Справа № 308/3839/25
про відмову у відкритті провадження у справі
19 березня 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши заяву ОСОБА_1 подану в особі уповноваженого представника - ОСОБА_2 , заінтересована особа: ГУ ДМС у Закарпатській області, Баранинська сільська рада, Відділ Центр надання адміністративних послуг Баранинської сільської ради про встановлення факту, що має юридичне значення,-
Заявник ОСОБА_1 , в особі уповноваженого представника - ОСОБА_2 де заінтересована особа: ГУ ДМС у Закарпатській області, Баранинська сільська рада, Відділ Центр надання адміністративних послуг Баранинської сільської ради звернулася до Ужгородського міськрайонного суду в порядку окремого провадження з заявою про встановлення факту що має юридичне значення, а саме: встановити факт, що свідоцтво про народження Словацької Республіки, персональний номер НОМЕР_1 , яке зареєстроване в книзі реєстрів актів громадянського стану про народження м. Гуменне, де зазначено прізвище та ім?я на словацькій мові як « ОСОБА_3 », та закордонний паспорт словацької республіки серії НОМЕР_2 , а також довідки видані директором Руськокомарівського ліцею Баранинської сільської ради Ужгородського району за №15, №01-12/165, №01-19/388 від 20.11.2024 року, свідоцтво про здобуття повної базової середньої освіти серії НОМЕР_3 та свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти серії НОМЕР_4 та додатків до них серії НОМЕР_6 та серії НОМЕР_7, довідки виданих директором Руськокомарівського ліцею Баранинської сільської ради Ужгородського району за №15, №01-12/165, №01-19/388 від 20.11.2024 року належить - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_5 ; Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 (згідно свідоцтва про народження Словацької Республіки, персональний номер НОМЕР_1 , яке зареєстроване в книзі реєстрів актів громадянського стану про народження м. Гуменне) є однією і тією ж особою.
Згідно з протоколом автоматичного визначення судді, справа передана на розгляд судді Бенца К.К.
Дослідивши вказану заяву та додані до неї документи суддя дійшов висновку, що у відкритті провадження слід відмовити виходячи з наступного.
Суд вправі відмовити у відкритті провадження у справі окремого провадження лише з тих підстав, які передбачені законом.
Такі підстави визначено у частині четвертій статті 315 ЦПК України.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 7 ст. 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з ч.1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно положень ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту:1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Частиною 3 статті 315 ЦПК України визначено, що справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.
В той же час, заявник звернулась до суду із заявою про встановлення факту належності їй закордонного паспорту словацької республіки серії НОМЕР_2 та свідоцтва про народження, що видає орган державної реєстрації актів цивільного стану.
Окрім цього в пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що при розгляді справи про встановлення відповідно до п.6 ст.273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
Заяви про встановлення із зазначених підстав факту належності особі вироку або рішення суду, квитка про членство в об'єднанні громадян, військового квитка, посвідчення до ордена або медалі, паспорта, чи свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів громадянського стану, та інших документів, що посвідчують особу, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому главою 37 ЦПК, оскільки ці питання вирішуються органом, який видав документ. Судами також не встановлюється тотожність особи. Разом з тим, на підставі п.6 ст. 273 ЦПК суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв'язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв'язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.
Порядок внесення змін в записи актів громадянського стану передбачений Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01 липня 2010 року та Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання. Вказані норми передбачають, що внесення змін у записи актів громадянського стану при наявності достатніх підстав і при відсутності спору між заінтересованими особами провадяться органами реєстрації актів громадянського стану. Відмова органів реєстрації актів громадянського стану виправити або змінити запис може бути оскаржена до суду.
Відповідно до статей 4, 26 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01 липня 2010 року органами державної реєстрації актів цивільного стану є: 1) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану; 2) відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських, міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану); 3) виконавчі органи сільських, селищних і міських рад. Дії або бездіяльність працівника органу державної реєстрації актів цивільного стану можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, Міністерства закордонних справ України та/або до суду.
Таким чином, законодавством визначений порядок внесення змін до актових записів та порядок оскарження відмови у внесенні таких змін.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 315 ЦПК України, справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.
Наведене свідчить про те, що у разі коли установи, які видали правовстановлюючі документи, не можуть виправити допущені в них помилки, особи мають право звернутись до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа відповідно положень вищезазначеної норми. При розгляді цих справ суд встановлює саме належність особі документа, а не тотожність осіб, які неоднаково названі у різних документах.
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито закриває провадження у ній.
Аналіз змісту заяви свідчить про те, що заявник просить встановити факт належності свідоцтва про народження Словацької Республіки, персональний номер НОМЕР_1 , яке зареєстроване в книзі реєстрів актів громадянського стану про народження м. Гуменне , закордонного паспорту словацької республіки серії НОМЕР_2 в якому заявник зазначена як « ОСОБА_3 », що суперечить вимогам статті 315 ЦПК України.
Правовий аналіз чинного законодавства свідчить, що не можуть бути встановлені в судовому порядку факти, в тому числі, щодо тотожності осіб, а також імені, по батькові та прізвища осіб, по-різному записаних у документах.
Вищенаведене виключає можливість розгляду заяви про встановлення факту належності особі свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, паспорту та встановлення тотожності особи в порядку цивільного судочинства, що є підставою для відмови у відкритті провадження.
Наведене виключає можливість розгляду заяви про встановлення факту тотожності осіб, а також імені, по батькові та прізвища осіб, по-різному записаних у документа, що є підставою для відмови у відкритті провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.
Також матеріали заяви взагалі не містять доказів звернення заявника до органів реєстрації актів цивільного стану щодо усунення даних помилок.
Отже враховуючи, що у даному випадку захист цивільних прав заявниці повинен здійснюватися у позасудовому порядку, дана заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 4,12,81, 89, 186, 293,294,315, 319 ЦПК України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження по справі заявою ОСОБА_1 подану в особі уповноваженого представника - ОСОБА_2 , заінтересована особа: ГУ ДМС у Закарпатській області, Баранинська сільська рада, Відділ Центр надання адміністративних послуг Баранинської сільської ради про встановлення факту, що має юридичне значення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца