01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua
Головуючий у першій інстанції: Горобцова Я.В.
Суддя-доповідач: Епель О.В.
19 березня 2025 року Справа № 320/3036/23
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України
в Дніпропетровській області,
Головного управління Пенсійного фонду України
в Київській області
про визнання дій протиправними,
визнання протиправним та скасування рішення
і зобов'язання вчинити дії,
Історія справи.
1. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - Відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (далі - Відповідач-2), в якому просив:
- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області №103550004416 від 12.08.2022;
- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду у Київській області №103550004416 від 28.11.2022;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити позивачу з 03.08.2022 пенсію на підставі статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку на 5 років, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.
Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Суд відзначив, що посвідчення Позивача недійсним не визнавалось, його статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не оспорюється. Натомість посилання відповідачів у спірних рішеннях на відсутність певних первинних документів, не може бути підставою для позбавлення права на належне пенсійне забезпечення.
3. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Відповідач - ГУ ПФУ у Київській області подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, стверджуючи що Позивачем не було надано будь-які первинні документи, що підтверджують його роботу в зоні відчуження.
З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.
4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2024 та від 23.01.2025 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
5. У строк, встановлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.
6. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.
7. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом НОМЕР_1 .
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1988 році 3-ї категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 23.12.1992.
Згідно трудової книжки НОМЕР_3 (сторінки 4-7, записи 5-9) Позивач з 09.02.1987 по 03.07.1990 працював токарем в ВАТ «Кагарлицьке АПТ-23255» м. Кагарлик. 19.01.1990 підприємство змінило назву на ВАТ «Кагарлицьке АТП-13255».
Як вбачається з матеріалів справи Позивач, під час роботи на підприємстві, зокрема, в періоди з 01.06.1988 по 30.06.1988, з 01.07.1988 по 31.07.1988 та з 01.08.1988 по 31.08.1988 був відряджений у м. Іванків ДСУ-39 (місце стоянки та відпочинку) звідки їздив на роботу в 30-ти кілометрову зону відчуження по будівництву автошляху ЧАЕС-Славутич, за що отримував підвищену зарплату, зокрема:
- з 06.06.1988 по 18.06.1988 - 12 к.д. Позивач отримав 489,90 крб., що підтверджується випискою із наказу №110-ком від 01.06.1988, довідкою та даними особового рахунку за червень 1988;
- з 04.07.1988 по 16.07.1988 - 12 к.д. Позивач отримав 323,82 крб., що підтверджується випискою із наказу №135-ком від 01.07.1988, довідкою та даними особового рахунку за липень 1988;
- з 01.08.1988 по 12.08.1988 - 11 к.д. Позивач отримав 221,30 крб., що підтверджується випискою із наказу №157-ком від 01.08.1988, довідкою та даними особового рахунку за серпень 1988.
Таким чином, загальна кількість робочих днів Позивача у 30-ти кілометровій зоні відчуження склала 35 календарних днів.
03.08.2022 Позивач звернувся до Відповідача-2 із заявою про призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 5 років, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).
Згідно розписки-повідомлення від 03.08.2022 до вказаної заяви Позивач надав разом із посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3 наступні документи:
- довідка Кагарлицького АТП 13255 від 14.10.1992 №234 про підвищену оплату праці в зоні відчуження;
- довідка Кагарлицького АТП 13255 від 03.04.1998 №338 про підвищену оплату праці за роботу в зоні відчуження;
- довідка Кагарлицького АТП 13255 від 03.04.1998 №8;
- витяг з наказу №110-ком від 01.06.1988;
- довідку про підтвердження роботи на будівництві автошляху ЧАЕС-Славутич у період 06-18.06.1988;
- особовий рахунок за червень 1988;
- витяг з наказу №135-ком від 01.07.1988;
- довідка про підтвердження роботи на будівництві автошляху ЧАЕС-Славутичу період 04-16.07.1988;
- особовий рахунок за липень 1988;
- витяг з наказу № 157-ком від 01.08.1988;
- особовий рахунок за серпень 1988;
- довідку про підтвердження роботи на будівництві автошляху ЧАЕС-Славутичу період 01-12.08.1988;
- табель обліку робочого часу за травень-червень 1988.
Вказані вище документи були надані Позивачу Департаментом соціального захисту населення Київської обласної військової адміністрації листом від 14.07.2022 № 3441/36.01/36.06.01-2022 .
Рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області (Відповідач-1) №103550004416 від 12.08.2022 Позивачу відмовлено у призначені пенсії.
Підставою для відмови в призначенні пенсії зазначено підпункт 7 пункту 2.1 розділу II Порядку №22-1, відповідно до якого Позивачем не надана довідка за формою №122 або довідка архівної установи, що підтверджує необхідні відомості, інші сканкопїї документів надано в копіях, що суперечить вимогам чинного законодавства, тому законні підстави для призначення пенсії відсутні.
15.09.2022 Позивач звернувся до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної військової адміністрації із заявою щодо надання оригіналів документів стосовно визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3.
Листом-відповіддю від 30.09.2022 № Г.2971.2022.364 Департамент соціального захисту населення Київської обласної військової адміністрації повідомив про неможливість надати оригінали первинних документів, оскільки вони в матеріалах особової справи Позивача містяться у формі копій або витягів і слугували вони виключно підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та видачі відповідного посвідчення, а тому мають термін зберігання 75 років, і їх зберігання забезпечує департамент відповідно до наданих повноважень. Також у вказаному листі Позивачу повідомлено, що документи Кагарлицького АТП 13255, у складі якого Позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, перебувають на зберіганні Трудового архіву Кагарлицького району.
На звернення до КП Кагарлицької міської ради «Трудовий архів» Позивач отримав довідку ВАТ «Кагарлицьке АТП 13255» від 20.09.2012, яка підтверджує, що шифр №43 в особових рахунках по нарахуванню заробітної плати працівникам підприємства, є підвищена заробітна плата відповідно до постанови Кабінету Міністрів та Укрпрофради №207 від 10.06.1986 за роботу в 30-ти кілометровій зоні відчуження, а також особові рахунки за червень, липень, серпень 1988р. про нарахування Позивачу підвищеної заробітної плати.
З урахуванням додатково отриманих документів Позивач 17.11.2022 повторно звернувся до ГУ ПФУ у Київській області з заявою про призначення пенсії, що підтверджується відповідною розпискою-повідомленням від 17.11.2022.
Рішенням ГУ ПФУ у Київській області №103550004416 від 28.11.2022 Позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, оскільки відповідно до підпункту 7 пункту 2.1 розділу II Порядку №22-1 не надані будь-які первинні документи про роботу в зоні відчуження.
8. Позивач, вважаючи порушеним своє право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, а вказане рішення - протиправним, звернувся до суду з цим позовом.
9. Нормативно-правове обґрунтування.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII), «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 501 від 25.08.1992, який був чинним станом на час видачі Позивачу відповідного посвідчення (далі - Порядок № 501), постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян» (далі - Постанова № 551), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом № 1058-IV визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно із частиною 1 статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, регламентовані Законом № 796-XII.
Згідно з частиною першою статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: з моменту аварії до 01.07.1986 незалежно від кількості робочих днів, а з 01.07.1986 по 31.12.1986 - не менше 5 календарних днів мають право на зниження пенсійного віку на 10 років; які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів мають право на зниження пенсійного віку на 8 років; які працювали з 01.07.1986 по 31.12.1986 у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році мають право на зниження пенсійного віку на 5 років.
Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, передбачене цією статтею, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року (ч. 2 ст. 55 Закону № 796-XII).
Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону (ч. 3 ст. 55 Закону № 796-XII).
Відповідно до статті 9 Закону № 796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:
1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;
2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;
4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Згідно з абзацом 5 пункту 2 частини 1 статті 14 Закону № 796-XII для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, - категорія 2.
Відповідно до ст. 65 Закону № 796-XII учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Пунктом 5 Порядку № 501 визначено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня до 31 грудня 1986 р. від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988 - 1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки - не менше 14 календарних днів у 1986 році, віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення зеленого кольору, серія А.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 501 посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України Про cтатус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до пункту 10 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 11.07.2018 № 551, посвідчення є документом, що підтверджує статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і надає право користуватися пільгами та компенсаціями, встановленими Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, іншими актами законодавства.
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) передбачено, що при призначенні (перерахунку) пенсії за віком надаються, зокрема, документи, які засвідчують особливий статус особи, та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).
Підпунктом 5 пункту 2.1 розділу 2 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, які засвідчують особливий статус особи, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (за наявності)) та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Згідно з підпунктом 7 пункту 2.1 розділу II Порядку № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи у зоні відчуження; посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; потерпілим від Чорнобильської катастрофи: документи про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видані органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями), або довідка про евакуацію із зони відчуження у 1986 році, видана Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи - за наявності) (при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Висновки суду апеляційної інстанції.
10.Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1988 році у зоні відчуження не менше 30 календарних днів, мають право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 5 років.
Правовою підставою для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 5 років є одночасна сукупність наступних умов: 1) набуття особою в установленому законом порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який працював у зоні відчуження у 1988 році не менше 30 календарних днів; 2) наявність у такої особи страхового стажу у встановленому розмірі; 3) досягнення особою 55-річного віку.
11. При цьому законодавством передбачено альтернативний перелік документів, якими має бути підтверджено відповідність особи вказаним умовам, зокрема щодо періоду роботи в зоні відчуження. Основним доказам проживання, роботи або навчання на території зони радіоактивного забруднення чи участі в роботах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
12. Переглядаючи рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів акцентує увагу на тому, що Позивач має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серії А, яке видається, зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження у 1988 році - не менше 30 календарних днів.
Водночас, як правильно відзначив суд першої інстанції, вказане посвідчення Позивача недійсним не визнавалось, а його правовий статус як ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не оспорюється.
Разом з тим факт роботи Позивача в зоні ЧАЕС у 1988 році у загальному періоді понад 30 днів (35 днів) додатково підтверджується зокрема й довідкою, виданою ВАТ Кагарлицьке автотранспортне підприємство №338 від 03.03.1998/т.1 а.с.17/ та іншими, наявними у матеріалах судової справи, доказами.
Окрім того, розмір загального страхового стажу Позивача є достатнім для призначення спірного виду пенсії, що учасниками справи не оспорюється.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що станом на день звернення із заявою про призначення пенсії (03.08.2022) Позивачу виповнилося повних 56 років (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
13. Отже, Позивачем дотримано всі вищезазначені умови, необхідні для призначення йому пенсії зі зменшенням пенсійного віку.
14. Таким чином, доводи Апелянта про те, що Позивачем не підтверджено період роботи у зоні відчуження спростовуються матеріалами справи.
15. З огляду на це, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності рішень територіальних органів Пенсійного фонду України про відмову у призначенні Позивачу пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
16. Аналізуючи всі доводи Апелянта, судова колегія враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
17. Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення позову в цій справі у відповідній частині позовних вимог та у визначений судом спосіб.
18. Отже, судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
19. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
20. Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року - без змін.
21. Розподіл судових витрат.
Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, а тому, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Судове рішення виготовлено 19 березня 2025 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев