Справа № 757/10698/23-а
19 березня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н. П.
Суддів: Мельничука В.П., Кобаля М.І.
За участю секретаря: Мірошниченко С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 26 листопада 2024 року, суддя Маслюк Н.В., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора поліції УПП в Чернігівській області 1 батальйону 4 роти старшого лейтенанта поліції Меняйла Микити Валерійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до інспектора поліції УПП в Чернігівській області 1 батальйону 4 роти старшого лейтенанта поліції Меняйла Микити Валерійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАС №6592282 від 24.02.2023, винесеної інспектором поліції УПП в Чернігівській області 1 батальйону 4 роти Меняйло Микитою Валерійовичем.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. В постанові не вірно вказано місце вчиненні правопорушення. Дорога з назвою «М01» в переліку автомобільних доріг загального користування державного значення не значиться, натомість є дорога з назвою «Київ-Чернігів-Нові Яриловичі (на Гомель), індекс «М-01», 89 км, яка знаходиться значно далі, в напрямку м. Чернігова зі сторони м. Києва, від місця де знаходились патрульні поліцейські та фіксували порушення ПДР за допомогою TruCAM LTI 20/20 TC001115. Отже 89 км знаходиться майже на виїзді із с. Лемеші в напрямку м. Чернігова. Патрульні поліцейські перебували неподалік дорожнього знаку 5,49 на білому фоні Лемеші зі сторони м. Києва ближче ніж за 200 метрів від зазначеного знаку, тобто біля 88 кілометра. Таким чином, на автодорозі «Київ-Чернігів-Нові Яриловичі (на м. Гомель)», індекс «М-01» на 89 км не порушував жодних ПДР, а 88 км знаходиться за межами населених пунктів та на тій ділянці дороги він рухався зі швидкістю 102 км/год, тобто в межах ПДР. Отже викладені у постанові суть і обставини правопорушення не відповідають дійсності, відсутній жодний конкретний доказ факту керування ним автомобілем Chreysler 200с, д.н.з НОМЕР_1 під час порушення ПДР саме в межах дії знаку 5.49 на білому фоні Лемеші та відстані 89 км. Інспектором Меняйло М.А. порушено право позивача на захист та процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення. За таких обставин вважає, що факт вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП є не доведеним.
Також в заяві про доповнення підстав позову від 25.04.2023 позивач вказує, що з відеозапису TruCAM LTI 20/20 TC001115 вбачається, що він рухався в крайньому лівому ряду одночасно в попутному напрямку з великогабаритною вантажівкою, яка рухалась в крайній правій смузі руху. Дана ділянка дороги має більше ніж одну смугу руху в одному напрямку, отже йому не було видно дорожній знак «Лемеші», який організовував дорожній рух та був встановлений лише з правого боку відносно його руху. Огляд перекривала вантажівка, тому він припустив імовірність, що цей знак міг бути позначений на синьому фоні, або його взагалі не було встановлено і не зрозуміло з якого моменту настає рух в межах населеного пункту, оскільки цей дорожній знак не був продубльований та встановлений з порушенням вимог п.8.2.1 ПДР України та 10.2.4 Національного стандарту України «Безпека дорожнього руху. Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування. ДСТУ 4100-2014. У постанові не зазначено хто саме фіксував на TruCAM LTI 20/20 TC001115 перевищення швидкості, тобто сам інспектор Меняйло М.В. не виявив таке правопорушення та не користувався приладом та не мав права складати постанову.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.09.2023 справу за підсудністю направлено до Новозаводського районного суду м. Чернігова за місцем знаходження відповідача.
Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 13.11.2024 відкрито провадження у справі №757/10698/23-а, призначив розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та залучено до участі у справі, як другого відповідача - Департамент патрульної поліції.
Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 26 листопада 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що поліцейським 1 батальйону 4 роти БУПП в Чернігівській області ДПП Меняйло М.В. 24.02.2023 складено постанову серії ЕАС №6592282 від 24.02.2023 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн (а.с.73).
Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що ОСОБА_1 24.02.2023 о 17 год 00 хв в с. Лемеші, автодорога Київ-Чернігів-Нові Яриловичі (М01) 89 км керував транспортним засобом Chreysler 200с, д.н.з НОМЕР_1 в населеному пункті позначеному дорожнім знаком 5.49 на білому фоні та рухався зі швидкістю 102 км/год, чим перевищив обмеження швидкості руху більше ніж на 20 км/год, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху - порушення швидкісного режиму в населених пунктах.
Правопорушення зафіксовано лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20, серійний номер ТС001115.
Зазначені обставини також підтверджуються відомостями відділу адмінпрактики 30230556245410674625 (а.с.74).
На фотокартці правопорушення з приладу TruCam зазначені дата та час - 24.02.2023 о 17 год 00 хв, відстань - 274,8 м м, швидкість - 102 км/год, місце скоєння правопорушення - автодорога Київ-Чернігів-Нові Яриловичі (М01) 89 км с. Лемеші, та зображений транспортний засіб Chreysler 200с нз НОМЕР_1 (а.с.97).
06.03.2023 ОСОБА_1 звертався до начальника УПП в Чернігівській області зі скаргою на постанову серії ЕАС №6592282 від 24.02.2023 (а.с.83-84).
Рішенням від 15.03.2023 постанову серії ЕАС №6592282 від 24.02.2023 залишено без змін, а скаргу ОСОБА_1 - без задоволення (а.с.89).
Не погоджуючись із вищезазначеною постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, вважаючи її протиправною та з метою відновлення порушеного права, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, вчинених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Згідно з ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: в тому числі частини перша і друга статті 178.
Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Закон України "Про дорожній рух" регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
Відповідно до ст. 14 вказаного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.
Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР України).
Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно п. 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Судовою колегією враховується, що приписи ст. 251 КУпАП визначають, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому судова колегія вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Згідно ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, факт руху автомобіля марки Chreysler 200с, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , рухався зі швидкістю 102 км/год, що підтверджується фотознімком, здійсненим за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCAM ТС001115 та аудіозаписом, що додано до матеріалів справи (а.с. 39, 97).
З зазначеного відеозапису лазерним вимірювачем швидкості руху TruCAM серійний номер ТС001115, вбачається, що автомобіль позивача марки Chreysler 200с, державний номерний знак НОМЕР_1 , 24.02.2023 о 17 год 00 хв в с. Лемеші, автодорога Київ-Чернігів-Нові Яриловичі (М01) 89 км в населеному пункті позначеному дорожнім знаком 5.49 на білому фоні, рухався зі швидкістю 102 км/год, чим перевищив обмеження швидкості руху більше ніж на 20 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що згідно копій свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 18.05.2022 (а.с.75), експертного висновку від 07.09.2021 (а.с.76), сертифіката затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 (а.с.78), інформації державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (а.с.77), прилад TruCAM LTI 20/20 TC001115 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач, пройшов перевірку та є придатний до застосування до 18 травня 2023 року, його криптографічний алгоритм забезпечує конфіденційність, цілісність та автентичність зареєстрованих даних.
ДП «Укрметртестстандарт» інформувало Департамент патрульної поліції листом від 01.10.2019, що лазерний вимірювач TruCAM відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач TruCAM також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів в автоматичному режимі (а.с.80).
З копії листа Мінекономрозвитку вбачається, що прилади TruCAM дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки (а.с.79).
Відповідно до експертного висновку, дія експертного висновку поширюється на зразки об'єкта експертизи із заводськими номерами наведеними у додатку.
Згідно з експертного висновку №04/05/02-2522 від 07.09.2021 року визначено номери зразків об'єкта експертизи, на які розповсюджується дія експертного висновку.
Як убачається із матеріалів справи, лазерний вимірювач швидкості TruCAM із номером ТС001115 у вказаному висновку наявний (а.с. 76).
Отже, лазерний вимірювач швидкості TruCAM LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак.
Згідно експертного висновку від 07.09.2021 року у приладі «TruCAM LTI 20/20» правильно реалізовано криптографічний алгоритм шифрування AES, визначений п. 5.1 ДСТУ ІSO/ІЕС 18033-3:2015.
Крім того, у наданому відповідачем листі ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «Укрметртестстандарт») від 01 жовтня 2019 року за № 22-38/49 зазначено, що лазерний вимірювач ТruСАМ відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач ТruСАМ також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів в автоматичному режимі.
Отже, з аналізу викладеного вбачається, що використання приладу ТruСАМ відбувається у автоматичному режимі як у мобільному, так і у статичному положенні, а тому системний аналіз вищевказаних норм чинного законодавства України дає підстави для висновку про те, що відповідач діяв у межах та у спосіб, передбачені чинним законодавством України.
Щодо доводів позивача про те, що він рухався зі швидкістю 102 км/год лише поза межами населеного пункту, то вони є безпідставними, оскільки з фотокартки правопорушення з приладу TruCAM вбачається, що контроль за дозволеною швидкістю руху здійснювався саме в с. Лемеші, автодорога Київ-Чернігів-Нові Яриловичі (М01) 89 км, в якому позивач рухався зі швидкістю 102 км/год, про що зазначено в самій фотокартці: місце скоєння правопорушення - автодорога Київ-Чернігів-Нові Яриловичі (М01) 89 км с. Лемеші.
При цьому, доводи позивача про те, що швидкість руху автомобіля Chrysler 200с, д.н.з. НОМЕР_1 під його керуванням зафіксована до дії знаку 5.49 на білому фоні «Лемеші» є безпідставними.
Так, позивач вказує, що неналежна організація дорожнього руху, завадила йому помітити знак п. 5.49 Правил дорожнього руху «Лемеші», що позначав початок населеного пункту.
Проте, з наданих відповідачем фотознімків вбачається, що ділянка дороги, на якій був зупинений позивач, має дві смуги в одному напрямку. За твердженнями позивача, знак 5.49 «Початок населеного пункту» був встановлений лише з правого боку відносно напрямку його руху, оскільки його огляд перекрила вантажівка, а тому він припустив імовірності, що цей знак міг бути позначений на синьому фоні, або взагалі його не було встановлено і не зрозуміло з якого моменту настає рух в межах населеного пункту, оскільки цей дорожній знак не був продубльований.
Разом з тим, відповідності до пункту 14.7.42 Національний стандарт України ДСТУ 4100:2021, що діяв на час вчинення адміністративного правопорушення та на час розгляду справи «Знаки дорожні» знаки 5.49 «Початок населеного пункту» і 5.50 «Кінець населеного пункту» потрібно застосовувати для позначення найменування й початку/кінця забудови населеного пункту, де діють загальні правила щодо обмеження швидкості руху в населених пунктах згідно з [4], за винятком тих ділянок, коли інші знаки встановлюють інші обмеження щодо швидкості руху в населеному пункті. Знаки 5.49 та 5.50 установлюють на фактичній межі забудови населеного пункту, яка прилягає до дороги. На дорогах з однією, двома або трьома смугами для руху в обох напрямках знак 5.50 дозволено розміщувати ліворуч, на зворотному боці знака 5.49, призначеного для зустрічного руху.
Отже, стандарт ДСТУ4100-2021 не містить будь-яких додаткових вимог щодо обов'язкового дублювання дорожнього знаку 5.49. При цьому, позивач мав обов'язок стежити за дорожніми знаками. Сам по собі факт візуального несприйняття дорожнього знаку позивачем у певний момент часу не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення ПДР.
При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідно до п. 2.3 б) ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Таким чином, наданими доказами підтверджується факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Так, приписи ст. 251 КУпАП визначають, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, правил дорожнього руху (ч. ч. 1, 2, 3 ст. 122).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Позивач як на підставу скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення посилається на факт порушення порядку розгляду справи, що полягав в обмеженні його у праві отримувати правову допомогу під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених ч.ч. 1, 2 цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.
Скорочене провадження у справі про зазначене адміністративне правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.
Так, положеннями КУпАП, що стосуються розгляду справи про адміністративне правопорушення, у цьому випадку передбачено спеціальну, спрощену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності - винесення постанови на місці вчинення правопорушення. Тобто, провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом ІV КУпАП, не здійснювалося. Оскаржувана постанова складена на місці вчинення правопорушення, відповідно до положень частини четвертої статті 258 КУпАП.
Європейський суд з прав людини в пункті 32 справи «Максименко проти України» обґрунтував необхідність забезпечення юридичної допомоги у випадку, коли інтереси правосуддя вимагають, щоб цій особі була надана така допомога. Інтереси правосуддя вимагають забезпечення обов'язкового представництва у випадку, коли йдеться про позбавлення особи свободи.
Колегія суддів також враховує, що санкція статті 122 КУпАП не передбачає застосування адміністративного арешту.
Отже, відсутність захисника при складанні оскаржуваної постанови не суперечить інтересам правосуддя, оскільки позивач реалізував право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, тому подальший захист прав і свобод особи може бути забезпечено в суді при оскарженні дій та рішень суб'єкта владних повноважень.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що законом не визнана обов'язкова участь адвоката у випадку розгляду справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення.
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, поліцейським були дотриманні права особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності та на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів було винесено постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення в межах санкції статтей.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки відповідач діяв в межах своїх повноважень та правомірно виніс постанови про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 26 листопада 2024 року, оскільки рішення суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Згідно з ст. 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-286, 288, 289, 289-5 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.
У справах, передбачених статтею 283-1 цього Кодексу, суд може проголосити скорочене судове рішення.
Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 272 КАС України судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 283-1, 283-2, 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-283-1, 284-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 26 листопада 2024 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Мельничук В.П.
Кобаля М.І.
Постанову виготовлено: 19 березня 2025 року.