20 березня 2025 року м. Дніпросправа № 280/9028/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року (суддя Татаринов Д.В.) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 16 серпня 2024 року № 083850022698 щодо відмови в призначенні та виплаті позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити призначення та виплату пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачеві із зарахуванням до страхового стажу періоду навчання з 15 січня 1990 року по 18 червня 1990 року та періоду роботи з 20 червня 1990 року по 04 жовтня 1990 року, та із зарахуванням до стажу роботи за Списком № 2 періодів роботи з 20 червня 1990 року по 04 жовтня 1990 року, з 11 жовтня 1990 року по 01 липня 1994 року, з 05 лютого 1996 року по 09 вересня 1997 року, з 09 березня 1998 року по 10 червня 1999 року, з 15 червня 1999 року по 25 травня 2000 року, з 12 квітня 2001 року по 26 лютого 2002 року, з 20 травня 2002 року по 28 лютого 2014 року, з 17 липня 2014 року по 30 вересня 2014 року, починаючи з 14 серпня 2024 року.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 16 серпня 2024 року № 083850022698 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні та виплаті пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи 09 березня 1998 року по 10 червня 1999 року, з 06 вересня 2000 року по 26 лютого 2002 року, з 11 жовтня 1990 року по 01 липня 1994 року, з 05 лютого 1996 року по 09 вересня 1997 року, з 15 червня 1999 року по 25 травня 2000 року, а до страхового стажу зарахувати період навчання з 15 січня 1990 року по 18 червня 1990 року та період роботи з 20 червня 1990 року по 04 жовтня 1990 року згідно з записами трудової книжки НОМЕР_1 , у зв'язку із чим провести перерахунок усього страхового і пільгового стажу, включаючи зарахований за цим рішенням № 280/9028/24. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вирішити питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 за заявою від 08 серпня 2024 року відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення суду у справі № 280/9028/24. В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та відмовити в задоволенні позову повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що окремі записи в трудовій книжці про роботу не містять реквізитів наказу про звільнення, диплом про навчання не містить дату його видачі, уточнюючи довідки не відповідають нормам законодавства, при цьому позивач не досяг пенсійного віку для призначення пенсії. Також зазначає, що суд неправомірно зобов'язав ГУ ПФУ в Одеській області повторно розглянути заяву, адже це суперечить приписам пункту 4.10 Порядку № 22-1.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 08.08.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, яка в порядку перерозподілу була передана на розгляд до Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області.
Згідно з рішенням Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області від 16.08.2024 № 083850022698 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку з недосягненням необхідного пенсійного віку та відсутністю достатнього пільгового трудового стажу.
Відповідно до рішення: вік заявника становить 54 роки 11 місяців.
Страховий стаж позивача становить 36 років, а пільговий стаж - 11 років 6 місяців.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 17 липня 1987 року не зараховано періоди:
- з 20 червня 1990 року по 04 жовтня 1990 року, оскільки-відсутні номер та дата наказу про звільнення з роботи. Для зарахування вказаного періоду необхідно надати уточнюючу довідку;
- з 15 січня 1990 року по 18 червня 1990 року період навчання, оскільки відсутня дата видачі диплому.
До пільгового стажу роботи не зараховано періоди згідно з довідками:
- № 1/09-22-119/5 від 28 лютого 2024 року, оскільки відсутній підсумок кількості пільгового стажу та відсутня інформації про реорганізацію ВАТ в ПРАТ;
- № 40 від 04 березня 2024 року, оскільки в довідці відсутня позиція пільгової професії.
Довідки не відповідають пункту 20 постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній» (Додатку № 5).
Необхідний вік, страховий та пільговий стаж визначено на підставі пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058 - страховий стаж повинен становити 30 років, пільговий стаж повинен становити 12 років 06 місяців.
Назване рішення є предметом оскарження в цій справі.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає, що в жовтні 2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII, яким доповнено Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV розділом XIV-1, який містить, зокрема, пункт 2 частини 2 статті 114 такого змісту: «На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».
Натомість згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до пункту 1.7. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що відмова Управління ПФУ в призначенні пенсії ОСОБА_1 з підстав недосягнення пенсійного віку, є протиправною.
Щодо не зарахування до страхового та пільгового стажу позивача окремих періодів, суд звертає увагу на таке.
Трудова книжка ОСОБА_1 містить, зокрема, записи: 09 березня 1998 року прийнятий в сантехнічний цех газозварником по четвертому розряду у ВАТ «Запоріжтрансформатор»; 02 червня 1998 року переведений у електрозварники по п'ятому розряду; 10 червня 1999 року звільнений з посади за власним бажанням; 06 вересня 2000 року прийнятий електрогазозварником на виробництві № 1 ТОВ «Крок Г.Т.»; 26 лютого 2002 року звільнений з посади за згодою сторін.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що наведені посади віднесені до списку № 2 розділу 33 23200000-11620, розділу 33 23200000-19756 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, а також розділу 33 постанови КМУ від 16.01.2023 № 36, що не спростовується відповідачем.
Підстава для відмови в зарахуванні цього стажу через не зазначення відповідної пільгової позиції в уточнюючих довідках є формальною та неправомірною, адже пенсійний орган мав можливість самостійно перевірити чи відносяться відповідні посади та роботи до пільгових за списком № 2.
Також є формальним посилання УПФУ на окремі недоліки в наданих довідках, адже відповідно до статті 24 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що до набрання чинності Закону № 1058-IV (01.01.2004) пенсійні правовідносини були врегульовані Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ, пунктом «б» частини 1 статті 13 якого встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 26 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Згідно зі статтею 48 КЗпП України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, а відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - основним документом, що підтверджує стаж роботи.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2.1, пункту 2.4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління ПФУ від 25 листопада 2005 року № 22, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. До заяви про призначення пенсії за вислугу років, крім документів, передбачених підпунктами 1-4 пункту 2.1 цього розділу, надаються також документи, що підтверджують стаж роботи, який дає право на призначення такого виду пенсії.
Пунктом 20 Порядку № 637 встановлено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, в яких має бути зазначені періоди, що зараховуються до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, що зараховується до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, на підставі яких видана довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз наведених норм дає можливість дійти висновку, що трудова книжка - це основний документ, на підставі якого перевіряється наявний трудовий стаж особи. Довідки видаються лише з метою підтвердження умов роботи, які дають підстави для зарахування стажу роботи до пільгового, а саме, зайнятість на відповідних роботах повний робочий день та проведення атестації робочих місць.
Всі надані довідки розкривають такі умови, що є достатнім для вирішення питання щодо призначення пенсії на пільгових умовах.
Щодо обґрунтованості не зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 20 червня 1990 року по 04 жовтня 1990 року, оскільки-відсутні номер та дата наказу про звільнення з роботи, колегія суддів зазначає, що відповідний запис скріплений печаткою підприємства, а недолік в оформленні роботодавцем трудової книжки, як то не зазначення реквізитів наказу, не може лягти несправедливим тягарем відповідальності на позивача.
Також не є слушними доводи апелянта, що запис трудової книжки не містить дату видачі диплому. Таке зауваження не ґрунтується на жодній нормі матеріального права, адже закон пов'язує відповідне право особи з періодом навчання у закладі профтехосвіти, а не з датою отримання диплому про освіту.
Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
При цьому суд не вважає вірними доводи апелянта, що суд поклав обов'язок вчинити певні дії на неналежний орган ПФУ, адже повернення пенсійної справи до ГУ ПФУ в Запорізькій області не знімає з ГУ ПФУ в Одеській області - органу, який прийняв неправомірне рішення, усунути таке порушення.
Також суд першої інстанції вірно вирішив питання щодо розподілу судових витрат, невідповідність рішення суду в цій частині приписам статті 139 КАС України.
Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року в адміністративній справі № 280/9028/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з 20 березня 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.
Повна постанова складена 20 березня 2025 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров
суддя Т.І. Ясенова