20 березня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/31320/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Димерлія О.О.,
суддів Лук'янчук О.В., Шляхтицького О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 року у справі №420/31320/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії
08.10.2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просив:
- визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України в Одеській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 року до 31.03.2020 року в неповному обсязі, а саме: з порушенням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;
- зобов'язати Управління Служби безпеки України в Одеській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 різницю індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року до 31.03.2020 року в загальній сумі 111 578 грн. 75 коп., відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, відповідачем протиправно не виплачено на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року до 31.03.2020 року. До того ж, на думку позивача, з огляду на податкові правила відповідач повинен нарахувати й виплатити йому відповідну індексацію із одночасним відрахуванням військового збору та компенсацією суми податку з доходів фізичних осіб.
За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 10 грудня 2024 року прийнято рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Управління Служби безпеки України в Одеській області, які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 року до 31.03.2020 року в неповному обсязі, а саме: з порушенням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Зобов'язано Управління Служби безпеки України в Одеській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 різницю індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року до 31.03.2020 року в загальній сумі 111 578 грн. 75 коп., відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Вирішуючи спір, окружний адміністративний суд виходив з того, що позивач має право на індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року до 31.03.2020 року, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, із виплатою індексації-різниці. Разом з цим, як установлено окружним адміністративним судом, відповідачем в порушення абзаців 4, 6 пункту 5 пункту 5 Порядку №1078 безпідставно не виплачено на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення з 01.03.2018 року до 31.03.2020 року в загальній сумі 111 578 грн. 75 коп.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Управлінням Служби безпеки України в Одеській області (далі - скаржник,) подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить апеляційний суд скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу. Тобто, право позивача на отримання індексації-різниці не є безумовним і його встановлення потребує з'ясування судом певних обставин справи, зокрема настання відповідних «умов» визначених в абзаці 4 пункту 5 Порядку №1078.
Разом з цим, під час розгляду цієї справи суд першої інстанції не дослідив і не перевірив істотні для справи обставини, а, відтак, не підтвердив і не спростував доводи позивача про наявність у нього права на отримання щомісячної індексації-різниці за спірний період, а також те, що це право порушено відповідачем.
Позивач - ОСОБА_1 не скористався своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу, яке у відповідності до вимог ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при установленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Зокрема, як установлено судом першої інстанції та з'ясовано судовою колегією, що у період з 01.03.2018 року до 31.03.2020 року ОСОБА_1 проходив військову службу в Управлінні Служби безпеки України в Одеській області.
Представник ОСОБА_1 звернувся до Управління Служби безпеки України в Одеській області із заявою, у якій, зокрема, просив нарахувати та виплатити позивачу за період з 01 березня 2018 року по 31 березня 2020 року індексацію грошового забезпечення з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Листом від 09.08.2024 року №65/23/Є-857/207 Управління Служби безпеки України в Одеській області повідомлено позивача про те, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у зазначений період здійснювалась відповідно до вимог чинного законодавства, а тому немає підстав для задоволення вимог поданої заяви.
Уважаючи протиправними дії Управління Служби безпеки України в Одеській області, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру.
Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі №380/1513/20).
Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення (постанови Верховного Суду від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 7 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19).
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №206/4411/16-а).
Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 у редакції, яка застосовувалася до 1 грудня 2015 року, містив поняття «базовий місяць».
Базовим місяцем вважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати). Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.
9 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі також - «Постанова №1013»).
Цією постановою внесені зміни до Порядку №1078.
Порівняльний аналіз положень пунктів 5, 10-1, 10-2 Порядку №1078 свідчить про те, що внаслідок змін, унесених постановою Кабінету Міністрів України №1013, з 1 грудня 2015 року діють єдині правила проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення, виходу на роботу чи зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.
Внаслідок цих змін Порядок №1078 у редакції, що застосовується з 1 грудня 2015 року, не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати.
Для проведення індексації з 1 грудня 2015 року замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.
Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Таке визначення цього поняття висновується із системного тлумачення пункту 5 Порядку №1078 у редакції, яка була запроваджена з 1 грудня 2015 року.
Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож із 1 грудня 2015 року зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.
У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття «місяць підвищення доходу» від терміну «базовий місяць», позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.
Водночас, вилучення терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.
Отже, з урахуванням наведених нормативних положень, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача як військовослужбовця з 1 грудня 2015 року не прив'язаний до місяця прийняття (переведення, виходу) на військову службу чи місяця зростання грошового забезпечення за рахунок будь-якої його постійної складової.
Із 1 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.
Крім цього, Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».
Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзаци 2, 5 пункту 4 Порядку №1078).
У випадку ОСОБА_1 правовідносини щодо нарахування й виплати йому поточної індексації у цій справі не є спірними.
Щодо «фіксованої» суми індексації, то Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядок №1078 такого поняття не містять.
Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Разом з цим, постановою Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року цей Додаток викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указував, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) свідчить про те, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників. Своєю чергою, обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати такий вид індексації грошового забезпечення.
З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу ОСОБА_1 , за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Наведені висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 та від 10 квітня 2024 року по справі №200/564/23 з подібними правовідносинами.
Як слідує з матеріалів справи, станом на березень 2018 року ОСОБА_1 проходив військову службу в Управлінні Служби безпеки України в Одеській області, і з 1 березня 2018 року до 31.03.2020 року йому не нараховувалася і не виплачувалася індексація-різниця.
За змістом абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указував, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Відтак, для правильного застосування абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, необхідно установити:
1) розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
2) суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
3) чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Так, розмір підвищення доходу у березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
При визначенні розміру грошового забезпечення ураховуються його складові, які не мають разового характеру (абзац 5 пункту 5 Порядку №1078).
Як слідує зі змісту довідки про доходи від 08.08.2024 року №147 за період проходження позивачем військової служби з 08.12.2015 року по 28.12.2018 року, та з 1 березня 2018 року до 31.03.2020 року в Управлінні Служби безпеки України в Одеській області, різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року складає:
18 222 грн. 38 коп. - 18 222 грн. 38 коп. = 0 грн.
Відтак, розмір підвищення доходу у березні 2018 року (А) - 0 грн.
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
У постанові від 23 травня 2024 року у справі №160/15411/23 Верховний Суд розрахував, що величина приросту індексу споживчих цін в березні 2018 року, застосовуючи січень 2008 року як місяць підвищення доходу, становить 253,3%.
Верховний Суд зазначив, що оскільки станом на березень 2018 року величина приросту індексу споживчих цін становила 253,3%, у березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762 грн., то сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 році, якби не відбулося чергового підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, мала становити 4463 грн. 15 коп. (1762 грн. х 253,30% / 100 = 4463 грн. 15 коп.).
За таких обставин, відповідно до приписів абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078, даних Держстату сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року становить 4463 грн. 15 коп. (1762 грн. * 253,30% / 100).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як зазначалось вище, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Враховуючи наведене, оскільки розмір підвищення доходу ОСОБА_1 в березні 2018 року (А) є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), наявні підстави для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 31.03.2020 року.
При цьому, судова колегія зауважує, що необхідність і умови продовження виплати такої індексації у разі продовження військової служби визначаються нормативно і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для нарахування й виплати позивачу цієї індексації.
Факт невиплати позивачу цієї індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 31.03.2020 року свідчить про протиправність дій відповідача та обґрунтованість заявленого позову.
Указані висновки підтримані Верховним Судом у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21 та інших.
Окрім того, у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/2, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 03 травня 2023 року у справі №160/10790/22, від 12 квітня 2023 року у справі №560/13302/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21, Верховний Суд зауважив, що для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно перевірити обґрунтованість нарахованих сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити.
Наведена позиція ґрунтується на тому, що застосований судами спосіб захисту (зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію без визначення конкретної сум) не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини та не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача.
Так, у випадку ОСОБА_1 розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, а тому відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації у березні 2018 року визначається як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу і становить 4463 грн. 15 коп. (4463 грн. 15 коп. - 0 грн. = 4463 грн. 15 коп.).
За наведених обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на виплату на його користь щомісячної суми індексації-різниці розміром 4463 грн. 15 коп. з 1 березня 2018 року до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Оскільки розмір підвищення доходу в березні 2018 року є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, і протягом указаного часу Уряд не здійснював чергового підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, то відповідно до абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078 Управління Служби безпеки України в Одеській області повинно було нараховувати й виплачувати позивачу щомісячно суму індексацію-різниці розміром 4463 грн. 15 коп. з 1 березня 2018 року до 31.03.2020 року.
Період з 1 березня 2018 року до 31.03.2020 року охоплює 25 місяців, тож до нарахування й виплати належала індексація-різниця у сумі 111 578 грн. 75 коп. за формулою: (4463 грн. 15 коп. x 25 місяців).
Підсумовуючи вище викладене, у даному випадку наявні правові підстави для зобов'язання Управління Служби безпеки України в Одеській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині розміром 4463 грн. 15 коп. в місяць за період з 01.03.2018 року по до 31.03.2020 року включно у загальному розмірі 111 578 грн. 75 коп. відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Стосовно наявності у позивача права на отримання компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, колегія суддів зазначає про таке.
Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація), визначено Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
За правилами пункту 2 вказаного вище Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Пунктами 4, 5 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, передбачено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Аналіз наведених положень Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, дає підстави для висновку, що виплата щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, які утримується з грошового забезпечення, здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що виплату індексації-різниці грошового забезпечення Управління Служби безпеки України в Одеській області на користь ОСОБА_1 повинно провести із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
З огляду на викладене вище, колегія суддів уважає, що суд попередньої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права.
У відповідності до ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 року у справі №420/31320/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами судового рішення.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді О.В. Лук'янчук О.І. Шляхтицький