Справа № 182/7102/24
Провадження № 2-а/0182/50/2025
Іменем України
21.03.2025 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кобеляцька -Шаховал І.О., розглянувши в спрощеному провадженні заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
В провадження Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
12 березня 2025 року на адресу суду від представника позивача Кравчук С.О. надійшла заява про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення в рамках виконавчого провадження № 77362850, відкритого на підставі постанови № 1386 від 25 листопада 2024 року, винесеної ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП до набрання рішенням суду по справі № 182/7102/24 (провадження № 2-а/0182/50/2025) законної сили. При цьому, як на підставу задоволення заяви, представник позивача посилається на те, що предметом позову у вказаній позовній заяві є скасування постанови ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 від 25.11.2024 року № 1386 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн., у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, та закриття справи про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП щодо ОСОБА_2 . Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.03.2025 року провадження у справі було відкрито. Тобто, провадження у справі, де предметом є скасування постанови від 25.11.2024 року № 1386 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП, станом на 12.03.2025 року, відкрито. Відповідно, ОСОБА_2 було дотримано строку судового оскарження вказаної постанови, оскільки у вказаній постанові містяться відомості про можливість її судового оскарження у 10 денний строк. Тобто, факт відкриття провадження судом свідчить про те, що судове оскарження відповідної постанови було здійснено ОСОБА_2 у строки, встановлені законодавством. При цьому, посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 постанову від 25.11.2024 року № 1386 про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. було пред'явлено до виконання у Нікопольському відділі державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), номер виконавчого провадження № 77362850, яке було відкрито 03.03.2025 року. Таким чином, виконавче провадження з примусового виконання вказаної постанови та стягнення штрафу з ОСОБА_2 було відкрите 03 березня 2025 року, а саме - на момент, коли відкрито провадження у суді, де предметом позову є скасування вказаної постанови як протиправної. Також, 03.03.2025 року головним державним виконавцем Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Скакун Ілоною Олександрівною було винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 3 400, 00 грн. з ОСОБА_2 у межах виконавчого провадження №77362850, яке було відкрито 03.03.2025 року щодо виконання постанови № 1386, що видана 25.11.2024 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_3 про стягнення штрафу в розмірі 34 000 грн. Відповідно, примусове стягнення коштів, а саме: штрафу за відповідною постановою ІНФОРМАЦІЯ_3 та накладення арешту на рахунки, в той час, як вказана постанова є предметом судового оскарження, та, відповідно, не набрала законної сили, є протиправним. Відповідно, є підстави вважати, що виконання рішення суду у справі № 182/7102/24 (провадження № 2-а/0182/50/2025), де предметом позову є скасування постанови від 25.11.2024 року № 1386 про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. може бути ускладненим, оскільки вказана постанова від 25.11.2024 року № 1386 пред'явлена до примусового виконання, незважаючи на судове оскарження такої. Таким чином, виникла підстава для вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення в рамках виконавчого провадження № 77362850, відкритого на підставі постанови № 1386 від 25 листопада 2024 року, винесеної ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП до набрання рішенням суду по справі № 182/7102/24 (провадження № 2-а/0182/50/2025) законної сили, оскільки посадовими особами відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 -неправомірно було пред'явлено вказану постанову до примусового виконання, коли така була оскаржена та відповідно не набрала законної сили.
Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову та долучені до неї додатки, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ч.1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Забезпечення позову це надання заявнику тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.
Підстави та порядок вжиття заходів забезпечення позову врегульовано главою 10 розділу І КАС України.
Згідно з ч.1-3 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
Суд відзначає, що підстави забезпечення позову, передбачені ч.2 ст.150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно з ч.1, 2 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Положеннями ч. 4-6 ст. 154 КАС України передбачено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Системний аналіз наведених норм дає підстави дійти таких висновків.
Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких надалі гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову спрямований на захист прав та інтересів позивача від негативних наслідків рішення суб'єкта владних повноважень, яке оспорюється позивачем.
Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до ст.150 КАС України, зазначені обставини, навіть, у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі. Сам собою факт прийняття відповідачем рішень, які стосуються прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
З урахуванням наведеного, суд, під час розгляду заяви про забезпечення позову у справах про оскарження постанов про накладення штрафу, має оцінювати всі обставини у сукупності, зокрема, враховувати суму штрафу, майновий стан позивача, чи було пред'явлено постанову про накладення штрафу до виконання, чи відкрито виконавче провадження тощо. Також мають досліджуватися достатньо обґрунтовані припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, у чому будуть полягати дії, спрямовані на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
Отже, підстави забезпечення позову, передбачені ч.2 ст.150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, установити і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо запобігти.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини такого звернення, у зв'язку із чим обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Тобто заявник повинен надати суду належні та допустимі докази наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі та неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову. Правова позиція щодо необхідності подання відповідних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, викладена також і в постанові Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 640/19275/18.
Проте, всупереч наведеному, представник позивача не надала суду жодних доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів забезпечення позову, які вона просить застосувати у поданій заяві, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася, зважаючи на таке.
Так, предметом оскарження у цій справі є постанова № 1386 від 25.11.2024 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. Така постанова вже пред'явлена до виконання до органу державної виконавчої служби і щодо її виконання державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 77362850. Насамперед, суд відзначає, що у своїй заяві про забезпечення позову представник позивача не надає жодних доказів на підтвердження примусового виконання відповідного рішення, а саме: здійснення стягнення з позивача на підставі вказаної постанови, не надає відповідної інформації про накладення арешту на кошти та/або майно боржника. Представником позивача жодними належними та допустимими доказами не доведено, що невжиття такого заходу забезпечення позову, як зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, зумовить настання негативних і незворотних наслідків для позивача, а також, що невжиття такого заходу забезпечення позову може істотно ускладнити ефективність захисту й унеможливити поновлення порушених прав. Отож, представником позивача жодними належними та допустимими доказами не доведено необхідності вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням положень ч.2 ст.150 КАС України, а тому суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст.150-154, 248, 256 КАС України, суд -
У задоволенні заяви Кравчук Світлани Олегівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: І.О. Кобеляцька-Шаховал