20 березня 2025 року м. Дніпросправа № 160/24729/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року (суддя Златін С.В.)
у справі №160/24729/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатський області від 08.08.2024 № 047050028218, щодо відмови в призначенні пенсії за віком позивачу відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 31.07.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи з 14.08.1990 року по 30.03.2000 рік;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та прийняти рішення щодо призначення пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.07.2024 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком. За результатом розгляду заяви, пенсійним органом прийнято протиправне рішення від 08.08.2024 № 047050028218 про відмову в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 30 років.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатський області від 08.08.2028 № 047050028218, щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 31.07.2024.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 14.08.1990 по 30.03.2000.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування », та прийняти рішення щодо призначення пенсії.
Суд першої інстанції виходив з того, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж позивача є його трудова книжка. Суд встановив, що записами трудової книжки позивача в повній мірі підтверджується трудова діяльність позивача у спірний період з 14.08.1990 по 30.03.2000, а тому цей період роботи позивача має бути зарахований до його страхового стажу.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Скаржник вказує, що спірним рішенням позивачу правомірно відмовлено у призначенні пенсії через відсутність у позивача необхідного страхового стажу. Зазначає, що спірним рішенням також правомірно відмовлено у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду з 14.08.1990 по 30.03.2000, оскільки відсутня довідка про встановлений мінімум та фактично відпрацьовані трудодні. Звертає увагу, що обов'язок надання документів для призначення пенсії покладено на позивача.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач - ОСОБА_1 31.07.2024 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком.
Заява позивача розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
Рішенням від 08.08.2024 № 047050028218 Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю у нього необхідного страхового стажу.
У цьому рішенні вказано, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано період трудової діяльності згідно трудової книжки НОМЕР_1 із 14.08.1990 по 30.03.2000 робота в колгоспі, оскільки відсутня довідка про встановлений мінімум та фактично відпрацьовані трудодні.
Вважаючи рішення № 047050028218 протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За правилами ч.2 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Таким чином, страховий стаж, який безпосередньо пов'язаний зі сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зараховується починаючи з 01 січня 2004 року. До 01 січня 2004 року стаж вимірювався періодом роботи (трудовий стаж).
Отже, до 01 січня 2004 року трудовий стаж (періоди офіційної роботи, які підтверджені записами в трудовій книжці) автоматично зараховується як страховий стаж.
Положенням ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж для призначення пенсій є трудова книжка. Це ж передбачено і п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Відповідно до вказаного Порядку №637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За правилами п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пенсійне забезпечення, необхідне надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17.
В спірному випадку до страхового стажу позивача не зараховано період трудової діяльності згідно трудової книжки НОМЕР_1 із 14.08.1990 по 30.03.2000 робота в колгоспі, оскільки відсутня довідка про встановлений мінімум та фактично відпрацьовані трудодні.
В свою чергу, колегія суддів зазначає, що трудова книжка НОМЕР_1 містить відомості про трудову діяльність позивача у період з 14.08.1990 по 30.03.2000.
Записи про роботу позивача виконані чітко, зрозуміло, без виправлень, зроблені в хронологічному порядку, зауваження щодо відомостей та записів в трудовій книжці позивача за період з 14.08.1990 по 30.03.2000 в спірному рішенні пенсійного органу відсутні.
В даному випадку пенсійний орган не ставить під сумнів достовірність та повноту записів, внесених до трудової книжки позивача.
Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи з 14.08.1990 по 30.03.2000, ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу.
Таким чином, є правильним висновок суду першої інстанції, що спірне рішення пенсійного органу від 08.08.2024 № 047050028218 є протиправним та підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції в цій частині не спростовують.
В той же час, вирішуючи питання щодо органу Пенсійного фонду, який має обов'язок щодо поновлення порушеного права позивача, суд апеляційної інстанції вважає, що слід виходити з такого.
Відповідно до ст. 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
За правилами ст. 82 цього Закону документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії (стаття 81), не пізніше 10 днів з дня їх надходження.
Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 1058-IV, як зазначено в його преамбулі, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Частиною п'ятою статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Статтею 44 Закону № 1058-IV врегульований порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.
Відповідно до ч.1 ст.44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Відповідно до п.1.1 наведеного вище Порядку 22-1 в редакції на час звернення позивачки до органу Пенсійного фонду заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Пунктом 4.2 цього Порядку № 22-1 передбачено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до п. 4.3 Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Пунктом 4.8 Порядку № 22-1 передбачено, що заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.
Пунктом 4.10 Порядку № 22-1 передбачено, що після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Таким чином, органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.
В спірному випадку заява позивача про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатський області, яким і прийнято рішення від 08.08.2024 № 047050028218 про відмову в призначенні пенсії за віком. Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатський області у цьому спорі є належним відповідачем.
Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішення за заявою позивача від 31.07.2024 не приймалось.
Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про зобов'язання відповідача-1 вчинити певні дії, оскільки відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатський області (відповідач-2 у даній справі).
Наведене вище відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та ухвалення нового рішення в цій частині про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві вчинити певні дії.
Відповідно до ст.139 КАС України підлягає перерозподілу судові витрати, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь позивача судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року у справі № 160/24729/24 скасувати в частині позовних вимог, пред'явлених до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ухвалити нове рішення в цій частині.
В задоволенні позовних вимог, пред'явлених до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відмовити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 14.08.1990 по 30.03.2000.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та прийняти рішення щодо призначення пенсії.
Змінити розподіл судових витрат.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко