1Справа № 335/1925/25 1-кп/335/561/2025
19 березня 2025 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , процесуального прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши, у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025087060000004 від 02.01.2025, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ружомберок, Середньословацької області, республіки Словаччина, громадянина України, має незакінчену вищу освіту, розлученого, офіційно не працевлаштований, має 3 групу інвалідності, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого у порядку ст.89 КК України,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 317 Кримінального кодексу України, -
23 січня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у невстановлений досудовим слідством час, знаходячись за місцем свого постійного мешкання, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел на надання приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів, безоплатно, не маючи корисних намірів, надав ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , своє житло для виготовлення та вживання наркотичного засобу обіг якого обмежено - метадон, які в подальшому з дозволу та відома ОСОБА_4 , вжили вищевказаний наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, шляхом ін'єкцій за допомогою шприців, після чого безперешкодно знаходилися у приміщенні квартири до 14 години 39 хвилини.
Таким чином, ОСОБА_4 , своїми умисними діями вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 317 КК України, як надання приміщення для незаконного виготовлення та вживання наркотичних засобів.
27.02.2025 між прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участі адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог ст.ст. 468-470, 472 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
За змістом цієї угоди прокурор Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 317 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести обвинувачений у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік та покладанням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладанні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні також просив вказану угоду затвердити і призначити узгоджене у ній покарання, при цьому беззастережно визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України, в обсязі пред'явленого обвинувачення, пояснив обставини вчиненого, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання. Зазначив, що його згода на укладення угоди була добровільною.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що угода відповідає вимогам закону, укладена добровільно, його підзахисний повністю розуміє наслідки її укладення та невиконання, а тому просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження у межах вирішуваних питань, суд дійшов такого висновку.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією).
У підготовчому судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 317 КК України, який за класифікацією відноситься до нетяжких злочинів.
Встановлено, що сторони кримінального провадження уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст. 472 КПК України. При укладенні угоди про визнання винуватості прокурором враховані обставини відповідно до ст. 470 КПК України, зокрема: характер і тяжкість обвинувачення, ступінь і характер сприяння підозрюваним у проведенні розслідування, особу ОСОБА_4 , який раніше не судимий, у силу ст.89 КК України, має постійне місце проживання, офіційно не працевлаштований, розлучений, має 3 групу інвалідності, є пацієнтом замісної підтримувальної терапії у КНП «ОКЗ НПД» ЗОР, під наглядом лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, з 2021 року неодноразово оглядався лікарем-наркологом, востаннє 04.02.2025 (діагноз: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, канабіноїдів, психостимуляторів. Синдром залежності. На даний час під клінічним наглядом на замісній терапії.), щиро розкаявся, а також враховано, що діями обвинуваченого матеріальної шкоди не завдано.
При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_4 , цілком розуміє роз'яснені йому права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, встановлені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Узгоджена міра покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, буде необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_4 , та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Судом встановлено, що укладена угода про визнання винуватості не суперечить вимогам КПК та КК України, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод та інтересів сторін по справі та інших осіб. Обставин, які б вказували на неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою судом не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_4 , та призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили судом не встановлено.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 314, 368, 374, 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості від 27 лютого 2025 року, укладену між прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025087060000004 від 02.01.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 317 Кримінального кодексу України.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 317 Кримінального кодексу України, та призначити йому, узгоджене між сторонами угоди, покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази:
- полімерний сейф-пакет № 7556295, в якому знаходиться особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP, маса якої складає 0,131 г. та наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, маса якої складає 0,012 г, переданий на зберігання до камери схову відділу поліції №1 Запорізького РУП ГУНП у Запорізькій області (номер книги обліку 1, порядковий номер 279), - знищити;
- полімерний сейф-пакет № 6093149, в якому знаходиться три медичних шприца, переданий на зберігання до камери схову відділу поліції №1 Запорізького РУП ГУНП у Запорізькій області (номер книги обліку 1, порядковий номер 274), - знищити;
- карту пам'яті Micro SD на 32 GB з відеозаписом проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 від 23.01.2025, яку долучено до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження №12025087060000004.
Вирок на підставі угоди між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості може бути оскаржено з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1