П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 березня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/30588/24
Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О. Дата і місце ухвалення: 03.12.2024р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок Північний» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок Північний» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
У вересні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Ринок Північний» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 вересня 2024 року №37507/15-32-04-06.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що за результатами проведеної у серпні 2024 року камеральної перевірки ТОВ «Ринок Північний» щодо порушення термінів сплати (перерахування) податків, зборів, платежів з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності) Головним управлінням ДПС в Одеській області встановлено несвоєчасну сплату товариством узгодженого податкового зобов'язання з плати за землю (орендна плата) в загальній сумі 8 524 882, 58 грн. за звітний (податковий) період 2022-2023 роки. У зв'язку з цим, спірним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано штраф в сумі 761 498,78 грн. за платежем орендна плата з юридичних осіб. Вказане податкове повідомлення-рішення ТОВ «Ринок Північний» вважає незаконним та зазначає, що накладення штрафу за п.124.3 ст.124 ПК України можливе лише у випадку встановлення податковим органом умислу в діях платника щодо не сплати узгодженої суми грошового зобов'язання. Акт камеральної перевірки містить лише посилання на податкові декларації, відомості щодо дати сплати зобов'язань по них та граничний строк сплати зобов'язань, однак не містить обґрунтувань умисного вчинення позивачем порушення норм п.57.1 ст.57 ПК України та наявності підстав для застосування до позивача фінансових санкцій, передбачених п.124.3 ст.124 Кодексу. Доказів на підтвердження умисності несвоєчасної сплати ТОВ «Ринок Північний» узгоджених сум грошових зобов'язань відповідачем не надано.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням товариство з обмеженою відповідальністю «Ринок Північний» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, не правильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 03.12.2024р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про задоволення його позову у повному обсязі.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням позивача на те, що сам по собі факт несвоєчасної сплати грошового зобов'язання не свідчить про умисне недотримання ТОВ «Ринок Північний» вимог ПК України, за що настає відповідальність у вигляді накладення штрафу за пунктом 124.3 статті 124 ПК України. При цьому, обов'язок доведення вини платника податків покладено саме на контролюючий орган, без виконання якого відповідного платника неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, кваліфікуючою ознакою якого є наявність вини. При прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення Головним управлінням ДПС в Одеській області допущено надмірний формалізм.
Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що військова агресія Російської Федерації проти України та введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року безпосередньо вплинули на господарську діяльність ТОВ «Ринок Північний» та ускладнили своєчасну сплату орендної плати. При цьому, наразі у товариства відсутня заборгованість зі сплати орендної плати.
Головне управління ДПС в Одеській області подало письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу ТОВ «Ринок Північний» залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідач зазначає, що відповідальність, передбачена п.124.1 ст.124 ПК України, не пов'язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненні діяння (дії чи бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків на підставі вказаної норми достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання. Податкова обізнаність являє собою сукупність заходів, які вчиняє платник податків для уникнення або запобігання негативних податкових наслідків.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75 ПК України, у порядку, визначеному п.76.2 ст.76 Кодексу, Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено камеральну перевірку ТОВ «Ринок Північний» щодо порушення термінів сплати (перерахування) податків, зборів, платежів з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності).
За результатами перевірки відповідачем складено акт камеральної перевірки №32404/15-32-04-06/24544420 від 02.08.2024р., у висновках якого Головним управлінням ДПС в Одеській області зафіксовано порушення товариством п.287.3 ст.287, п.288.7 ст.288 ПК України, а саме: встановлено несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з плати за землю (орендна плата) в загальній сумі 8 524 882,58 грн. за звітний (податковий) період 2022-2023 роки.
Зокрема, в акті перевірки зазначено, що платником податків порушено терміни сплати самостійно визначеного в податкових деклараціях від 04.02.2022р. №9017524038 та від 14.02.2023р. №9023507024 грошового зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності протягом строків, визначених п.287.3 ст.287, п.288.7 ст.288 ПК України, за що передбачена відповідальність за статтею 124 ПК України.
В акті камеральної перевірки наведено інформацію щодо податкових декларацій, згідно яких визначені податкові зобов'язання, граничний термін сплати та дата фактичної сплати грошових зобов'язань, кількість днів затримки та суми сплаченого податкового боргу.
Також, зазначено, що заява щодо неможливості виконання платником податкових обов'язків відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022р. №225, від ТОВ «Ринок Північний» до Головного управління ДПС в Одеській області не надавалася.
На підставі акту перевірки №32404/15-32-04-06/24544420 від 02.08.2024р. Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення від 09.09.2024р. №37507/15-32-04-06 про застосування на підставі п.124.1 ст.124 ПК України до ТОВ «Ринок Північний» штрафних санкцій у сумі 761 498,78 грн. (5%, 10% від несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобов'язання з плати за землю (орендна плата) в загальній сумі 8 524 882,58 грн.).
Не погоджуючись з правомірністю зазначеного податкового повідомлення-рішення ТОВ «Ринок Північний» оскаржило його в судовому порядку.
Відмовляючи в задоволенні позову товариства суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність спірного податкового повідомлення-рішення відповідача, як такого, що прийняте на підставі ПК України та в межах повноважень контролюючого органу.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову ТОВ «Ринок Північний» виходячи з наступного.
Відповідно до п.14.1.39 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Пунктами 38.1, 38.2 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Пунктом 287.1 статті 287 ПК України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Відповідно до п.287.3 ст.287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. (п.288.1 ст.288 ПК України)
Згідно п.288.7 ст.288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання передбачена статтею 124 ПК України.
В акті перевірки №32404/15-32-04-06/24544420 від 02.08.2024р., на підставі якого Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, наведено перелік податкових декларацій, визначені якими суми узгоджених грошових зобов'язань сплачено товариством із затримкою.
При зверненні з даним позовом до суду ТОВ «Ринок Північний» не заперечує не своєчасну сплату грошових зобов'язань, про які йдеться в акті перевірки. Позивач посилається на те, що контролюючим органом не встановлено наявності вини товариства, як кваліфікуючої ознаки для застосування штрафу згідно ст.124 ПК України.
Надаючи правову оцінку таким твердженням товариства колегія суддів виходить з наступного.
Так, відповідно до п.124.1 ст.124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Пункт 124.2 статті 124 ПК України передбачає, що діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.
Діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов'язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання (пункт 124.3 статті 124 ПК України).
Пункт 109.1 статті 109 ПК України визначає, що податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пунктів 109.2, 109.3 статті 109 ПК України порушення податкового законодавства та порушення вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України. У випадках, визначених пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.
Стаття 112 ПК України визначає загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Зокрема, встановлено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 112.1 статті 112 ПК України).
Пункт 112.2 статті 112 ПК України встановлює, що особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи (пункт 112.7 статті 112 ПК України).
Також, у пункті 112.8 статті 112 ПК України визначено обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а у статті 112-1 ПК України - обставини, що пом'якшують відповідальність особи.
У постановах від 16 березня 2023 року у справі № 600/747/22-а, від 03 серпня 2023 року у справі № 520/22505/21, від 22 серпня 2023 року у справі № 520/18519/21 Верховний Суд сформулював висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пунктів 124.1, 124.2 або 124.3 статті 124 ПК України.
Так, позиція Верховного Суду, якщо її систематизувати, полягає в тому, що відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 ПК України, не пов'язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання. Водночас, обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує настання відповідальності у вигляді штрафу за пунктами 124.2 і 124.3 статті 124 ПК України, є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.
Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання, так і неналежне виконання є порушенням обов'язків, закріплених за платником податків у статті 16 ПК України. Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов'язана з встановленням умислу. У противагу цьому слід зазначити, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру. Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Обов'язок доведення вини покладено на контролюючий орган, без виконання якого особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого умовою є наявність вини.
У постанові від 08 грудня 2022 року по справі №520/9294/21 Верховним Судом сформовано правовий підхід щодо застосування положень ПК України, якими визначено вину як об'єктивну сторону податкових правопорушень, зауваживши на тому, що для встановлення наявності вини платника контролюючому органу необхідно довести не наявність відповідного ставлення платника податків до своїх протиправних дій/бездіяльності (усвідомлення своїх дій, розуміння наслідків тощо), а саме - що платник податків вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Водночас, особливістю цієї справи є те, що граничний строк сплати ТОВ «Ринок Північний» податкового зобов'язання припав на період, коли в Україні було введено воєнний стан Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року і який триває і досі. Ці обставини не можуть бути не враховані під час вирішення питання про наявність вини та умислу в діянні позивача щодо несвоєчасного виконання податкового обов'язку із сплати орендної плати за земельну ділянку.
Так, з метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу Російської Федерації та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України від 03 березня 2022 року №2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» (далі - Закон №2118-IX), який набрав чинності 07 березня 2022 року.
Цим Законом підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України було доповнено пунктом 69, відповідно до якого установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Підпункт 69.1 пункту 69 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України також установлював, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Законом України від 24 березня 2022 року №2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», який набрав чинності 05 квітня 2022 року, у підпункті 69.1 пункту 69 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».
В подальшому Законом України від 12 травня 2022 року №2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі - Закон №2260-IX), який набрав чинності 27 травня 2022 року, підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України було викладено в іншій редакції.
Зокрема, установлено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (абзац перший підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України).
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року (абзац третій підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України).
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац восьмий підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України).
Законом №2260-IX також був викладений у новій редакції підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України. Зокрема, відповідно до останнього абзацу вказаного підпункту установлено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2022 року за №967/38303, було затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення Податкового кодексу України (далі - Порядок №225).
Цей Порядок набрав чинності 06 вересня 2022 року.
Аналізуючи наведені норми права, що врегульовують питання виконання платниками податків податкового обов'язку із сплати податків та зборів до бюджету під час дії в Україні воєнного стану, Верховний Суд у постанові від 16.07.2024р. по справі №440/2936/23 дійшов наступних висновків.
Вносячи до ПК України зміни в частині особливостей справляння податків і зборів на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, законодавець виходив з того, що внаслідок настання указаних обставин з'явились дві категорії платники податків: ті, що мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, і ті, у яких така можливість відсутня. Про існування такого поділу свідчить і зміст пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення ПК України в редакції Закону №2118-IX, водночас, Законом №2260-IX ці положення були уточнені.
Для тих платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, законодавець передбачив можливість звільнення від відповідальності, зокрема за несвоєчасну сплату податків і зборів, за умови, що така сплата буде здійснена у строк до 31 липня 2022 року. Впровадження такого правового регулювання відбулось 27 травня 2022 року, з огляду на що суд касаційної інстанції вважає такий строк (більше двох місяців) розумним та достатнім для виконання означеного податкового обов'язку та використання права на незастосування відповідальності.
Для тих же платників, у яких відсутня можливість своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема, щодо сплати податків і зборів, законодавець передбачив звільнення від відповідальності за умови виконання такого обов'язку протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. При цьому встановлене абзацом першим підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України звільнення від відповідальності є залежним від отримання рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов'язку відповідно до вимог Порядку №225.
Суд касаційної інстанції зауважив, що та обставина, що Порядок №225 набрав чинності лише 06 вересня 2022 року, у будь-якому випадку не позбавляє платників податків права довести у визначений спосіб факту неможливості своєчасно виконати свій обов'язок і після указаної дати, вказавши у заяві про відповідний період, що прямо передбачено указаним Порядком.
Аналогічна позиція щодо порядку реалізації платником податків права на підтвердження неможливості виконання ним податкового обов'язку була викладена Верховним Судом в постанові від 02 квітня 2024 року по справі №520/18349/23.
Узагальнюючи викладені вище висновки щодо застосування норм статті 124 ПК України та підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України колегія суддів зазначає наступне.
У період з 24 лютого 2022 року по 31 липня 2022 року платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасну сплату податків і зборів у разі здійснення такої сплати до 31 липня 2022 року. Несвоєчасне виконання означеного податкового обов'язку після указаної дати має наслідком притягнення платника до відповідальності відповідно до вимог статті 124 ПК України, але з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України. Застосування підвищеного розміру штрафних санкцій згідно з пунктами 124.2 та 124.3 статті 124 ПК України залежить від обставин доведення контролюючим органом винної поведінки платника податків у формі умислу.
Ті платники податків, у яких відсутня можливість своєчасно виконати податковий обов'язок із сплати податків і зборів, з 24 лютого 2022 року звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання такого обов'язку за умови обов'язкової сплати таких податків і зборів протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. З набранням чинності Законом №2260-ІХ передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків податкового обов'язку. Отже, той платник податків, у якого відсутня можливість своєчасно виконати податковий обов'язок із сплати податків і зборів, з 27 травня 2022 року повинен довести обставини неможливості виконання податкового обов'язку шляхом подання відповідної заяви та документів до контролюючого органу відповідно до вимог Порядку №225. За умови отримання відповідного рішення контролюючого органу щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку відповідальність, передбачена статтею 124 ПК України, до цього платника податків не застосовується.
В апеляційній скарзі ТОВ «Ринок Північний» зазначає, що військова агресія Російської Федерації проти України та введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року безпосередньо вплинули на господарську діяльність ТОВ та ускладнили своєчасну сплату орендної плати.
У розрізі таких доводів позивача колегія суддів зазначає, що законодавець визначив чіткий алгоритм дій для платників податків, у яких була відсутня можливість виконати податковий обов'язок, а саме шляхом звернення до податкового органу із заявою відповідно до вимог Порядку №225.
Ні матеріали адміністративної справи, ні доводи позивача, що наводились ним протягом розгляду справи, не дають суду підстав вважати, що такі дії були вчинені ТОВ «Ринок Північний».
При цьому, що спірна камеральна перевірка була проведена у серпні 2024 року, тому у позивача було достатньо часу з 06 вересня 2022 року для підготовки відповідних документів та звернення у встановленому законодавством порядку до податкового органу, якщо дійсно обставини неможливості виконання податкового обов'язку мали місце.
Невчинення указаних дій має наслідком віднесення ТОВ «Ринок Північний» до категорії платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, і, відповідно, притягнення до фінансової відповідальності на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України, а не пункту 124.3 статті 124 Кодексу, як про це зазначає апелянт.
Підсумовуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 09 вересня 2024 року №37507/15-32-04-06 є правомірним, підстав для його скасування не вбачається.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ «Ринок Північний» та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок Північний» залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 20 березня 2025 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук