Справа № 757/56134/23-п Головуючий 1-ї інстанції: Шапутько С.В.
Провадження № 33/824/233/2025 Доповідач: Яковлева В.С.
30 січня 2025 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Яковлева В.С., з секретарем судового засідання - Пишковичем М.І., за участю: особи, яка притягається до відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - адвоката Самофалової О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника - адвоката Самофалової Оксани Юріївни на постанову Печерського районного суду м. Києва від 03 липня 2024 року щодо ОСОБА_1 ,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, застосовано стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок та застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами терміном на 1 (один) рік.
Стягнуто судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок, в дохід держави.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, захисник подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі.
Крім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що постанова суду від 03.07.2024 року була прийнята без участі ОСОБА_1 та його захисника. Зазначає, що про наявність рішення у справі про адміністративне правопорушення стало відомо 29.08.2024 року з Єдиного державного реєстру судових рішень, в якому рішення стало доступне до перегляду тільки 19.08.2024 року.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою. Вважає, що відеозапис є одним із об'єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, якщо на ньому зафіксована подія правопорушення. Водночас, наявні відеоматеріали не містять відомостей на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортного засобу. Зазначає, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху транспортного засобу та правопорушення вважається закінченим з моменту коли водій почав рухатись. Крім того, ані в протоколі про адміністративне правопорушення, ані на відеозаписі з нагрудних камер службових осіб патрульних поліцейських не міститься відомостей, на підставі яких можна встановити наявність адміністративного правопорушення та винуватість ОСОБА_1 .
Стверджує, що суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки габаритні ліхтарі автомобіля за кермом якого сидів ОСОБА_1 , були увімкнені, то він був водієм транспортного засобу та керував ним. Виходячи з долучених відеозаписів з нагрудних камер патрульних поліцейських вбачається, що права та обов'язки ОСОБА_1 при складанні відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення йому не були роз'яснені. Крім того, працівниками патрульної поліції було порушено право на захист. При цьому в матеріалах справи про адміністративне правопорушення не міститься належних доказів для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Зазначає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за відсутності інших доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення, не може слугувати доказом винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.
Таким чином, на переконання захисника, матеріали справи про адміністративне правопорушення не доводять наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що наявні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення такої постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Останній день строку на апеляційне оскарження у відповідності до вимог чинного КУпАП припадав на 15 липня 2024 року ( з урахуванням вихідних), однак, апеляційну скаргу подано через Печерський районний суд м. Києва 12 вересня 2024 року.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова суду першої інстанції винесена 03 липня 2024 за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, даних про отримання постанови особою, яка притягується до адміністративної відповідальності заявленими засобами зв'язку не встановлено.
Отже, причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції є поважними, тому прихожу до висновку про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Печерського районного суду м. Києва від 03 липня 2024 року щодо ОСОБА_1 .
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом першої інстанції встановлено, що 24.11.2023 о 22 год. 52 хв. в м. Києві по вул. Басейна, біля будинку 1/2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Audi», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як встановлено в ст.251 КУпАП.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №528239; даними відеозапису з портативного відеореєстратора поліцейського №474387, №373599, даними постанови від 24.11.23р.
Доводи апеляційної скарги щодо неповноти дослідження обставин справи не ґрунтуються на матеріалах справи, із яких вбачається, що усі обставини справи суддею були досліджені всебічно, повно і об'єктивно, висновки судді ґрунтуються як на матеріалах справи, так і на вимогах закону.
Посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом були предметом розгляду суду першої інстанції, який врахував дані відеозапису про те, що патрульними поліцейськими 24.11.2023 об 22 год. 51 хв. був зупинений автомобіль «Audi», д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 , за порушення п. 9.2б Правил дорожнього руху (не користувався показниками повороту під час перелаштування), про що одразу поліцейським було повідомлено водія. В ході розмови у поліцейського виникли підозри, що водій перебуває у стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці або у медичному закладі, на що водій відмовився, поліцейським роз'яснено останньому наслідки такої відмови. З зазначеними висновками погоджується і апеляційний суд. До того ж, постанова від 24.11.23р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху під час керування транспортним засобом, не оскаржена.
Також суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що долучений до матеріалів справи відеозапис з нагрудної камери працівників поліції не є послідовним та безперервним. Так, на даному відеозаписі об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.
Разом з тим, зафіксовані відеозаписом обставини доводять, що ОСОБА_1 були роз'яснені наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, а саме складання протоколу про адміністративне правопорушення, роз'яснені права, порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, тому посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 при складанні відносно нього протоколу, не були роз'яснені його права та обов'язки, є неспроможними.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином, суд апеляційної інстанції, проаналізувавши в сукупності наявні в матеріалах справи докази, вважає, що постанова судді є законною і підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись ст.294 КУпАП апеляційний суд, -
Клопотання захисника - адвоката Самофалової Оксани Юріївни про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 03 липня 2024 року щодо ОСОБА_1 задовольнити, вказаний строк поновити.
Апеляційну скаргу захисника - адвоката Самофалової Оксани Юріївни - залишити без задоволення.
Постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 03 липня 2024 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду В.С. Яковлева