20 березня 2025 року м. Дніпросправа № 160/21847/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року (суддя Коренев А.О.)
у справі №160/21847/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у перерахунку пенсії позивача на підставі ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», викладеної у рішенні про відмову у перерахунку пенсії від 05.06.2024 № 046350014540, протиправними та скасувати рішенні про відмову у перерахунку пенсії від 05.06.2024 № 046350014540;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Списку № 1 на підставі ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», починаючи з 20.11.2023 та виплатити недоотриману суму пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 28.05.2024 про перерахунок пенсії на підставі ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» як особа, яка має більше 15 років шахтарської підземної роботи. Проте, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області протиправно відмовлено у перерахунку пенсії позивача.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.06.2024 № 046350014540 про відмову у перерахунку пенсії позивачу;
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Списку № 1 на підставі ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» починаючи з 20.11.2023 та виплатити недоотриману суму пенсії.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивач відпрацював 18 років на роботах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України (при необхідних 15 років), а тому позивач має право на встановлений законом мінімальний розмір пенсії шахтарям у розмірі 80 відсотків її заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Також, суд вказав, що належним способом захисту прав, свобод, інтересів позивача, є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з дати призначення пенсії, тобто, з 20.11.2023 у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Скаржник вказує, що загальний пільговий стаж позивача складає 18 років 04 місяці 19 днів, з яких лише 05 років це підземний пільгових стаж, який дає право на додаткову гарантію згідно ст. 8 Закону №345-VI. Відтак, скаржник вважає, що у позивача відсутнє право на додаткову гарантію, що визначена ст. 8 Закону №345-VI, а отже спірне рішення про відмову у перерахунку пенсії є правомірним.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач - ОСОБА_1 перебуває на обліку в пенсійних органах з 20.11.2023, отримує пенсію за віком на пільгових умовах, призначену за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на виконання рішення суду.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 28.05.2024 про перерахунок пенсії на підставі ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Надана позивачем заява від 28.05.2024 та додані до неї документи розглянуті за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Рішенням від 05.06.2024 року № 046350014540 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відмовило позивачу у перерахунку пенсії на пільгових умовах на підставі ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
У вказаному рішенні зазначено, що відповідно до ст. 8 Закону України № 345-VI відсутня пільгова довідка та в даних персоніфікованого обліку відсутній спецстаж з кодом ЗПЗ013А1 (для підприємств, розташованих на ТОТ чи в районі бойових дій) за період роботи з липня 2015 року по теперішний час.
Не погодившись із таким рішенням пенсійного органу, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Згідно із абзацом 3 частини першої статті 28 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 1 Закон України від 02.09.2008 №345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Згідно ст. 8 Закону №345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком №1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (у тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону №345-VI) така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
До кола працівників, на яких поширюється дія Закону №345-VI та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у Списку №1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.
В спірному випадку, з наявного в матеріалах справи розрахунку пенсійного органу, вбачається, що пільговий стаж позивача за Списком № 1, в тому числі на підземних роботах, складає більше 15 років, що відповідачем не спростовано.
Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що позивач має право на додаткову гарантію, яка передбачена ст. 8 Закону №345-VI.
Таким чином, є правильним висновок суду першої інстанції, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.06.2024 №046350014540 є протиправними та підлягає скасування, при цьому, виходячи з суті спірних відносин, належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання пенсійного органу перерахувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Списку № 1 на підставі ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» починаючи з 20.11.2023 та виплатити недоотриману суму пенсії.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції відхиляє аргументи скаржника щодо стягнення судових витрат зі сплати судового збору, адже суд першої інстанції правильно врахував, що згідно ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року у справі №160/21847/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко