03.03.2025 Єдиний унікальний номер 205/3077/25
Провадження № 2/205/2482/24
03 березня 2024 року місто Дніпро
суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Костромітіна О.О., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на житлове приміщення,
26.02.2025 року до Ленінського районного суду міста Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на житлове приміщення.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, зважаючи на наступне.
У позовній заяві позивач просить суд, враховуючи її скрутне матеріальне становище, звільнити від сплати судового збору.
Положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення рішення у справі за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов'язок щодо відстрочення від сплати судового збору.
Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У пункті 29 Постанови пленуму ВССУ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Обов'язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан позивача для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на позивача.
Однак позивачем ОСОБА_1 не надано суду будь-яких доказів на підтвердження скрутного матеріального становища, а саме відомостей про неотримання або отримання нею та членами її сім'ї будь-яких доходів, в тому числі соціальної допомоги за доглядом інваліда 2 групи. Додана позивачем до клопотання довідка МСЕК свекрові не доводить обставини, на які позивач посилається як на підставу звільнення її від сплату судового збору.
З урахуванням викладеного, суддя дійшла висновку, що заява позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки позивач не надала доказів для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору з урахуванням майнового стану позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви повинно бути додано документ на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, позивачкою не додано.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою судовий збір сплачується у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» передбачено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2025 року встановлено у розмірі 3028 гривень.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити суму судового збору за подання вищевказаного позову в розмірі 1211,20 гривень за реквізитами Ленінського районного суду м. Дніпропетровська, а саме: отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Нов.р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA898999980313111206000004633, код класифікації доходів бюджету 22030101, та надати відповідний документи про сплату судового збору до суду, або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, її слід залишити без руху, надавши позивачу термін для усунення вищевказаних недоліків, що не перевищує десяти днів з дня отримання ним копії ухвали.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на житлове приміщення, залишити без руху.
Повідомити ОСОБА_1 про необхідність усунення вищевказаних в ухвалі недоліків позовної заяви в строк не пізніше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
У випадку не усунення недоліків у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О.Костромітіна