Справа № 752/13587/24 Головуючий І-ої інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/2345/2025 Доповідач: ОСОБА_2
26 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 25 вересня 2024 року, якою кримінальне провадження №12024105010000188 відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України закрито, звільнено ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України у зв'язку зі зміною обстановки,
Цією ухвалою суду кримінальне провадження № 12024105010000188 відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України закрито, звільнено ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України у зв'язку із зміною обстановки.
Прийняте рішення суд вмотивував тим, що беручи до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_7 вперше вчинив кримінальне правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, потерпілих у даному кримінальному провадженні немає, враховуючи те, що ОСОБА_7 має вищу освіту, одружений, щиро кається та повністю визнає свою вину, вказав, що розуміє правові наслідки такого звільнення, дослідивши клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, думку сторін, суд дійшов висновку, що у ОСОБА_7 стались об'єктивні зміни умов життєдіяльності, які позитивно і суттєво впливають на нього і вказане також свідчить про те, що ОСОБА_7 не вчинятиме кримінально караних діянь у майбутньому, а тому на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки ОСОБА_7 втратив суспільну небезпечність.
Прокурор, не погоджуючись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу,в якій просить ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 25.09.2024 року про закриття кримінального провадження зі звільненням ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.197-1 КК України, на підставі ст.48 КК України, скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Відмовити у задоволенні клопотання захисника про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.197-1 КК України, на підставі ст.48 КК України. Призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції. Вважає за необхідне дослідити матеріали кримінального провадження.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги зазначає про те, що ст. 48 КК України передбачає дві альтернативні підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності - втрату діянням чи особою суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки. Однак, суд не навів жодних даних, які вказують, що особа обвинуваченого чи вчинене нею діяння втратили суспільну небезпеку. Відсутні відомості про будь-які зміни в обстановці чи характеристиках особи ОСОБА_7 , які настали після вчинення інкримінованого злочину та вказують на втрату суспільної небезпеки особою чи її діянням.
Крім того, положення ст.48 КК України не можуть бути застосовані до ОСОБА_7 лише з огляду на позитивні характеристики особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, визнання ним вини і щире каяття у вчиненому, оскільки зазначені дані не свідчать про зміну обстановки.
Зазначає про те, що всупереч вимогам положень кримінального процесуального закону суд першої інстанції у своїй ухвалі від 25.09.2024 року не навів докази винності ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, належним чином не вмотивував своє рішення.
Прокурор звертає увагу, що зазначені в ухвалі характеристики особи ОСОБА_7 , який вчинив нетяжкий злочин, одружений та має вищу освіту, мали місце під час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення і жодним чином не завадили йому порушити закон України про кримінальну відповідальність. Зазначені обставини продовжують існувати і зараз та не вказують на будь-яку зміну обстановки.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку захисника та обвинуваченого, вивчивши матеріали провадження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ст. 48 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Стаття 48 КК України передбачає дві самостійні підстави звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності. Таке звільнення може мати місце, коли внаслідок зміни обстановки вчинене особою діяння втратило суспільну небезпечність або особа перестала бути суспільно небезпечною.
Відповідно до приписів п.1 ч.2 ст.284, ч.3 ст.285, ч.4 ст.286, ч.3 ст.288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звертається до суду з клопотанням про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки, суд має невідкладно розглянути таке клопотання та, у випадку встановлення передбачених у ст.48 КК України підстав закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.197-1 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Відповідно до ухвали місцевого суду, захисник обвинуваченого під час судового засідання заявив клопотання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки та закриття кримінального провадження на підставі ст. 48 КК України.
Місцевий суд, дослідивши подане клопотання та заслухавши думку учасників судового процесу, дійшов висновку, що у ОСОБА_7 стались об'єктивні зміни умов життєдіяльності, які позитивно і суттєво впливають на нього і вказане також свідчить про те, що ОСОБА_7 не вчинятиме кримінально караних діянь у майбутньому, а тому на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки ОСОБА_7 втратив суспільну небезпечність, а отже клопотання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, підлягає задоволенню.
Вказані обставини, на переконання колегії суддів, свідчать про те, що на час розгляду справи судом, обвинувачений ОСОБА_7 перестав бути суспільно небезпечною особою, оскільки усунені обставини, що сприяли вчиненню ним кримінального правопорушення.
Відповідно до правового висновку, викладеного в Постанові Верховного суду від 03 жовтня 2019 року справа №756/12390/18, застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки є дискреційними повноваженнями суду. При цьому ретельній перевірці судами підлягають дані про особу обвинуваченого, його вік, ставлення до вчиненого.
Звільнення від кримінальної відповідальності згідно ст.48 КК України це право, а не обов'язок суду і застосування вказаної норми закону є виправданим лише тоді, коли суд дійде висновку, що виправлення особи яка вчинила злочин, є можливим без фактичного застосування до неї заходів кримінально-правової репресії.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_7 вперше вчинив кримінальне правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, потерпілих у даному кримінальному провадженні немає. Слід також зазначити, що ОСОБА_7 має вищу освіту, одружений, щиро кається та повністю визнає свою вину, вказав, що розуміє правові наслідки такого звільнення. Як зазначав захисник в клопотанні, ОСОБА_7 здійснив звільнення самовільно зайнятої ділянки комунальної форми власності шляхом прибирання з усієї площі відходів у вигляді паперу, картону, пластику та скла. Зазначені обставини в судовому засіданні суду першої інстанції підтвердив прокурор, зазначивши, що ОСОБА_7 перестав бути суспільно-небезпечним.
З урахування наведених обставин, даних про особу обвинуваченого, на переконання суду апеляційної інстанції, в даному випадку суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що виправлення ОСОБА_7 можливе без застосування щодо нього заходів кримінально-правової репресії та обґрунтовано звільнив обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК України.
В апеляційній скарзі прокурора не зазначено в чому полягає помилковість висновків суду про те, що на час розгляду справи судом вчинене ОСОБА_7 діяння втратило суспільну небезпечність та й сам обвинувачений перестав бути суспільно небезпечною особою, оскільки відпали обставини, що сприяли вчиненню ним кримінального правопорушення, обстановка, яка оточувала обвинуваченого на момент вчинення злочину змінилася таким чином, що позитивно впливає на нього і робить маловірогідним вчинення ним нового тотожного або однорідного злочину.
З огляду на вищезазначене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, всупереч доводам апеляційної скарги прокурора, реалізувавши принципи законності, справедливості та обґрунтованості, звільнив обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки.
На думку апеляційного суду, прийняте рішення не приведе до порушення засад виваженості, що включають наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи, які були б підставою для скасування ухвали суду, апеляційним судом не встановлено.
Відтак, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 404, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури залишити без задоволення.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 25 вересня 2024 року, якою кримінальне провадження №12024105010000188 відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України закрито, звільнено ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України у зв'язку із зміною обстановки - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
____________ _______________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4