Справа № 227/2387/24
(1-кп/199/393/25)
(мотивувальна частина)
18 березня 2025 року місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62024050010007336 від 31.07.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України,
В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заявив клопотання про накладення грошового стягнення на представника потерпілого ОСОБА_6 , яка не прибула у підготовче судове засідання незважаючи на те, що будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового розгляду кримінального провадження, не з'явилася у підготовче судове засідання безпосередньо до приміщення суду або у режимі дистанційного судового провадження, про причини свого неприбуття суду не повідомила.
Клопотання захисника підтримав обвинувачений ОСОБА_4 , прокурор ОСОБА_3 проти клопотання заперечував.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вважає вказати наступне.
Грошове стягнення - це захід забезпечення кримінального провадження, який застосовується до учасників кримінального провадження за невиконання процесуальних обов'язків без поважних причин, пов'язаний із несприятливими наслідками у покладенні на особу обов'язку зазнати обмеження майнового характеру у розмірі, визначеному КПК України. Кримінально-процесуальна санкція у вигляді грошового стягнення може бути застосована лише за наявності кримінально-процесуального правопорушення, визначеного у КПК, об'єктивна сторона якого становить невиконання процесуальних обов'язків без поважних причин. Воно тягне за собою для винного певне обтяження, зокрема матеріальну, майнову втрату.
Відповідно до ст. 325 КПК (Наслідки неприбуття потерпілого), якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду. Суд має право накласти грошове стягнення на потерпілого у випадках та порядку, передбачених главою 12 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 139 КПК (Наслідки неприбуття на виклик) визначено коло учасників судового провадження, на яких може бути накладено грошове стягнення. Так, якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у визначеному КПК розмірі.
Суд зазначає, що частиною 1 статті 139 КПК законодавцем визначено коло осіб, на яких може бути накладено грошове стягнення, в тому числі і на «потерпілого», є імперативною нормою права, тобто містить категоричні приписи, що безпосередньо визначають поведінку суб'єктів, не дозволяють відхилятися від них і не можуть бути замінені за рішенням (домовленістю) цих суб'єктів іншими умовами, крім того, розширеному тлумаченню не підлягає.
Разом з цим, ОСОБА_6 у кримінальному провадженні не визнана «потерпілою» та такою не являється.
З змісту обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування слідує, що ОСОБА_6 під час досудового розслідування даного кримінального провадження визнана «представником потерпілого ДП «Слов'янське лісове господарство» в силу своєї посади, оскільки відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 09.07.2024 року №126-к тимчасово виконує обов'язки директора ДП «Слов'янське лісове господарство» Державного агентства лісових ресурсів України.
З огляду на викладене, враховуючи, що в розумінні конструкції та логічного тлумачення положень ч. 1 ст. 139, ст. 325 КПК України, «представник потерпілого» не визначений вказаними нормами права як особа - учасник судового провадження, на якого може бути накладено грошове стягнення, тому суд вважає, що клопотання захисника про накладення грошового стягнення на представника потерпілого ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 330, 369-372 КПК України, суд,
Відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про накладення на представника потерпілого ОСОБА_6 , яка відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 09.07.2024 року № 126-к тимчасово виконує обов'язки директора ДП «Слов'янське лісове господарство» Державного агентства лісових ресурсів України, грошового стягнення.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя : ОСОБА_1
21.03.2025