20 березня 2025 року м. Дніпросправа № 280/9317/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року (суддя Р.В. Сацький) у справі № 280/9317/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, у якому просив:
- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із виключення позивачу з пільгового стажу періоду роботи з 25.05.2000 по 05.04.2001;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати позивачу до пільгового стажу із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 період його роботи з 25.05.2000 по 05.04.2001, у зв'язку із чим перерахувати та виплатити йому пенсію з часу її призначення із урахуванням вже виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу було призначено пенсію на пільгових умовах, проте листом 11.09.2024 № 0800-0215-8/79858 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомило позивача, що управлінням у серпні 2024 року було здійснено корегування пільгового стажу позивача, з якого виключено період його роботи. Не погоджуючись з такими протиправними діями, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Судом першої інстанції зазначено, що на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Оскільки позивач до проведення чергової атестації виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не зарахував до пільгового стажу позивача за Списком № 1 період роботи з 25.05.2000 по 05.04.2001 на Запорізькому металургійному комбінаті «Запоріжсталь», чим допустив протиправні дії.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, пенсійний орган вказує, що період роботи позивача з 25.05.2000 по 05.04.2001 виключено із пільгового стажу позивача правомірно, адже наявна перерва в атестації робочих місць згідно з оновленою пільговою довідкою від 01.12.2023 №805. Зазначає, що за спірний період роботи позивача з 25.05.2000 по 05.04.2001 відсутнє підтвердження атестації робочого місця, а отже у пенсійного органу відсутні підстави для зарахування до пільгового стажу позивача спірного періоду роботи.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач 05.10.2023 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 114 Закону № 1058.
Позивачу було призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 114 Закону № 1058 з 07.09.2023 із зарахуванням до страхового стажу всіх періодів пільгового стажу за Списком № 1, який склав 26 років 1 місяць 1 день, що підтверджується копією розпорядження від 14.12.2023.
Листом від 26.08.2024 № 0800-0504-8/74577 позивача було повідомлено про необхідність повернення виплачених сум пенсії за період з 01.09.2023 по 31.07.2024 у зв'язку із перерахунком його пенсії.
19.08.2024, через представника, позивач звернувся до відповідача із заявою для вирішення питання стосовно виключення із пільгового стажу за списком №1 періоду його роботи з 25.05.2000 по 05.04.2001.
Листом від 11.09.2024 № 0800-0215-8/79858 повідомлено, що саме пенсійним органом у серпні 2024 року було здійснено корегування пільгового стажу позивача, з якого виключено період його роботи на ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» з 25.05.2000 по 05.04.2001 з його пільгового стажу за списком № 1, оскільки наявна перерва в атестації.
Не погодившись із вказаними діями, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктом 1 цього Порядку встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Таким чином, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, і лише у разі відсутності в ній відповідних записів та наявності неточностей про періоди роботи, особа, що звертається за призначенням пенсії, на підтвердження стажу роботи, повинна надати інші документи.
Колегія суддів встановила, що у довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії 31.07.2023 № 462, яка видана Публічним акціонерним товариством Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», наявна інформація про те, що позивач працював на Запорізькому металургійному комбінаті «Запоріжсталь» повний робочий день на роботах з особливо шкідливими та особливо тяжкими умовами праці у виробництві чорної металургії з 17.07.1990 по 31.07.2023 слюсарем-ремонтником, що передбачено Списком №1 розділом ІІІ підрозділом 2а код 1030200а-1753а позиція 3.2а-3; Списком № 1 розділ ІІІ підрозділ 6 постанови КМУ № 461 від 24.06.2016.
Також, згадана довідка містить відомості, що робоче місце позивача атестовано згідно із наказами № 73 від 25.05.1995 та № 160 від 06.04.2001.
Зі змісту матеріалів справи вбачається, що у серпні 2024 року пенсійним органом здійснено корегування пільгового стажу позивача за Списком № 1, з якого виключено період роботи на ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» з 25.05.2000 по 05.04.2001, адже наявна перерва в атестації.
Разом з тим, колегія суддів враховує, що відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки позивач до проведення чергової атестації виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідач безпідставно не зарахував до пільгового стажу позивача за Списком № 1 період роботи з 25.05.2000 по 05.04.2001 на Запорізькому металургійному комбінаті «Запоріжсталь», чим допустив протиправні дії.
Зворотні аргументи скаржника про правомірність не зарахування до пільгового стажу позивача за Списком № 1 періоду роботи з 25.05.2000 по 05.04.2001 свого підтвердження не знайшли.
Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року у справі № 280/9317/24 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 20.03.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк