Справа №359/5223/24 Суддя І інстанції - Кабанячий Ю.В.
Провадження № 33/824/1824/2025 Суддя суду апел. інст.- Кепкал Л.І.
17 березня 2025 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Кузьміна Є.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, зі стягненням судового збору в дохід держави у розмірі 605, 60 грн.
Згідно постанови судді, 15.05.2024 о 21 год. 20 хв. в м. Бориспіль Київської області, по вул. Київський шлях, 7, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом HYUNDAI SANTA FE, д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння, що підтверджено висновком медичного закладу №135. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився у лікаря КНП «ББЛІЛ», чим порушив вимоги пункту 2.9(а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою судді, захисник Кузьмін Є.О. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність рішення суду, просить постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2024 року скасувати, а справу закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2024 року, мотивуючи клопотання тим, що 02.01.2025, тобто в межах строків на апеляційне оскарження, він подав апеляційну скаргу та підписав її ЕЦП, проте, постановою Київського апеляційного суду від 06.01.2025 апеляційну скаргу було повернуто у зв'язку з тим, що скаржник не підписав скаргу ЕЦП, висновок про що був помилковим.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 поліцейськими не в повній мірі були дотримані вимоги законодавства, а огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння проведено з порушенням відомчих інструкцій.
Зокрема, апелянт вказує, що заключний діагноз, внесений до акту медичного огляду ОСОБА_1 - стан наркотичного сп'яніння, всупереч вимогам Інструкції від 09.11.2025 №1452/735, було зроблено не за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями, а за результатами проведеного експрес-дослідження за допомогою Комбінованого експрес тесту, який не може прирівнюватися до лабораторного дослідження біологічного матеріалу та служити підставою для визначення наркотичного засобу або психотропної речовини, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Таким чином, на думку апелянта, висновок лікаря-нарколога щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відносно ОСОБА_1 не може бути визнаний належним доказом, оскільки складений з порушенням вимог Інструкції, так як лікарем не було проведено лабораторного дослідження, як того вимагає п. 7 Інструкції, тому відповідно до п. 22 Розділу ІІІ Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції вважаються недійсними.
Поряд з іншим, захисник звертає увагу, що постановою КМУ від 13 червня 2024 року №690 внесено зміни до пункту 10 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року, викладено у наступній редакції: «Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі людини. У разі позитивного результату тесту обов'язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням». А оскільки лабораторного дослідження проведено не було, то огляд проведено з порушенням, і результати такого огляду не є дійсними.
ОСОБА_1 та його захисник Кузьмін Є.О., будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, при цьому від захисника Кузьміна Є.О. надійшло клопотання, у якому він просив проводити апеляційний розгляд у його відсутність. Враховуючи наведене та вимоги ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний розгляд проведено у відсутність осіб, що не з'явились.
Перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З приводу клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження слід зазначити, що як вбачається з матеріалів провадження, захисник вперше подав апеляційну скаргу 02.01.2025, тобто в межах строку на апеляційне оскарження, проте, апеляційна скарга була повернута у зв'язку з її не підписанням, тому, з метою забезпечення реалізації права на апеляційний перегляд судового рішення, вважаю, що строк апеляційного оскарження постанови судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27.12.2024 слід поновити.
По суті апеляційної скарги слід зазначити, що відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.
Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.9 а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проте, ОСОБА_1 вимоги вказаного пункту ПДР дотримано не було.
Всупереч доводам апеляційної скарги захисника, порушення ОСОБА_1 зазначених вимог п. 2.9 а) ПДР України, за обставин, викладених у постанові, підтверджується зібраними у справі та дослідженими судом доказами, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме, протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №700037, згідно якого 15.05.2024 о 21 год. 20 хв. в м. Бориспіль Київської області, по вул. Київський шлях, 7, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом HYUNDAI SANTA FE, д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння, що підтверджено висновком медичного закладу №135. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився у лікаря КНП «ББЛІЛ», чим порушив вимоги пункту 2.9(а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Зазначений протокол складено уповноваженою на те особою, за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395 та підписаний особою, яка його склала і безпосередньо ОСОБА_1 , якому були роз'яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП і який він підписав без жодних зауважень.
В свою чергу, наведені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повністю підтверджуються направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; висновком щодо результатів медичного огляду виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №135 від 15.05.2024.
Ці докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
Враховуючи сукупність доказів у справі приходжу до висновку про те, що судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини, а дії ОСОБА_1 , які полягають у керуванні транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, є порушенням п. 2 а) ПДР України та утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Що стосується доводів апеляційної скарги захисника про те, що висновок лікаря-нарколога щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відносно ОСОБА_1 не може бути визнаний належним доказом, оскільки складений з порушенням вимог Інструкції, так як лікарем не було проведено лабораторного дослідження, як того вимагає п. 7 Інструкції, то вони є необґрунтованими, з огляду на наступне.
Так, згідно з п.п. 7, 8, 9 розділу ІІІ Інструкції № 1452/735, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язковим. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. Використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Згідно з пунктом 10 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби за методикою та із застосуванням приладів, дозволених для використання МОЗ України.
За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду (п.12 Розділу 3 Інструкції).
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння), видається на підставі акта медичного огляду (п. 16 Розділу 3 Інструкції). З акту медичного огляду вбачається, що стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 був встановлений як за результатами клінічного огляду, так і результатами лабораторних тестів.
При цьому, лабораторне дослідження біологічних середовищ організму (сечі) ОСОБА_1 було проведено за допомогою експрес-тесту «Wondfo №5», в результаті якого в сечі останнього було виявлено позитивний результат на наявність наркотичних речовин та зазначено в акті огляду: наркотичне сп'яніння (амфетамін, марихуана). Вказаний комбінований експрес-тест є швидким і достовірним засобом, що виявляє наявність наркотичної речовини в організмі людини, та надає якісний показник. Швидкі тести не потребують метрологічного контролю, тому не входять до галузі атестації. Вказане дослідження є одним із видів лабораторних досліджень.
Чинне законодавство України не вимагає встановлення кількісних показників наркологічної речовини для визначення стану наркотичного сп'яніння. Відповідно до п. 8 розділу ІІІ Інструкції, метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинити стан сп'яніння. Інструкція вимагає виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинити стан сп'яніння. За вимогами Інструкції проведення лабораторних досліджень є обов'язок лише на визначення наркотичного засобу, а не для виявлення стану сп'яніння.
Відповідно до інструкції до використання експрес-тест «Wondfo №5» (а.с.31-35) вбачається, що комбінований тест Wondfo на наркотики у вигляді панелі - призначений тільки для професійного застосування медичними працівниками. Цей тест - проточний латеральний одноступеневий імунохімічний аналіз для якісного визначення наркотичних засобів та їх метаболітів у сечі людини.
Окрім того, сам ОСОБА_1 під час огляду в медичному закладі вказав, що вживав марихуану приблизно тиждень тому.
Отже, оскільки у ОСОБА_1 за результатами клінічного огляду лікаря виявлений стан наркотичного сп'яніння, що в подальшому підтверджено проведеним лабораторним тестом, про що складений акт, на підставі якого виданий висновок, то вважати такий висновок неналежним доказом, у суду підстав немає.
Таким чином, в діях лікаря-нарколога, яка проводила огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння відсутні порушення Інструкції, як і порушення в діях працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 .
Що стосується доводів апеляційної скарги про зміни, внесені до пункту 10 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду щодо того, що у разі позитивного результату тесту обов'язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням (надалі Порядок), то такі доводи не можуть бути взяті до уваги суду, оскільки адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було вчинено 15 травня 2024 року, а зміни до Порядку внесені Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2024 року №690 та набрали чинності 18 червня 2024 року. Більш того, наведені зміни до Порядку свідчать про те, що лише з 18 червня 2024 року є обов'язковим проведення лабораторного дослідження у разі позитивного результату тесту.
Інших доводів на спростування винуватості ОСОБА_1 в порушенні п.2.9 а) ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в апеляційній скарзі захисника не наведено.
За вказаних обставин, висновок судді місцевого суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим та базується на комплексі доказів, досліджених судом першої інстанції і перевірених в ході апеляційного перегляду справи.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 33 КУпАП, та призначив стягнення у межах санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП яка є безальтернативною.
Будь - якого неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
З урахуванням вищезазначеного, вважаю, що постанова судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є законною та обґрунтованою і апеляційних підстав для її скасування не вбачаю.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,-
Клопотання захисника Кузьміна Є.О. - задовольнити.
Поновити захиснику Кузьміну Є.О. строк на апеляційне оскарження постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27.12.2024.
Апеляційну скаргу захисника Кузьміна Є.О. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Л.І. Кепкал