Справа № 320/35903/23 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.
19 березня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Грибан І.О.
судді: Черпак Ю.К.
Штульман І.В.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Полтавського обласного центру зайнятості та Головного управління державної міграційної служби в Одеській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного центру зайнятості та Головного управління державної міграційної служби в Одеській області про визнання протиправними дій, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Полтавського обласного центру зайнятості та Головного управління державної міграційної служби в Одеській області, у якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати Наказ Полтавського обласного центру зайнятості за №298 «Про скасування дозволів на застосування праці іноземців» від 16.05.2023 року в частині скасування дозволу на працевлаштування, що виданий ТОВ «Мей.Тих» на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визнати протиправним та скасувати рішення №51001500070843 Головного Управління ДМС України в Одеській області від 06.06.2023 року про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 , яка оформлена на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Головне Управління ДМС України в Одеській області направити інформацію у відомчу базу даних ДМС України про відновлення дії посвідки на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 , яка оформлена на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач - Головне управління Державної міграційної служби в Одеській області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовну у повному обсязі.
Крім того, не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач - Полтавський обласний центр зайнятості подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовну у повному обсязі.
Апеляційні скарги обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин у справі.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Також, ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Полтавського обласного центру зайнятості на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційних скарг на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином Російської Федерації, що підтверджується паспортом НОМЕР_2 , який видано 07.04.2016, дата закінчення строку дії 07.04.2026, орган, що видав - ФМС 77001 (а.с.18-19).
12 січня 2019 року до Полтавського обласного центру зайнятості звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕЙ.ТИХ» про отримання роботодавцем дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, в якій товариство просило видати дозвіл на застосування праці ОСОБА_1 , громадянина Росії, на строк три роки на посаді директора даного товариства, який є засновником юридичної особи, створеної в Україні, додавши до заяви проект трудового контракту з працівником (а.с.92-99).
18.01.2019 Полтавським обласним центром зайнятості прийнято наказ №16, яким видано дозвіл ТОВ «МЕЙ.ТИХ» на застосування праці громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 на посаді директора на три роки з 19.01.2019 по 18.02.2022 (а.с.100).
18.01.2019 Полтавським обласним центром зайнятості видано дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства №461 (бланк Серії АА № 045102) на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Російської Федерації, директора ТОВ «МЕЙ.ТИХ» (код ЄДРПОУ 42756430), дійсний до 18.01.2022 (а.с.102).
12.04.2019 до відповідача-1 звернулось ТОВ «МЕЙ.ТИХ» з листом, яким надано для реєстрації копію трудового контракту, укладеного між ТОВ «МЕЙ.ТИХ» та громадянином Росії ОСОБА_1 (а.с.103-106).
Відповідно до трудового контракту з працівником, укладеного між ТОВ «МЕЙ.ТИХ» та громадянином Росії ОСОБА_1 від 12.04.2019, роботодавець ТОВ «МЕЙ.ТИХ» в особі директора ОСОБА_1 та працівник гр. Росії ОСОБА_1 приймається на роботу до структурного підрозділу підприємства ТОВ «МЕЙ.ТИХ» на посаду директора. Строк дії контракту до 18.01.2022.
06.02.2019 Головним управлінням ДМС України в Одеській області позивачу видано посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_3 , дата закінчення строку дії - 18.01.2022 (а.с.188).
23.11.2021 до Полтавського обласного центру зайнятості звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕЙ.ТИХ» про продовження дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, в якій товариство просило видати дозвіл на застосування праці ОСОБА_1 , громадянина Росії, на строк три роки на посаді директора даного товариства, який є засновником юридичної особи, створеної в Україні, додавши до заяви додаткову угоду від 22.11.2021 до трудового контракту б/н від 12.04.2019, якою строк дії контракту визначений як безстроковий, за умови видачі (продовження терміну дії) дозволу на працевлаштування іноземця (а.с.107-111).
25.11.2021 Полтавським обласним центром зайнятості прийнято наказ №361, яким продовжено дію дозволу ТОВ «МЕЙ.ТИХ» на застосування праці громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 на посаді директора на три роки з 19.01.2022 по 18.01.2025 (а.с.112).
Відомості щодо продовження дії дозволу було внесено в сам дозвіл №461 від 18.01.2019 серії НОМЕР_4 , який 26.11.2021 був отриманий уповноваженим представником ТОВ «МЕЙ.ТИХ» за довіреністю (а.с.111, 113).
01.12.2021 позивач звернувся до Головного управління ДМС в Одеській області із заявою-анкетою № 105117612 про обмін посвідки на тимчасове проживання (а.с.183).
До вказаної заяви-анкети додано зобов'язання ТОВ «МЕЙ.ТИХ» (код ЄДРПОУ 42756430) щодо оформлення іноземцю посвідки на тимчасове проживання №43 від 30.11.2021 (а.с.184).
За результатом розгляду поданої заяви-анкети 08.12.2021 Головним управлінням ДМС в Одеській області прийнято рішення оформити посвідку на тимчасове проживання строком дії до 18.01.2025, про що зазначено у тексті заяви-анкети.
09.12.2021 позивачу видано посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_1 , дата закінчення строку дії - 18.01.2025 (а.с.5).
16.05.2023 наказом Полтавського обласного центру зайнятості №298 «Про скасування дозволів на застосування праці іноземців» скасовано дозвіл ТОВ «МЕЙ.ТИХ» №461 від 18.01.2019 на застосування праці громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 на посаді директора в зв'язку із несплатою роботодавцем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за особу, на застосування праці якої отримано дозвіл (п.10 ч.2 ст.42-10 Закону України «Про зайнятість населення») (а.с.134).
18.05.2023 Полтавський обласний центр зайнятості звернувся до директора ТОВ «МЕЙ.ТИХ» з листом №16/05.03/1462-23, в якому повідомлено, що на запит Полтавського обласного центру зайнятості Головне управління ПФУ в Одеській області листом від 11.05.2023 вих. 150-0703-8/58154 повідомило про відсутність персоніфікованих відомостей за найманих працівників у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування та несплату товариством страхових внесків за вказаний період, у зв'язку з чим наказом Полтавського обласного центру зайнятості №298 від 16.05.2023 прийнято рішення скасувати дозвіл №461 від 18.01.2019 на застосування праці громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 (а.с.135).
06 червня 2023 року Головним управління ДМС України в Одеській області прийнято рішення №51001500070843 про скасування посвідки на тимчасове проживання, виданої громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 № НОМЕР_1 . Підставою для прийняття вказаного рішення зазначено підпункт 6-1 пункту 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою КМУ від 25.05.2018 №322 (а.с.197).
Не погоджуючись із наказом Полтавського обласного центру зайнятості (відповідача-1) про скасування дозволу на застосування праці іноземця та рішенням Головного управління ДМС України в Одеській області (відповідача-2) про скасування посвідки на тимчасове проживання, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі діяли не на підставі, не в межах та не у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства - документ, який надає право роботодавцю тимчасово використовувати працю іноземця або особи без громадянства у порядку, встановленому законодавством України, або добровільно отриманий резидентом Дія Сіті для укладення гіг-контракту з іноземцем або особою без громадянства.
Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття регламентуються Законом України «Про зайнятість населення».
За змістом частини першої статті 42 Закону України «По зайнятість населення» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що роботодавці мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволу, що видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
Частиною другою статті 42 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що праця іноземців та осіб без громадянства може застосовуватися на різних посадах в одного або декількох (двох і більше) роботодавців за умови отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні кожним роботодавцем.
Порядок прийняття заяв про видачу, продовження дії, внесення змін до дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства та порядок прийняття рішень про видачу, продовження дії, внесення змін до дозволу регламентований приписами статті 42-7 вказаного Закону.
В той же час стаття 42-10 Закону України «Про зайнятість населення» встановлює умови для скасування на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні.
З метою спрощення для роботодавців забезпечення потреби у робочій силі, яка може бути задоволена за рахунок застосування праці іноземців та осіб без громадянства, забезпечення рівних умов праці для громадян України та іноземців, детінізації трудових відносин, а також удосконалення законодавства у цій сфері та усунення правових колізій, Верховна Рада України прийняла Закон України від 21.09.2022 № 2623-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні і надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном».
Цей Закон набрав чинності 15.10.2022 та ним стаття 42-10 Закону України «По зайнятість населення» доповнена, зокрема, пунктом 10, який передбачає, що територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, скасовує виданий дозвіл у разі несплати роботодавцем, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за особу, на застосування праці якої отримано дозвіл, протягом двох місяців з дати укладення трудового договору (контракту) з іноземцем чи особою без громадянства, крім випадків, передбачених законодавством.
Моніторинг сплати роботодавцем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснює територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, шляхом обміну даними з Пенсійним фондом України.
Таким чином, аналіз даної правової норми свідчить, що наслідок у вигляді скасування виданого дозволу на застосування праці іноземця має місце у разі несплати роботодавцем за даними реєстру застрахованих осіб єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за особу, на застосування праці якої отримано дозвіл, протягом двох місяців з дати укладення трудового договору (контракту).
Отже, вказана норма поширюється на несплату роботодавцем ЄСВ за особу, на застосування праці якої отримано дозвіл, протягом двох місяців з дати укладення трудового договору (контракту).
Відповідно до ст.2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
Згідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Так, з матеріалів справи вбачається, що трудовий контракт між ТОВ «МЕЙ.ТИХ» та працівником ОСОБА_1 укладено 12.04.2019 року строком дії до 18.01.2022. Також, додатковою угодою до трудового контракту від 22.11.2021 сторони дійшли згоди змінити пункт 22 даного контракту та читати в наступній редакції: « 22. Строк дії контракту: безстроковий, за умови видачі (продовження терміну дії) дозволу на працевлаштування іноземця (а.с.109).
Наразі, Полтавський обласний центр зайнятості вказує, що 07.02.2023 за вих.№16/05.03/379-23 та 20.04.2023 за вих.№16/05.03/1162-23 він звернувся із листами до Головного управління ПФУ в Одеській області, в яких просив посприяти у наданні інформації щодо сплати роботодавцями єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за іноземців-найманих працівників з дати початку трудових відносин (згідно з додатком, в якому зазначено дату видачі дозволів) з зазначенням місяців такої несплати. Копії таких листів додано до матеріалів справи (а.с.115-126).
Окрім того, Полтавський обласний центр зайнятості у листах від 07.02.2023 вих.№16/05.03/379-23 та від 20.04.2023 вих.№16/05.03/1162-23 до Головного управління ПФУ в Одеській області проінформував, що 15.10.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні і надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном» від 21.09.2022 № 2623-IX. Вказаним Законом були внесені зміни до Закону України «Про зайнятість населення». Серед новацій Закону України «Про зайнятість населення» є запровадження моніторингу сплати роботодавцями, як застосовують працю іноземців або осіб без громадянства, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до обміну даними між Державною службою зайнятості та Пенсійним фондом України. У разі несплати роботодавцем (за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за особу, на застосування праці якої отримано дозвіл, протягом двох місяців з дати укладення трудового договору (контракту) з ним, такий дозвіл скасовується.
У листах відповідача-1 від 07.02.2023 вих.№16/05.03/379-23 та від 20.04.2023 вих.№16/05.03/1162-23 вказано, що станом на 06.02.2023 згідно діючих дозволів, виданих Полтавським обласним центром зайнятості, в Одеській області працює 90 іноземців у 62 роботодавців.
Повідомлено, що електронний обмін даними між Державною службою зайнятості та Пенсійним фондом України знаходиться у стадії реалізації.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного та з метою виконання вимоги статті 42-10 Закону України «Про зайнятість населення» відповідач-1 просив посприяти у наданні інформації щодо сплати роботодавцями (у повному обсязі) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за іноземців-найманих працівників з дати початку трудових відносин по теперішній час (згідно додатку). Також просив зазначити місяці несплати роботодавцями єдиного внеску у цих періодах. У додатку до листів, з-поміж інших, вказано ТОВ «МЕЙ.ТИХ (код 42756430, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 76, оф.1) із зазначенням терміну дії дозволу на іноземця з 19.01.2019.
Разом з тим, колегією суддів встановлено, що у відповідях Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, наданих листами від 16.02.2023 №1500-0703-8/18201 та від 11.05.2023 №1500-0703-8/58154 вказано, що інформація з Реєстру застрахованих осіб використовується з додержанням вимог Законів України «Про інформацію» та «Про захист персональних даних», виключно для потреб, визначених ст.17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VІ від 08.07.2010 (далі - Закон №2464-VІ).
Також, у листах Головного управління ПФУ в Одеській області від 16.02.2023 №1500-0703-8/18201 та від 11.05.2023 №1500-0703-8/58154 відповідача-1 повідомлено, що відповідно до частини 2 ст.17 Закону №2464-VІ між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Пенсійним фондом, що ведуть Державний реєстр, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, здійснюється обмін інформацією на безоплатній основі в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Окрім того повідомлено, що надання такої інформації здійснюється на центральному рівні в електронній формі відповідно до Порядку обміну інформацією між Міністерством доходів і зборів України, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 19.09.2013 №494, постановою правління Пенсійного фонду України від 19.09.2013 № 16-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.10.2013 за № 1733/24265 та Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 №8-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562.
Структура, формат відомостей та вимоги до їх контролю, процедури взаємодії інформаційних систем та зміни до них визначаються суб'єктами інформаційного обміну відповідними спільними рішеннями, які оформлюються окремими протоколами, підготовленими на підставі цього Положення (п.3 розділу VI Обміну інформацією Реєстру застрахованих осіб Порядку).
У зв'язку з вищевикладеним Головне управління ПФУ в Одеській області у листах від 16.02.2023 та від 11.05.2023 повідомило, що змушене відмовити у наданні запитуваної інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, оскільки інформаційний обмін здійснюється на центральному рівні.
При цьому додатково повідомлено, що Реєстр застрахованих осіб завантажується на підставі відомостей, що надходять з джерел, передбачених статтею 18 Закону №2464-VІ, зокрема, відомостей про нараховану заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано, і з якої сплачено страхові внески, що надходять від Державної податкової служби України в порядку міжвідомчого обміну.
У листі Головного управління ПФУ в Одеській області від 16.02.2023 вказано, що станом на 16.02.2023 від 61 страхувальника, які зазначені у додатку до запиту, персоніфіковані відомості за найманих працівників за період з 01.01.2018 по 31.12.2022 не надходили до Реєстру застрахованих осіб. А також зазначено відомості про сплату внесків страхувальником ТОВ «ЯКУТ ІСМЕТ».
У листі Головного управління ПФУ в Одеській області від 11.05.2023 вказано, що станом на 11.05.2023 від 63 страхувальників, які зазначені у додатку до запиту, персоніфіковані відомості за найманих працівників за запитані періоди (з 01.01.2018 по 31.12.2022) не надходили до Реєстру застрахованих осіб. А також зазначено відомості про сплату внесків страхувальником ТОВ «ЯКУТ ІСМЕТ» та страхувальником ТОВ «БАЙ АСПАВА».
У той же час, аналізуючи зміст листів Головного управління ПФУ в Одеській області від 16.02.2023 №1500-0703-8/18201 та від 11.05.2023 №1500-0703-8/58154 колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що останні не містять інформації, яка в розумінні п.10 ч.2 статті 42-10 Закону України «Про зайнятість населення» є підставою для скасування дозволу на застосування праці іноземця, а саме листами Головного управління ПФУ в Одеській області від 16.02.2023 №1500-0703-8/18201 та від 11.05.2023 №1500-0703-8/58154 не підтверджується факт несплати роботодавцем ТОВ «МЕЙ.ТИХ» (код ЄДРПОУ 42756430), за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за ОСОБА_1 , директора ТОВ «МЕЙ.ТИХ», на застосування праці якого отримано дозвіл №461 від 18.01.2019, протягом двох місяців з дати укладення трудового договору (контракту) з іноземцем.
Навпаки у наданні запитуваної інформації в листах Головного управління ПФУ в Одеській області від 16.02.2023 №1500-0703-8/18201 та від 11.05.2023 №1500-0703-8/58154 було відмовлено із посиланням на передбачений чинним законодавством електронний обмін даними між Державною службою зайнятості та Пенсійним фондом України.
Отже, надана у листах Головного управління ПФУ в Одеській області від 16.02.2023 №1500-0703-8/18201 та від 11.05.2023 №1500-0703-8/58154 додаткова інформація не підтверджує факт несплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування роботодавцем ТОВ «МЕЙ.ТИХ» за ОСОБА_1 , директора ТОВ «МЕЙ.ТИХ», на застосування праці якого отримано дозвіл №461 від 18.01.2019, протягом двох місяців з дати укладення трудового договору (контракту) з іноземцем.
Разом з тим, відповідно до п. 10 ч.2 статті 42-10 Закону України «Про зайнятість населення» наслідок у вигляді скасування виданого дозволу має місце у разі несплати роботодавцем за даними реєстру застрахованих осіб єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за особу, на застосування праці якої отримано дозвіл, протягом двох місяців з дати укладення трудового договору (контракту).
При цьому, колегія суддів враховує, що вказана норма поширюється на випадки несплати роботодавцем ЄСВ за особу, на застосування праці якої отримано дозвіл на працевлаштування, протягом двох місяців з дати укладення трудового договору (контракту).
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що контракт між ТОВ «МЕЙ.ТИХ» та позивачем укладено 12.04.2019 року строком дії до 18.01.2022. Додатковою угодою до трудового контракту від 22.11.2021 строк дії контракту визначено як безстроковий, у зв'язку з чим дозвіл на працевлаштування продовжений до 18.01.2025.
При цьому, Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні і надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном» від 21.09.2022 № 2623-IX, яким частину 2 статті 42-10 Закону України «Про зайнятість населення» доповнено пунктами 9-11, і, зокрема пунктом 10, відповідно до якого територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, скасовує виданий дозвіл у разі несплати роботодавцем, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за особу, на застосування праці якої отримано дозвіл, протягом двох місяців з дати укладення трудового договору (контракту) з іноземцем чи особою без громадянства, крім випадків, передбачених законодавством, - набрав чинності 15.10.2022.
Пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні і надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном» від 21.09.2022 № 2623-IX установлено, що дозволи на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні, які видані або дію яких продовжено до набрання чинності цим Законом, діють до закінчення строку, на який їх видано або на який їх дію було продовжено.
Наразі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Полтавським обласним центром зайнятості не було встановлено, що єдиний внесок за позивача не був сплачений роботодавцем протягом двох місяців з дати укладення трудового договору (контракту).
У той же час, в матеріалах справи наявні докази, які спростовують встановлені Полтавським обласним центром зайнятості обставини несплати роботодавцем єдиного внеску за позивача.
Так, згідно листа ТОВ «Мей.Тих» від 24.05.2024 № 01/14/ОК-5, адресованого представнику позивача, яким останнього адміністрацією ТОВ «Мей.Тих» інформовано про те, що за застраховану особу ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в період з 18.01.2022 по 16.05.2023. В подальшому такий внесок не сплачувався у зв'язку із скасуванням дозволу на застосування праці ОСОБА_1 (т.1, а.с.209).
Також, до листа ТОВ «Мей.Тих» від 24.05.2024 № 01/14/ОК-5 додано форму ОК-5 на ОСОБА_1 .
Так, за даними Реєстру застрахованих осіб (Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування) на ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , вбачається, що страхувальником Товариством з обмеженою відповідальністю «Мей.Тих» (код ЄДРПОУ 42756430) за застраховану особу ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в період з січня 2022 року по травень 2023 року (т.1, а.с.210).
Отже, надані суду належні докази сплати роботодавцем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в період з січня 2022 року по травень 2023 року спростовують твердження відповідача-1 про те, що такий внесок сплачений не був.
Отже, пункт 10 частини 2 статті 42-10 Закону України «Про зайнятість населення» не поширюється на спірні правовідносини, оскільки єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за позивача був сплачений вчасно ТОВ «МЕЙ.ТИХ» за період з січня 2022 року по травень 2023 року, що виключає наявність підстав для скасування дозволу ТОВ «МЕЙ.ТИХ» №461 від 18.01.2019 на застосування праці громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 та видання 16.05.2023 наказу Полтавського обласного центру зайнятості №298 «Про скасування дозволів на застосування праці іноземців» в частині, що стосується позивача.
Таким чином, Полтавським обласним центром зайнятості не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що єдиний внесок за позивача не був сплачений роботодавцем «МЕЙ.ТИХ» протягом двох місяців з дати укладення трудового договору (контракту), оскільки в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази сплати ТОВ «Мей.Тих» ЄСВ за позивача протягом двох місяців з дати укладення трудового договору (контракту), тому підстав для застосування пункту10 частини 2 статті 42-10 Закону України «Про зайнятість населення» у спірних правовідносинах суд не вбачає.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправним та скасування наказу Полтавського обласного центру зайнятості №298 «Про скасування дозволів на застосування праці іноземців» від 16.05.2023 року в частині скасування дозволу на працевлаштування, що виданий ТОВ «Мей.Тих» на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, оскільки встановлено, що у Полтавського обласного центру зайнятості були відсутні підстави для скасування дозволу на працевлаштування №461 від 18.01.2019 року, то рішення №51001500070843 Головного управління ДМС України в Одеській області від 06.06.2023 року, яким скасовано посвідку на тимчасове проживання №№ НОМЕР_1 , також підлягає визнанню протиправним та скасуванню, оскільки така вимога має похідний характер.
Суд апеляційної інстанції вказує, що апеляційні скарги не містять жодних доводів та пояснень щодо спростування висновків суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваних рішень органів владних повноважень.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обгрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Інші доводів апелянтів висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційні скарги Полтавського обласного центру зайнятості та Головного управління державної міграційної служби в Одеській області залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя І.О. Грибан
Судді: Ю.К. Черпак
І.В. Штульман
(повний текст постанови складено 19.03.2025р.)