20 березня 2025 року м. Дніпросправа № 160/23870/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року (суддя С.В. Ніколайчук) у справі № 160/23870/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просила:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачці з 06.04.2023 по з 31.12.2023 основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачці з 01.01.2024 по 07.05.2024 основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2024;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити з 06.04.2023 по 31.12.2023 перерахунок та виплату грошового забезпечення позивачки відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити з 01.01.2024 по 07.05.2024 перерахунок та виплату грошового забезпечення позивачки відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2024 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату позивачці отриманих нею у 2023-2024 роках грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань урахуванням перерахованого грошового забезпечення за 2023, 2024 рік.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка протиправно отримувала грошове забезпечення в заниженому розмірі у спірному періоді.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024
року адміністративний позов.
Судом першої інстанції зазначено, що відповідно до пункту 4 Постанови № 704, починаючи з 29.01.2020, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня календарного року.
Суд вказав, що право позивачки на обрахунок грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення, із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року з 2020 року по 2024 рік, є беззаперечним, оскільки обумовлене підвищенням прожиткового мінімуму та, відповідно, збільшенням розміру грошового забезпечення на підставі пункту 4 постанови КМУ №704, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що підстави для застосування п.4 постанови КМУ №704 у редакції, до внесення змін постановою КМУ №103, відсутні. Зазначає, що після набрання чинності п. 3 розділу ІІ Закону №1774 положення нормативно-правових актів, які передбачають обчислення виплат у процентному співвідношенні до розміру мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають. Вважає, що протиріччя у застосуванні норм права різними колегіями суддів КАС повноважні вирішити лише палата, об'єднана палата КАС, або Велика Палата Верховного Суду.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що з 06 квітня 2023 по 07 травня 2024 позивачка проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посадах: помічника начальника групи сил підтримки штабу 3 парашутно-десантного батальйону, командира розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти, має статус учасника бойових дій.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 № 92 від 07.05.2024 року позивачка була звільнена у запас та виключена зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 наказом від 07 травня 2024 року № 99-РС з 07 травня 2024 року.
13.06.2024 на адресу відповідача був направлений адвокатський запит з проханням надати відповідь чи здійснював відповідач нарахування та виплату грошового забезпечення з 06.04.2023 по 07.05.2024 відповідно до постанови КМУ № 704 від 30.08.2017 із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023, 01.01.2024 для обчислення посадового окладу та окладу на військове звання.
23 серпня 2024 року представником позивачки була отримана відповідь в якій повідомлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (зі змінами).
Зокрема пунктом 4 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 визначено, що розміри посадових окладів. окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1. 12, 13 і 14.
Підстави для здійснення перерахунку грошового забезпечення позивачки під час проходження служби у Військовій частині НОМЕР_1 в період з 06.04.2023 по 31.12.2023, з 01.01,2024 по 07.05.2024 з урахуванням мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 та на 01.01.2024 під час визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням відсутні.
Вважаючи, що відповідач протиправно не провів перерахунок грошового забезпечення за спірний період, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до частини другої, третьої статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
За приписами частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Кабінетом Міністрів України 30 серпня 2017 року прийнято постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01 березня 2018 року, та якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 4 Постанови № 704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
У додатку 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. У додатку 14 до Постанови № 704 визначена схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Приміткою 1 Додатку 1 до Постанови № 704 визначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Аналогічні за змістом положення містять примітки до додатків 12-14 Постанови № 704.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103, якою внесено зміни до Постанови № 704, зокрема, пункт 4 викладено в новій редакції - «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.» (пункт 6 Постанови №103).
Постанова № 103 набрала чинності 24 лютого 2018 року.
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704. Тобто було відновлено первинну редакцію пункту 4 Постанови № 704 щодо визначення розрахункової величини для визначення посадових окладів з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
З огляду на це, є необхідність застосування з 29 січня 2020 року (дати набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 та відповідно до позовних вимог) положень пункту 4 Постанови № 704 у редакції до 24 лютого 2018 року, тобто у редакції, яка була чинна до набрання законної сили Постановою № 103.
Через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», у осіб з числа військовослужбовців виникло право на перерахунок грошового забезпечення з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Позивачка у спірній ситуації не погоджується, зокрема, з застосованою відповідачем у період з 06.04.2023 по 07.05.2024 при нарахуванні та виплаті її грошового забезпечення розрахунковою величиною - прожитковим мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року.
Колегія суддів враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21 та повторений у постановах від 12 вересня 2022 року у справі № 500/1813/21, від 19 жовтня 2022 року у справі № 400/6214/21.
У подальшому викладені висновки щодо застосування пункту 4 Постанови № 704 був підтриманий і у постановах Верховного Суду від 23 травня 2023 року у справі №380/22021/21 та від 18 січня 2024 року у справі № 240/1387/21.
Відповідно до викладених висновків, враховуючи те, що з 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
З 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.
Встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням».
Правовий висновок Верховного Суду про те, що з 01 січня 2020 року розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, побудований головним чином - як випливає з їх змісту - на принципі подолання правової колізії, за яким перевагу у застосуванні має нормативний акт вищої юридичної сили.
Спираючись на цей висновок можна погодитися з судом першої інстанції у частині того, що грошове забезпечення позивачки, її посадовий оклад та оклад за військовим званням з 06.04.2023 до 19.05.2023 слід визначати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (а не «на 1 січня 2018 року»).
Натомість, доводи скаржника про те, що позивачці у спірний період з 06.04.2023 до 19.05.2023 правомірно здійснювався розрахунок грошового забезпечення відповідно до п.4 Постанови КМУ №704, свого підтвердження не знайшли.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що 20.05.2023 набрала чинності постанова № 481, якою вирішено: 1. Скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою № 103; 2. Внести зміни до п.4 постанови №704, виклавши абзац перший в такій редакції: Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14; 3. Установити, що видатки, пов'язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.
Отже, з 20.05.2023 у зв'язку із внесенням постановою від 12.05.2023 № 481 змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 та Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 грн та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Відтак, суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що грошове забезпечення позивачки, її посадовий оклад та оклад за військовим званням з 20.05.2023 до 07.05.2024 слід визначати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Отже, суд першої інстанції хибно вказав про наявність підстав визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачці основних видів грошового забезпечення з 20.05.2023 до 07.05.2024 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023 та на 01.01.2024.
Разом з тим, оскільки відповідачем не допущено протиправних дій щодо виплати позивачці грошового забезпечення у період з 20.05.2023 до 07.05.2024, а матеріалами справи не підтверджено виплату позивачці грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік у період з 06.04.2023 по 19.05.2023, колегія суддів зазначає, що підстави для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачці грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань з урахуванням перерахованого грошового забезпечення за 2023 рік, 2024 рік, відсутні.
Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував усі обставини справи, що відповідно до ст.317 КАС України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог за період з 20.05.2023 по 07.05.2024, а також щодо зобов'язання здійснити перерахунок та виплату позивачці грошових допомог на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань з урахуванням перерахованого грошового забезпечення, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині. В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року у справі № 160/23870/24 - скасувати в частині задоволених позовних вимог про:
- визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 20.05.2023 по з 31.12.2023 основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023;
- визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2024 по 07.05.2024 основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2024;
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити з 20.05.2023 по 31.12.2023 перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням;
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити з 01.01.2024 по 07.05.2024 перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2024 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням;
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 отриманих нею у 2023-2024 роках грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань з урахуванням перерахованого грошового забезпечення за 2023, 2024 рік.
Ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову, в цій частині заявлених вимог.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року у справі № 160/23870/24 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 20.03.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк