Справа № 640/13128/20 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.
19 березня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЛІЛОВ ПРОФЕСІОНЕЛЬ» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.03.2020 №0240000409 в частині застосування штрафу в сумі 3224,10 грн,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЛІЛОВ ПРОФЕСІОНЕЛЬ» звернулося з позовом до суду, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 02.03.2020 №0240000409 у частині застосування штрафу у сумі 3 224,10 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню в частині застосування штрафу у сумі 3 224,10 грн, оскільки позивачем не було порушено граничні строки реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що виключає застосування штрафних санкцій за ст. 120 Податкового кодексу України. Стверджує, що податкові накладні були направлені до Реєстру вчасно, при цьому, подальші дії та робота інформаційних систем податкового органу не залежить від волевиявлення позивача.
Відповідач у відзиві на позовну заяви заперечував проти задоволення позову, зазначив, що пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Оскільки позивачем несвоєчасно зареєстровані ПН, нарахування штрафних санкцій є правомірним.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт зазначає, що у програмному комплексі «M.E.Doc» інформація щодо дати та часу відправлення електронного звіту залежить від системних налаштувань дати та часу на комп'ютері або самому програмному продукті з якого проводиться відправлення документу та фіксується у програмному протоколі подій. Натомість після отримання документу контролюючим органом, формується повідомлення про доставку, в якому зазначається дата, ім'я файлу та час доставки електронного звіту на поштову скриньку ДПС України. Дана інформація зазначається у вкладці «Доставлено в ДПС» на панелі стану документа. Тобто, підтвердження дати та часу направлення на реєстрацію податкових накладних слугують квитанції про прийняття податкових накладних, які мають більш значущу доказовість у підтвердженні законності нарахованих штрафних санкцій. Відповідно до вищезазначеного вбачається, що позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності таких обставин, так само як і не пред'явлено суду доказів вжиття всіх залежних від нього заходів з метою своєчасного виконання обов'язку щодо реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН та необґрунтовано тривале зволікання з повторним направленням такої податкової накладної до реєстрації.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ГУ ДПС у м. Києві на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, в порядку п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями проведено камеральну перевірку ТОВ «Торговий дім «Лілов Професіонель» з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатами камеральної перевірки складено акт від 29.01.2020 №2443/26-15-04-09-20/37413227.
У ході перевірки встановлено, що згідно ІС «ЄРПН» податкові накладна та/або розрахунок коригування до податкової накладної в ЄРПН, виписані ТОВ «Торговий дім «Лілов Професіонель», зареєстровані в ЄРПН з порушенням законодавчо встановлених термінів, а саме: порушено терміни реєстрації податкових накладних та /або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН на загальну суму ПДВ 32 240,86 грн, передбачених п. 201.10 ст. 201 Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до п. 120-1.1 ст. 120- 1 Податкового кодексу України ГУ ДПС у Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 02.03.2020 № 0240000409 у частині застосування штрафу у сумі 4 252,11грн.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДПС України.
Державна податкова служба України розглянула скаргу і прийняла рішення № 38201/10/26-15-04-09-18 від 28.02.2020, відповідно до якого скаргу залишила без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.
Позивач у позовній заяві не заперечує щодо факту порушення реєстрації податкових накладних №9 від 09.08.2019, №14 від 14.08.2019, №1 від 01.08.2019, №6 від 06.08.2019, №11 від 11.08.2019, №15 від 15.08.2019, однак стверджує, що решта податкових накладних були направлені на реєстрацію до податкового органу вчасно, а відтак вважаючи нарахування штрафних санкцій у розмірі 3 224,10 грн неправомірним, звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що платник податків, виконавши свій обов'язок щодо складання, підписання та направлення до податкового органу протягом встановлених ПК України строків податкових накладних не може нести відповідальності у вигляді накладення на нього штрафу за те, що такі податкові накладні були зареєстровані податковим органом в Єдиному реєстрі податкових накладних після спливу граничних строків.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановленими цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до пункту 76.1 статті 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з нормами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Відповідно до абзаців першого-шостого пункту 120-1.1 пункту статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних регламентовано Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246).
Пунктами 2, 3 Порядку №1246 встановлено, що операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Пунктом 11 Порядку №1246 встановлено, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (п.13 Порядку №1246).
Згідно пункту 14 Порядку №1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
Відповідно до пункту 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
З аналізу вказаних норм вбачається, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.
Наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДПС, та/або безпосередніх дій працівників ДПС, на яку (які) платник податку не має впливу.
Як вбачається з матеріалів справи, товариство в межах граничних строків було направлено на реєстрацію частину податкових накладних: № 7 від 05.12.2019, № 5 від 04.12.2019, № 2 від 02.12.2019, № 14 від 11.12.2019, № 10 від 07.12.2019, № 16 від 13.12.2019,№ 11 від 08.12.2019, № 17 від 14.12.2019, № 9 від 06,12.2019, № 1 від 01.12.2019, № 15 від 12.12.2019, № 3 від 03.12.2019, № 4 від 03.12.2019, № 18 від 15.12.2019, № 6 від 05.12.2019, № 13 від 10.12.2019, №8 від 06.12.2019, № 12 від 09.12.2019, як накладних складених з 1 по 15 календарний день календарного місяця.
Позивач стверджує, що податкові накладні складені і відправлені на реєстрацію для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних вчасно, а саме 29.12.2019, були надіслані на реєстрацію до 18 год. 00 хв, тобто з урахуванням граничного строку та до закінчення операційного дня, таким чином позивач виконав обов'язок щодо своєчасної їх реєстрації.
Зазначені відомості підтверджуються долученими до матеріалів справи скріншотами з сервісу електронного документообігу M.E.Doc.
Проте протягом операційного дня контролюючим органом не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації зазначених податкових накладних.
Проаналізувавши долучені до матеріалів справи скріншоти з особистого кабінету платника податків щодо направлення на реєстрацію податкових накладних та квитанції про реєстрацію таких податкових накладних в ЄРПН, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем в межах операційного дня було направлено податкові накладні для реєстрації, в межах граничних строків їх подання, однак прийняті та зареєстровані вони через п'ять днів.
Таким чином, позивачем доведено та підтверджено матеріалами справи, що податкові накладні, виписані, підписані та направлені до податкового органу на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних до спливу граничного строку, та доказів протилежного представником відповідача не надано.
Згідно частиною 1 статті 11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 № 851-IV (далі - Закон № 851-IV), електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу.
Проте, після направлення податкових накладних для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач не отримав від податкового органу примірнику квитанцій в електронній формі на підтвердження одержання ним податкової накладної.
Згідно квитанцій №1 виписані підприємством податкові накладні були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних лише через п'ять днів.
Суд першої інстанції вірно вказав, що платник податків, виконавши свій обов'язок щодо складання, підписання та направлення до податкового органу протягом встановлених ПК України строків податкових накладних не може нести відповідальності у вигляді накладення на нього штрафу за те, що такі податкові накладні були зареєстровані податковим органом в Єдиному реєстрі податкових накладних після спливу граничних строків.
Верховний Суд у постанові від 22.11.2021 по справі №160/10558/19 дійшов висновку про те, що при розгляді справ про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних принциповим є не дата фактичного надходження податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних, а дата їх відправлення виходячи з технічного способу реєстрації податкових накладних.
Таким чином, враховуючи, що позивачем податкові накладні подані на реєстрацію у строк встановлений Податковим кодексом України та Порядком №1246, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для застосування відповідальності до платника податків.
Вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб'єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов'язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.07.2019 у справі №620/3609/18, від 14.08.2018 у справі №803/1583/17, від 30.01.2018 у справі № 815/2745/17, №816/390/17 від 02.07.2019 у справі № 2340/3802/18, від 20.08.2019 у справі № 1640/3125/18.
При цьому, враховуючи положення пункту 201.10 статті 201 ПК України, у разі відсутності у межах операційного дня надісланої контролюючим органом квитанції, що підтверджує прийняття податкової накладної або відмову у її прийнятті, така податкова накладна вважається зареєстрованою датою її надсилання.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.10.2020 у справі №620/817/19 та від 28.09.2022 у справі № 200/4176/20-а.
Разом із тим, квитанції про прийняття або неприйняття податкових накладних не були направлені позивачу протягом операційного дня, хоча самі податкові накладні були направлені на реєстрацію в межах строку, встановленого статтею 201 ПК України.
Тобто, позивачем вжито заходів щодо реєстрації податкових накладних у строк, встановлений п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України та їх фактична реєстрація відбулася, що підтверджується матеріалами справи.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вина позивача в порушенні граничного строку реєстрації податкових накладних є відсутньою, що, відповідно, виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності, оскільки штраф, передбачений п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України, за своєю правовою природою є фінансовою відповідальністю платника податків за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, а відтак, може бути застосований виключно за умови наявності його вини.
При цьому, позивач не несе відповідальність за надходження/опрацювання на технічному рівні податкових накладних до контролюючого органу, оскільки на нього покладений лише обов'язок щодо їх надіслання до ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що винесене контролюючим органом податкове повідомлення-рішення 02.03.2020 №0240000409 у частині застосування штрафу у сумі 3224,10 грн є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 19.03.2025.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
Судді: В.О. Аліменко
Н.В. Безименна