Справа № 367/3693/20 Головуючий у І інстанції Мерзлий Л.В.
Провадження №22-ц/824/7503/2025 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
про закриття апеляційного провадження
20 березня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Таргоній Д.О., Голуб С.А., Слюсар Т.А., розглянувши в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргоюОСОБА_1 на протокольну ухвалу Ірпінського міського суду від 13 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,
У червні 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 у вигляді твердої грошової суми в розмірі 9 100,00 грн щомісячно, починаючи з дати подання позову до суду та до досягнення дитиною повноліття.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з 24 листопада 2010 року до 31 травня 2017 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , від якого мають спільного сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після розірвання шлюбу в грудні 2017 року відповідач ОСОБА_3 викрав їх сина ОСОБА_5 та переховував його понад рік. У січні 2019 року правоохоронним органам вдалося встановити місце перебування дитини і вона змогла забрати сина. На теперішній час дитина проживає разом із нею.
Зазначала, що ОСОБА_3 не приймає жодної участі в матеріальному утриманні сина, всі витрати з утримання їх спільної дитини, забезпечення належного фізичного, духовного, психологічного та інтелектуального розвитку вона несе самостійно. Вважає, що інтересам сина буде відповідати визначення аліментів в твердій грошовій сумі.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_2 просила позовні вимоги задовольнити.
Протокольною ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 13 липня 2023 року відмовлено у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_3 .
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 13 липня 2023 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді твердої грошової суми в розмірі 9100,00 грн щомісячно, починаючи з 18 червня 2020 року та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Не погодившись з ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 13 липня 2023 року, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанціїта винести нову ухвалу, якою прийняти зустрічний позов ОСОБА_3 до спільного розгляду з первісним позовом.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позов ОСОБА_2 та зустрічний позов ОСОБА_3 взаємопов'язані між собою, а протиправні дії суду першої інстанції були спрямовані лише на навмисне порушення процесуальних прав останнього.
В апеляційній скарзі звернуто увагу на те, що ухвалення судового рішення в формі «протокольної ухвали» не відповідає вимогам ч.ч. 1 - 5 ст. 265 ЦПК України, оскільки в рішенні, що оскаржується відсутні реквізити та не виконані вимоги, передбачені вказаною нормою, зокрема відсутнє обґрунтування оскаржуваного судового рішення.
10 березня 2025 року від ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить задовольнити вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 .
На обґрунтування відзиву зазначає, що всі рішення суду першої інстанції по справі № 367/3693/20, починаючи з 14 березня 2023 року, ухвалені неповноважним складом суду. Цей висновок стосується і «протокольної ухвали» Ірпінського міського суду Київської області від 13 липня 2023 року по справі № 367/3693/20, яка оскаржена ОСОБА_1 в апеляційному порядку.
11 березня 2025 року від представника ОСОБА_2 - адвоката Шейко В.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання просить закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на протокольну ухвалу Ірпінського міського суду від 13 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.
Відзив обґрунтований тим, що подання апеляційної скарги ОСОБА_1 , фактично свідчить про намагання добитися нового слухання справи та нового її вирішення, що не відповідає принципу юридичної визначеності та суперечить положенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також, представник ОСОБА_2 - адвокат Шейко В.В. у відзиві зазначає, що розгляд апеляційної буде мати наслідком порушення принципу «res judicata» - остаточності рішень суду, оскільки розглядаючи вимоги апеляційної скарги, суду слід буде здійснити переоцінку обставин, які встановлені судовими рішеннями в справі №367/3693/20, яке набрало законної сили.
Крім того, у відзиві звернуто увагу на те, що ОСОБА_1 оскаржувала не тільки рішення Ірпінського міського суду Київської області по суті, а й процесуальні документи, які ухвалювалися судом протягом слухання справи, як в даному випадку.
Згідно приписів ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції зазначена в ст. 353 ЦПК України розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження з огляду на наступне.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до положень ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку ст. 352 ЦПК України, повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв, як вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
При цьому, слід урахувати, що судове рішення, оскаржуване незалученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Судове рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього судового рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині судового рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку судове рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Виходячи з наведеного, першочергово підлягає до вирішення апеляційним судом питання про наявність порушеного права особи, яка звернулась з апеляційною скаргою не будучи учасником справи в суді першої інстанції.
Ст. 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) зроблено висновок, що «аналіз ч. 1 ст. 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків».
У п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Тобто, у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 459/3289/18 провадження № 61-13159св19.
Звертаючись до суду із апеляційною скаргою, ОСОБА_1 вказує на те, що ухвала Ірпінського міського суду Київської області від 13 липня 2023 року, якою в прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 відмовлено, порушує права ОСОБА_1 .
Поряд із тим, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не вказала, яким чином ухвала Ірпінського міського суду Київської області від 13 липня 2023 року про відмову в прийнятті зустрічного позову, порушує її права, як особи, яка не приймала участі у справі №367/3693/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.
Апеляційний суд також враховує той факт, що постановою Київського апеляційного суду від 08 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 було залишено без задоволення, а рішення Ірпінського міського суду Київської області від 13 липня 2023 року залишено без змін.
ОСОБА_3 ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 13 липня 2023 року, яку була проголошена без виходу до нарадчої кімнати та занесена до протоколу судового засідання, в апеляційному порядку не оскаржував.
Таким чином, аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального права та фактично зводяться до незгоди ОСОБА_1 з ухваленим рішенням суду, що набрало законної сили та свідчить про намагання добитися нового слухання справи та нового її вирішення, що не відповідає принципу юридичної визначеності та суперечить положенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з п.3 ч.1 ст.362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає за необхідне закрити апеляційне провадження на підставі ч. 3 ст. 362 ЦПК України
Керуючись ст. ст. 362, 370, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 13 липня 2023 року закрити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст ухвали складений 20 березня 2025 року.
Суддя-доповідач Д.О. Таргоній
Судді: С.А. Голуб
Т.А. Слюсар