Про права дитини" від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку.
Відповідно до положень ст. 1-3 Конвенції ООН "Про права дитини" в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Статтею 51 Конституції України та статтями 180, 191 Сімейного Кодексу України (далі СК України) передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» та ст. 141 СК України, батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Розірвання шлюбу між батьками чи проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно ч. 1,2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ст. 182 СК України до обставин, які суд досліджує при визначенні розміру аліментів на дитину відносяться: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною другою ст. 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Прожитковий мінімум на час розгляду справи для дітей віком від 6 до 18 років становить 3196 гривень на місяць (ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-ІХ ).
Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період (ч. 1, 2 ст. 184 СК України).
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду спосіб стягнення аліментів (у частці від доходу матері, батька або у твердій грошовій сумі) здійснюється за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, та змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Тобто спосіб стягнення аліментів (у частці від доходу чи у твердій грошовій сумі) здійснюється за рішення суду, але за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Таким чином суди не вправі виходити за межі позовних вимог та самостійно визначати спосіб стягнення аліментів, оскільки це буде порушенням принципу диспозитивності, визначеного ст. 13 ЦПК України.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 04.07.2018 № 490/4522/16-ц.
Враховуючи, що діти проживають разом з матір'ю, а позивач наполягає на визначенні стягнення аліментів твердій грошовій сумі, суд дійшов висновку про визначення способу стягнення аліментів у твердій грошовій сумі.
При визначені розміру аліментів судом враховується, що аліменти стягуються на двох дітей, які перебувають на повному утриманні матері. Відповідач є молодою людиною, працездатного віку, розмір його доходів достатній для сплати аліментів, інших утриманців не встановлено.
Згідно ст. 191 СК аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
У відповідності до ч. 1,2 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Висновки суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, надавши оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясуванні усіх обставин справи, суд прийшов до наступних висновків.
Обов'язок відповідача утримувати своїх неповнолітніх дітей випливає з положень діючого законодавства.
При визначенні розміру аліментів суд враховує факт проживання неповнолітніх дітей з матір'ю, вік дітей, матеріальний стан позивача, вартість життя на теперішній час та необхідність здійснення витрат для забезпечення соціально-побутових потреб, розвитку, здоров'я дітей, матеріальне становище та стан здоров'я платника аліментів, який є молодою людиною працездатного віку, працевлаштований, має достатній дохід, інших утриманців не встановлено, а тому суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів є обґрунтованими, такими, що відповідають переліченим нормам закону, а тому позов слід задовольнити повністю, і стягувати з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі по 3000 гривень на кожну дитину щомісячно, до досягнення дітьми повноліття
Доказів, які б спростовували вищевикладене, сторонами не надано.
Зважаючи на вищевикладені обставини, суд вважає об'єктивним та справедливим розмір аліментів на утримання дітей сторін у вигляді 3000 гривень на кожну дитину щомісячно, в межах позовних вимог, і таким, що відповідатиме загальновстановленому розміру аліментів на дитину відповідного віку.
Враховуючи положення ст.191 СК України стягнення аліментів слід розпочати з часу пред'явлення позову, а саме з 21.02.2025.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
На підставі ст. 141, 180, 181, 184, 191 СК України та керуючись ст. 4, 19, 141, 258, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей задовольнити.
Стягувати зОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі по 3000 (три тисячі) гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи стягнення з 21.02.2025 і до досягнення дітьми повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути зОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України, № рахунку: UA908999980313111256000026001, код та найменування класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір (стягувач Державна судова адміністрація України).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 21 березня 2025 року.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м.Гнівань Тиврівського району Вінницької області, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м.Гнівань Тиврівського району Вінницької області, зареєстрований та проживаючий АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2
Суддя Патраманський І. І.