20 березня 2025 року м. Дніпросправа № 160/28779/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року (суддя Рябчук О.С.) у справі № 160/28779/24 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу,-
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , у якому просило стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 10584,42 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем встановлена заборгованість зі сплати єдиного податку у розмірі 10584,42 грн. Згідно вимог ПК України була сформована та направлена відповідачу податкова вимога форми "Ф" від 13.03.2024 р. N 0006521-1305-0436. Сума боргу залишається не погашеною відповідачем у добровільному порядку. Відтак, позивач просить задовольнити позов у повному обсязі.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Судом першої інстанції зазначено, що позивачем здійснені всі передбачені чинним законодавством заходи щодо стягнення податкового боргу, розмір суми заборгованості підтверджено доказами, які містяться в матеріалах справи.
Враховуючи викладене, в тому числі відсутність погашення існуючої заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 10584,42 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що він признаваний на військову службу по мобілізації, а отже є особою, на яку поширюється дія абз. 1 п. 25 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, у зв'язку з чим, відповідач звільнений від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку. Зазначає, що у травні 2024 року він повідомив позивача про неможливість виконання податкового обов'язку через його мобілізацію до Збройних Сил України.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду
першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
Заборгованість відповідача по єдиному податку з фізичних осіб, виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 10584,42 грн. внаслідок самостійно задекларованих зобов'язань, згідно:
-Податкової декларації платника єдиного податку N 9041494420 від 06.03.2023, термін сплати 30.03.2023 на суму 464,47 грн.;
-Податкової декларації платника єдиного податку N 9069416129 від 05.04.2023, термін сплати 01.05.2023 на суму 470,79 грн.;
-Податкової декларації платника єдиного податку N 9099634517 від 03.05.2023, термін сплати 30.05.2023 на суму 473,60 грн.;
-Податкової декларації платника єдиного податку N 9161909421 від 06.07.2023, термін сплати 31.07.2023 на суму 904,79 грн.;
-Податкової декларації платника єдиного податку N 9206570139 від 15.08.2023, термін сплати 30.08.2023 на суму 434,70 грн.;
-Податкової декларації платника єдиного податку N 9264369971 від 10.10.2023, термін сплати 20.11.2023 на суму 1096,76 грн.;
-Податкової декларації платника єдиного податку N 9374739180 від 17.01.2024, термін сплати 19.02.2024 на суму 1679,86 грн.;
-Податкової декларації платника єдиного податку N 9105645402 від 25.04.2024, термін сплати 20.05.2024 на суму 5059,45 грн.
Інтегрована картка платника єдиного податку фізичної особи-підприємця містить відомості щодо наявної недоїмки на загальну суму 10584,42 грн., що утворилась внаслідок несплати нарахованих грошових зобов'язань.
13.03.2024 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено податкову вимогу форми "Ф" N 0006521-1305-0436 на загальну суму податкового боргу платника податків станом на 12 березня 2024 року 5524,97 грн.
Корінець податкової вимоги форми "Ф" N 0006521-1305-0436 направлявся засобами поштового зв'язку на адресу: АДРЕСА_1 , проте на адресу податкового органу повернувся конверт з відміткою АТ "Укрпошта" "за закінченням терміну зберігання".
Оскільки у добровільному порядку заборгованість відповідачем сплачена не була, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до ст. 14 ПК України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПК України.
Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 58.3 статті 58 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Положеннями ст. 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Зі змісту матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача по єдиному податку з фізичних осіб виникла в результаті несплати відповідачем у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 10584,42 грн. внаслідок самостійно задекларованих зобов'язань, згідно:
-Податкової декларації платника єдиного податку N 9041494420 від 06.03.2023, термін сплати 30.03.2023 на суму 464,47 грн.;
-Податкової декларації платника єдиного податку N 9069416129 від 05.04.2023, термін сплати 01.05.2023 на суму 470,79 грн.;
-Податкової декларації платника єдиного податку N 9099634517 від 03.05.2023, термін сплати 30.05.2023 на суму 473,60 грн.;
-Податкової декларації платника єдиного податку N 9161909421 від 06.07.2023, термін сплати 31.07.2023 на суму 904,79 грн.;
-Податкової декларації платника єдиного податку N 9206570139 від 15.08.2023, термін сплати 30.08.2023 на суму 434,70 грн.;
-Податкової декларації платника єдиного податку N 9264369971 від 10.10.2023, термін сплати 20.11.2023 на суму 1096,76 грн.;
-Податкової декларації платника єдиного податку N 9374739180 від 17.01.2024, термін сплати 19.02.2024 на суму 1679,86 грн.;
-Податкової декларації платника єдиного податку N 9105645402 від 25.04.2024, термін сплати 20.05.2024 на суму 5059,45 грн.
Колегія суддів зазначає, що оскільки вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо.
Приписами п. 25 підрозділу 10 розділу XX ПК України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що самозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV цього Кодексу, а також звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV цього Кодексу.
Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу доходів і зборів за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв'язку з виконанням обов'язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.
Цього ж дня (24.02.2022 року) Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст. 102, п. п. 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Колегія суддів встановила, що відповідачем до суду апеляційної інстанції подано витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 04.03.2022, з якого вбачається, що відповідача призвано на військову службу по мобілізації та призначено на посаду матрос.
Згідно довідки від 12.09.2024 №2234 відповідач перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 .
Апеляційний суд, керуючись приписами ч.4 ст.308 КАС України, приймає вищевказані докази, які надані відповідачем, адже останній з 2022 року перебуває на військовій службі в Збройних Сила України під час дії воєнного стану, що об'єктивно обмежує можливість реалізації відповідачем його процесуальних прав.
Разом з тим, враховуючі вказані докази, колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до приписів п. 25 підрозділу 10 розділу XX ПК України відповідач має право на пільги щодо сплати єдиного податку.
Подання відповідачем звітності з єдиного податку, не позбавляє відповідача права скористатись пільгою щодо його сплати, яка передбачена приписами п. 25 підрозділ 10 розділу XX ПК України.
Відтак, колегія суддів вважає, що висновки позивача про заборгованість відповідача по єдиному податку є передчасними, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу задоволенню не підлягають.
Натомість, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
З цих підстав суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року у справі № 160/28779/24 - скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 20.03.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк