Справа № 182/509/25
Провадження № 2/0182/795/2025
Іменем України
21.03.2025 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Кобеляцької - Шаховал І.О.
секретар Іванова Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Керівника Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Нікопольської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави -
До Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла справа за позовом Нікопольської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави.
30 січня 2025 року до суду надійшла заява Керівника Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області про забезпечення позову, яку він мотивує тим, що Нікопольською окружною прокуратурою Дніпропетровської області за результатами вивчення питання законності використання ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення на території Дніпропетровської області, Нікопольського району, Першотравневської сільської територіальної громади (колишня Криничуватська сільська рада), виявлено порушення земельного законодавства. Підставами звернення до суду стали порушення ст.ст.13, 14, 41 Конституції України, ст.ст.80, 81, 145 Земельного кодексу України при використанні спірної земельної ділянки. Встановлено, що громадянка російської федерації ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серії та номеру: 1-1278, посвідченого 01.10.2018 року посвідченого державним нотаріусом Другої Нікопольської державної нотаріальної контори Балашовою В.М., успадкувала після чоловіка ОСОБА_2 , 1946 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , 2/3 земельної ділянки, площею 5,25 га, яку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала спадкодавцеві на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії IV-ДП № 135733, виданого Нікопольською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 13.09.2002 року, кадастровим номером 1222982800:02:001:0387, яка розташована на території Першотравневської сільської ради (колишня Криничуватська сільська рада) Нікопольського району Дніпропетровської області. Разом із цим, окружною прокуратурою виявлено порушення ст.ст.13, 14, 41 Конституції України, ст.ст.80, 81, 145 Земельного кодексу України, при використанні зазначеної земельної ділянки. Суб'єктами права приватної власності на землю, згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України, визначено громадян України та юридичних осіб. Проте, з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм Земельного кодексу України, суб'єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства. Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства, відповідно до частини другої статті 81 Земельного кодексу України, можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Одночасно, за змістом частини четвертої статті 81 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. У разі невиконання цієї вимоги, настають наслідки, передбачені ч.ч.2, 4 ст.145 Земельного кодексу України, а саме: така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Пунктом 10 ч.1 ст.346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію, як одну з підстав припинення права власності. Згідно із ст.356 Цивільного кодексу України, до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду, як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом. Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття та реєстрації права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, не відчужила її, є підстави для її конфіскації у власність держави. Дана процедура, безумовно, передбачена чинним земельним законодавством (ч.4 ст.81 Земельного кодексу України). Ця норма є імперативною та не передбачає винятків. В даному випадку, порушення інтересів держави полягає в тому, що остання порушила визначену ст.ст.13, 14, 41 Конституції України, ст.ст.80, 81, 145 Земельного кодексу України процедуру використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення та як іноземний громадянин не відчужила її упродовж року після набуття права власності. На даний час, вона без перешкод використовує спірну земельну ділянку на території України. Враховуючи, що ОСОБА_1 упродовж року після набуття права власності на спірну земельну ділянку не виконала обов'язок по її відчуженню, на даний час у держави в особі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області виникло право на її конфіскацію у власність держави та подальшого розпорядження нею. Тому, на підставі викладеного, позивач просить суд заборонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянці російської федерації (згідно інформації Державної міграційної служби України документована посвідкою на постійне місце проживання в Україні, серії НОМЕР_1 від 15.02.2005 року за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) право власності на 2/3 земельної ділянки, кадастровим номером 1222982800:02:001:0387, площею 5,25 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дніпропетровської області Нікопольського району Першотравневської сільської територіальної громади (колишня Криничуватська сільська рада), та будь-яким іншим особам, у тому числі, суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладення договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, здійснення поділу та об'єднання тощо щодо нерухомого майна, що є предметом позову, а саме: 2/3 земельної ділянки з кадастровим номером 1222982800:02:001:0387, площею 5,25 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дніпропетровської області Нікопольського району Першотравневської сільської територіальної громади (колишня Криничуватська сільська рада), право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.03.2018 року (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 765908212229).
Суд, розглянувши зазначену заяву, згідно ч.1 ст.153 ЦПК України, дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктам 2 частини першої статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується забороною вчинення певних дій.
Вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.
У п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Необхідність обрання даного виду забезпечення позову є обґрунтованим, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду.
Суд приходить до висновку, що заявлений позивачем вид заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку, з кадастровим номером 1222982800:02:001:0387, яка розташована на території Першотравневської сільської ради (колишня Криничуватська сільська рада), право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 765908212229 за ОСОБА_1 , є обґрунтованим, а тому суд вважає, що останній слід заборонити розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об'єднання земельної ділянки з кадастровим номером 1222982800:02:001:0387, площею 5,25 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території: Дніпропетровська область, Нікопольський район, Першотравневська сільська територіальна громада (колишня Криничуватська сільська рада).
При цьому, щодо заявлених вимог про забезпечення позову в частині заборони ОСОБА_1 права власності на 2/3 земельної ділянки, кадастровим номером 1222982800:02:001:0387, площею 5,25 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Дніпропетровської області Нікопольського району Першотравневської сільської територіальної громади (колишня Криничуватська сільська рада), то дана вимога задоволенню не підлягає, оскільки дані вимоги в рамках заяви про забезпечення позову є безпідставними.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.149-150, 153, 154, 157 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Заяву Керівника Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Нікопольської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави - задовольнити частково.
Заборонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянці російської федерації (згідно інформації Державної міграційної служби України документована посвідкою на постійне місце проживання в Україні, серії НОМЕР_1 від 15.02.2005 року, за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) та будь-яким іншим особам, у тому числі, суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладення договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, здійснення поділу та об'єднання тощо щодо нерухомого майна, що є предметом позову, а саме: 2/3 земельної ділянки з кадастровим номером 1222982800:02:001:0387, площею 5,25 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території: Дніпропетровська область, Нікопольський район, Першотравневська сільська територіальна громада (колишня Криничуватська сільська рада), право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.03.2018 року (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 765908212229).
Термін пред'явлення даної ухвали до виконання - три роки.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал